WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Творча діяльність особистості в контексті гуманізації навчально-виховного процесу - Реферат

Творча діяльність особистості в контексті гуманізації навчально-виховного процесу - Реферат

школяра до студента. Теорія проблемного навчання, застосування нових методів, а також удосконалення і перебудова змісту цього навчання переслідує мету - якнайкраще виявити і розвинути творчі потенції людини, мету, яка вже досить тривалий час стояла перед педагогікою, психологією і дидактикою і яка донедавна залишалася простою декларацією. Особистість, сформована в умовах суб'єкт-об'єктних відносин, отримує в ході цілеспрямованого навчання і виховання певні алгоритми поведінки, стереотипи, прийоми, методи, розраховані на розв'язання окремих завдань, і навіть способи розв'язання окремих їх типів і класів. Але життя досить часто ставить перед нами проблеми, які вимагають оригінального творчого підходу, а не застосування наявних у арсеналі алгоритмів. Розвиток вільної творчої особистості відбувається лише у творчості; отже, процес навчання і виховання також повинен бути творчим, у якому беруть участь два або більше рівних, але цілковито різних суб'єкти. Всі учасники мають різні інтелектуальний та культурний рівні, різний життєвий досвід і творчий потенціал, кожен є унікальною особистістю, безумовно цінною для тих, хто її оточує, і всі займають рівні партнерські позиції у творчому процесі. Таким чином, в контексті одного з пріоритетних напрямків сучасної освіти - її гуманізації виділимо основні тези, що характеризують процес виховання та навчання в рамках вищезазначеної проблеми:
" Головна категорія теорії виховання "свободаособистості", що зумовлена правом вибору на альтернативній основі.
" Виховний процес є процесом спільної творчості.
" Всі учасники творчого процесу перебувають у позиції рівності.
" Кожна особистість незаперечно унікальна.
" Особистість не є об'єктом виховання, а знаходиться у суб'єкт-суб'єктних стосунках з педагогом.
" Педагог створює умови для рефлексійного переосмислення дитиною власного досвіду.
На основі вище висвітленого можна зробити наступні висновки:
1. Здатність людини до творчості не характеризується якоюсь однією конкретною здібністю (виключаємо тут випадки прояву яскравої обдарованості: музичної, художньої тощо). Це інтегративна якість особистості, яка відображає її особливу внутрішню структуру: спрямованість, певні психічні процеси, характерологічні якості, уміння. Природжене і набуте виступає тут у діалектичній єдності і нерозривному зв'язку. Дослідники проблеми творчості, як правило, під поняттям "творчі здібності" розуміють синтез властивостей і особливостей особистості, які характеризують ступінь її відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і обумовлюють рівень результативності (продуктивності) такої діяльності. Тому, більш коректно, на нашу думку, використовувати термін "творчі можливості".
2. Головною ознакою творчої особистості вважаються її творчі якості, тобто індивідуально-психологічні особливості людини, які відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання. Тому проблема цілісного педагогічного впливу, який би забезпечував інтеграцію психолого-педагогічних умов навчання з внутрішньою "творчою" структурою особистості є надзвичайно складна для реалізації у системі масового навчання. Вихід тут, на наш погляд, полягає у створенні умов для варіативного вибору учнями форм і методів навчання, педагогів, з якими вони відчувають себе комфортно "на одній хвилі", збільшення часу на самостійну роботу за умови опосередкованого керівництва з боку викладача, проведення консультацій як "діалогу двох".
3. Критеріями здатності учнів до творчої діяльності можуть бути: застосування нових підходів до вирішення навчальних проблем; комплексне і варіантне використання в навчальній практичній діяльності всієї сукупності теоретичних знань і практичних навичок; бачення нової проблеми у зовні знайомій ситуації, знаходження варіативних шляхів її вирішення; застосування науково-доказового вибору дій у конкретній навчальній ситуації; проведення систематичного самоаналізу власної діяльності, дослідницької роботи з творчого узагальнення власного досвіду, досвіду інших; прояв гнучкості при виборі оптимального рішення у нестандартних (особливо конфліктних) ситуаціях.
4. Рівень розвитку творчих психічних процесів побачити досить складно. Разом з тим вони мають вирішальне значення для розвитку особистості як творчої. Тому існує проблема розробки і впровадження методик щодо вірогідного вивчення психічних процесів, які сприяють успішності у творчій діяльності.
5. Важливе значення має врахування і використання закономірностей протікання процесу творчості. Сам процес творчості впливає не тільки на результат, а й на творчий розвиток суб'єктів творчості, а значить навчальний процес повинен будуватися як творчий, в результаті якого виникає нове творче досягнення, що не міститься у вихідних умовах, повинен бути спрямований на розвиток творчого, зокрема дивергентного, мислення.
6. У діяльності, спрямованій на творчий розвиток учня, педагог має враховувати ряд особливостей: а) в діяльності окремі здібності виявляються не ізольовано, а у взаємодії і по відношенню до мети як щось цілісне; б) міра інтеграції здібностей в системі конкретної діяльності може мати індивідуальне забарвлення, бо з однією і тією ж продуктивністю окремих функцій у різних осіб результативність їх діяльності буде відрізнятися; в) кожний індивід характеризується ще й показником інтеграції окремих здібностей по відношенню до різних видів діяльності; г) ефективність розвитку творчих можливостей учнів в процесі навчання значною мірою залежить від урахування при створенні творчої ситуації основних закономірностей і етапів творчого процесу. Закономірності творчого процесу, розвитку творчих якостей особистості накладають певні вимоги на технології викладання і розробки змісту навчальної дисципліни, організації творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. - М.: Академия, 2002. - 320 с.
2. Богоявленская Д. Б. Теория деятельности и психология творчества // Теория деятельности: фундамент, наука и социальная практика. - М., 2003.
3. Кремінь В. Сучасна освіта в контексті реформування // Освіта України. - 1999 р. - №40 - с. 6.
4. Пономарев Я.А. Психология творчества: перспективы развития // Психол. журн. - 1994. - Т. 15. - №6. - С. 38-50.
Пономарев Я.А., Семенов И.Н., Степанов С.Ю. и др. Психология творчества: общая, дифференциальная и прикладная. - М., 1990. - 250 с.
Loading...

 
 

Цікаве