WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості підготовки майбутніх вчителів до здійснення особистісно-орієнтованого навчання - Реферат

Особливості підготовки майбутніх вчителів до здійснення особистісно-орієнтованого навчання - Реферат


Реферат на тему:
Особливості підготовки майбутніх вчителів до здійснення особистісно-орієнтованого навчання
Державна програма "Вчитель" визначила, що освіта є пріоритетною сферою в соціально-економічному, духовному і культурному розвитку України. Надзвичайно важлива роль у системі освіти належить вчителю. Саме через діяльність педагога реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки і техніки, збереження і примноження культурної спадщини. Усе гостріше відчувається необхідність принципової перебудови і удосконалення організації навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти на користь тих форм навчання, які формують знання, уміння і навички та тих, що створюють умови для формування у майбутніх вчителів здатностей до самостійного прийняття рішень, вирішення нестандартних і нетипових завдань, високої професійної мобільності. Визначаючи теоретичні й методичні основи особистісного підходу в навчанні, доцільно базуватися на певних наукових положеннях щодо формування цього підходу в педагогіці та на результатах психолого-педагогічних досліджень особистості.
Звернення освіти до людини, її звернення на новому етапі історії до гуманістичних ідей викликало підвищений інтерес освітян та науковців до концепцій особистісно-орієнтованої освіти [6].
На основі проведених нами досліджень, а також спираючись на ідеї і досвід учених, що досліджували цю проблему, ми дійшли висновку про необхідність виявлення та вивчення педагогічних умов та засобів забезпечення ефективної підготовки студентів до здіснення особистісно-орієнтованого навчання у школі.
Теоретичні проблеми професійної підготовки і формування особистості вчителя розглянуто в працях О.А.Абдуліної, В.Х.Гашимової, О.А.Дубасенюк, І.А.Зязюна, М.П.Лещенко, С.О.Сисоєвої, В.О.Сластьоніна. Проблему особистісно-орієнтованого навчання поставлено в дослідженнях М.І.Алєксєєва [1], Д.А.Бєлухіна [2], О.Г.Асмолова, І.Д.Беха [3], О.В.Бондаревської [4], О.А. Коваленка [7], В.В.Сєрікова [9], С.І.Подмазіна [8], В.Д.Пилипенка [7], І.С.Якіманської [10].
Нині маємо всі підстави говорити про становлення парадигми особистісно-орієнтованої освіти. Причому йдеться не лише про розробку теоретичної моделі, проведення відповідних досліджень, а й про процес швидкого впровадження досягнень науки в практику, а інколи навіть про випередження, порівняно з розробками у фундаментальній науці, експериментально-практичної діяльності з побудови особистісно-орієнтованого освітнього процесу в закладах освіти. З одного боку, цей факт засвідчує необхідність якнайшвидшого філософського і наукового осмислення феномена особистісно-орієнтованої освіти; з іншого боку це свідчить про реальність становлення нової парадигми освіти як соціального феномена.
Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні системи та експериментальній перевірці системи підготовки майбутніх вчителів до здійснення особистісно-орієнтованого навчання учнів загальноосвітніх шкіл, виявленні педагогічних умов її ефективної реалізації. У зв'язку з цим необхідно: проаналізувати теорію і практику підготовки майбутніх вчителів до здійснення особистісно-орієнтованого навчання учнів; обґрунтувати педагогічні умови забезпечення ефективної підготовки студентів до здіснення особистісно-орієнтованого навчання у школі; розкрити основні засоби впровадження даних педагогічних умов у навчально-виховний процес у вищій школі.
Стратегію сучасної педагогічної освіти складають суб'єктивний розвиток і саморозвиток особистості вчителя, здатного не тільки обслуговувати педагогічні технології, що існують, але й виходити за межі нормативної діяльності, здійснювати інноваційні процеси, процеси творчості тощо. Ця стратегія втілюється у принциповій спрямованості змісту і форм навчального процесу вищої школи на пріоритет особистісно-орієнтованих технологій педагогічної освіти. Особистісно-орієнтовані технології означають персоналізацію і діалогізацію педагогічної взаємодії. Персоналізація і діалогізація освітнього процесу спираються на застосування цілої системи форм співробітництва. При їх застосуванні повинна спостерігатися певна послідовність, динаміка: від максимальної допомоги педагога студентам з вирішення навчальних завдань до поступового зростання їх власної активності і появи стосунків партнерства між ними.
Студенти при цьому повинні усвідомити, що починається новий етап розвитку світової педагогічної думки, особливості якої полягають у наступному: змінюється загальний погляд на освіту від більш глибокого розуміння її як культурного процесу, сутність якого виявляється в гуманістичних й творчих способах взаємодії його учасників; змінюється уявлення про особистість, яка, крім соціальних якостей, наділяється різними суб'єктивними властивостями, які характеризують її автономію, незалежність, здатність до вибору, рефлексії, саморегуляції, у зв'язку з чим змінюється і її роль в педагогічному процесі - вона стає його системостворюючим початком; підлягає перегляду відношення до учня як об'єкту педагогічних впливів й за ним остаточно закріплюється статус суб'єкта освіти й власного життя, що має унікальну індивідуальність. Створення умов для розвитку й усвідомлення ним суб'єктного досвіду, індивідуально-особистісних здібностей, властивостей, педагогічна підтримка дитячої індивідуальності розглядаються як головні цілі освіти; активно проникають й стають необхідними результати найновіших досліджень про психологічні механізми розвитку особистості. Поряд з інтеріоризацією (переведенням зовнішніх впливів у внутрішній план особистості), яка раніше розглядалася як головний механізм особистісного розвитку (соціалізації), важливе значення надається персоналізації, самоідентифікації, прагненню до самоактуалізації, самореалізації та іншим внутрішнім механізмам індивідуального саморозвитку.
Тому роль школи як базової ланки освіти надзвичайно важлива, необхідна здатність системи шкільної освіти гнучко реагувати на запити суспільства, зберігаючи при цьому накопичений позитивний досвід, що має важливе значення. Усі перебудови, які відбуваються у сучасному суспільстві збігаються на особистості - головній діючій
Loading...

 
 

Цікаве