WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Творча діяльність особистості в контексті гуманізації навчально-виховного процесу - Реферат

Творча діяльність особистості в контексті гуманізації навчально-виховного процесу - Реферат

унікальністю. Вивчення цих властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самореалізації, у розкритті й розширенні своїх творчих можливостей.
Цікава й актуальна точка зору психологів гуманістичного напрямку (Г.Олпорт і А. Маслоу), які вбачали джерело творчої діяльності в мотивації особистісного зростання, потреби в самоактуалізації, тобто повної і вільної реалізації людиною своїхздібностей, життєвих можливостей та особистісних смислів. Міркуючи про людські смисли, В.Франкл виділив "три тріади": свободу волі, цінності творчості й осмислення ставленення до болю, провини й смерті. Е.Фромм в основу творчості покладав такі якості, як незалежність, воля, наявність критичного розуму. Оцінюючи наведені позиції з погляду педагогіки, можна сказати, що творчість - це "вихід, шлях, напрямок руху особистості в розвитку від залежності до незалежності, самостійності й активності. Це шлях розкриття власного потенціалу й самореалізації"[5,138].
Творча діяльність сприяє формуванню перетворюючого відношення до навколишньої дійсності. Людина, що не займається творчістю і ніколи не зазнавала задоволення від творчого процесу, більш схильна дотримуватись загальноприйнятих поглядів і думок. Згодом стереотип такої діяльності закріплюється і породжує відсталість мислення, від якої важко позбутися. Виходом з даної ситуації може стати творчість як ефективний спосіб компенсації комплексу недостатності або неповноцінності особистості. Р.М.Грановська, аналізуючи вплив особистісних якостей на продуктивність діяльності, звертається до необхідності вивчення сформованості в людині стереотипів мислення, наявності підсвідомих бар'єрів, які блокують прояв творчості.
Одним з аспектів проблеми творчості, творчої діяльності є виокремлення фаз (стадій, актів, моментів, ступенів) творчого процесу. Як доводить експериментальна психологія, безсвідоме і свідоме, інтуїтивне і розсудливе в процесі творчості доповнюють одне одного. Дж.Діксон [5,166] наголошує на тому, що категоріальний синтез та інтелектуальна інтуїція є основними засобами творчості. Завдяки категоріальному синтезу відбувається переведення емпірично наданого матеріалу у стан теоретичних узагальнень, тобто до стану ідеї як форми розвитку теоретичного знання. Він виділяє декілька етапів творчого процесу, а саме: 1) підготовка - накопичення знань і майстерності, формулювання завдання; 2) концентрація зусиль - наполеглива робота з метою отримання рішення; 3) перепочинок - період розумового відпочинку, коли відбувається відволікання від завдання, що вирішується; 4) осяяння - отримання нової ідеї; 5) завершення роботи, узагальнення, оцінка.
Особливу увагу приділяє Дж.Діксон тим перешкодам, які можуть виникати на шляху осяяння. Головною з них є психологічна інерція, сутність якої полягає в дотримуванні старої парадигми знання. Тим самим ігнорується можливість для виникнення нового розуміння проблеми. Експериментально було доведено, що люди намагаються знати ті факти, які підтверджують їхні думки, а не які їх спростовують. Саме така інерція, тобто дотримання традиційних поглядів і стоїть на заваді творчості. Але існують методи подолання психологічної інерції, зокрема, відмова від минулих поглядів та намагання подивитися на проблему з інших позицій.
Класифікація фаз творчості, яка пропонується різними авторами, багато в чому подібна.
Перша фаза (свідома робота) - підготовка - особливий діяльнісний стан, що є передумовою для інтуїтивної нової ідеї.
Друга фаза - (безсвідома робота) - визрівання - безсвідома робота над проблемою, інкубаційний період розвитку ідеї.
Третя фаза - (перехід безсвідомого в свідоме) - натхнення - в результаті безсвідомої роботи в сферу свідомості переходить ідея рішення (наприклад, відкриття, створення шедевра літератури, мистецтва спочатку у вигляді гіпотези).
Четверта фаза (свідома робота) - розвиток ідеї, її оформлення і перевірка. Закономірності й механізми творчого процесу сьогодні проаналізовані далеко не повністю, відповідні дослідження тривають. Однак визначено центральну ланку механізму творчості (дослідження Я.О.Пономарьова). Згідно з його підходом, ця ланка характеризується єдністю логічного (що розуміється як дії зі знаковими моделями) та інтуїтивного (що в даному разі розуміється як дії з оригіналами).
Функціонування механізму творчості проходить, за Я.О.Пономарьовим [5,87], кілька фаз, а саме: 1) логічний аналіз проблеми. На цьому етапі до аналізу проблеми застосовуються ті знання, які можуть бути використані, виходячи з обсягу знань науковця. Також на цьому етапі виникає потреба в новому знанні; 2) інтуїтивне розв'язування. Цей етап творчого процесу характеризується тим, що потреба в новому знанні для розв'язання завдання задоволена, хоча вона ще не усвідомлюється; 3) вербалізація інтуїтивного рішення. На попередньому етапі творчого процесу науковець відчуває, що завдання вирішено, але пояснити як отримано рішення, не може. Етап вербалізації дає змогу розповісти про цей засіб вирішення іншій людині, тим самим вербалізувати і глибше усвідомити розв'язання завдання; 4) формалізація нового знання - надання йому логічно завершеної форми. Необхідність у цьому виникає, коли знайдене рішення є умовою виділення іншої більш складної, перспективної задачі.
Процес творчості безпосередньо пов'язаний з процесом мислення, який характеризується низкою ознак. По-перше, творче мислення є пластичним. Творчі люди пропонують багато рішень у тому випадку, коли звичайна людина може знайти одне чи два рішення. По-друге, воно рухливе: для нього не є складним перейти від одного аспекту проблеми до іншого, не обмежуючись однією точкою зору. І, нарешті, творче мислення є оригінальним. Воно породжує несподівані, небанальні, незвичні рішення.
Дані досліджень свідчать, що для здійснення творчого відкриття необхідні не тільки креативні й когнітивні здібності, але й те, що воно є продуктом двох типів мислення: дивергентного і конвергентного. Відомий теоретик творчого процесу Дж.Гілфорд виділяв два засоби творчих процесів, мисленнєвих операцій: конвергентне і дивергентне.
Конвергентне мислення спрямоване на отримання результатів, які визначаються тим, що відновлюють у пам'яті ті знання, що були набуті раніше. Конвергентне мислення залишається в рамках формальної логіки і не робить тих фантастичних стрибків, які необхідні для отримання нового. У процесі конвергентного мислення людина реалізує не всі
Loading...

 
 

Цікаве