WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Творча діяльність особистості в контексті гуманізації навчально-виховного процесу - Реферат

Творча діяльність особистості в контексті гуманізації навчально-виховного процесу - Реферат


Реферат на тему:
Творча діяльність особистості в контексті гуманізації навчально-виховного процесу
"Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті" орієнтує на широкий спектр впровадження інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на оновлення змісту, форм і методів навчання в школі, на формування у школярів системи знань у галузі мистецтва як засобу розуміння і пізнання ними світу.
Перспективним напрямком гуманізації освіти України сьогодні є орієнтація навчання на розвиток творчої пізнавальної активності дитини. Акцентується необхідність розвитку самостійності учнів, їх творчої ініціативи, потреби самовдосконалення, здатності до виявлення моральної позиції, естетичних поглядів тощо. Проблема гуманізації навчання не є новою для науки. Вона посідає значне місце в дослідженнях провідних вітчизняних та зарубіжних науковців. Однак питання про те, якими шляхами реалізувати гуманне навчання у педагогічному процесі на сьогодні залишається дискусійним.
Вирішення даної проблеми пов'язане з обґрунтуванням такої тези: утвердження гуманізму в педагогічному процесі можливе завдяки створенню атмосфери творчості як одного із засобів пізнання дитиною світу та свого "я".
Система виховання в сучасній школі має будуватися на самодіяльності, ініціативі, вільному виборі напрямів і видів діяльності. У школі повинні бути створені сприятливі умови для вияву та розвитку талантів і здібностей дітей, для їх самовизначення та повноцінного життя. Основне завдання школи полягає у формуванні особистості, що усвідомлює цінність творчості. У зв'язку з цим діяльність школи має бути спрямована на розвиток самостійного мислення дитини, її індивідуальних творчих здібностей.
Завдання шкільного виховання на сучасному етапі полягає переважно у створенні в навчальних закладах адекватних умов, які б сприяли активації вищих потреб особистості школярів. Водночас новий підхід до виховного процесу характеризується спрямованістю на кожного учня індивідуально, на врахування його природних нахилів, особливостей. Як зазначала Софія Русова, "нова школа кладе собі за головну мету - збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини… Виховання мусить мати за мету виробити людину з незалежним, високо розвинутим розумом, людину, здатну до роботи, таку, яка ніде, ні при яких обставинах не загине морально і фізично й проведе в життя свою незалежну думку". Таким чином, вивчення питання щодо шляхів виховання творчої особистості на сьогоднішній день є соціальним замовленням, оскільки "час освіти, яка полягає лише в пізнанні світу, закінчився. Пізнання себе, свого "я", власних творчих можливостей для кращої реалізації своїх сил - нове завдання і навчання, і виховання" [3,6].
Творчість особистості - це продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення. Феномен творчості, його механізми, можливості керування пізнавально-творчим процесом на сьогодні ще недостатньо вивчені. Повсякденне життя доводить, що в складних сучасних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, здатна до генерування і використання нового (нових ідей і задумів, нових підходів, нових рішень).
Творчість - це діяльність, яка породжує якісно нове, корисне, що ніколи раніше не існувало. Творчість не виростає на порожньому місці, вона базується на розвинених мисленні та уяві, інтелекті, який реалізує себе у розумовій діяльності та практиці. Здатність до творчості є умовою орієнтації людини у швидкозмінних і швидкоплинних процесах у світі, умовою не тільки адаптації до них, а й власної життєтворчості. У відкритому світі, де майбутнє не може бути чітко прогнозовано, а теперішнє має декілька потенціальних ліній розвитку, людина знаходиться в ситуації постійного вибору, пошуку оптимального рішення відповідно до умов життя і праці.
Готовність до творчості, творчого вирішення проблеми є одним із механізмів психологічного захисту людини в складних умовах - як у трудовій діяльності, так і в кризових життєвих ситуаціях, таких як безробіття, соціальні та екологічні кризи, сімейні проблеми (вміння мудро, розумно вирішити конфлікт є теж творчим актом). Винахідництво, раціоналізаторство, взагалі різноманітні процеси в сучасному виробництві, в яких виявляється творчий професійний потенціал, забезпечують найбільш суттєві прогресивні зміни у виробництві й соціумі. Важливим для суспільства є не тільки генерація нових ідей і технічних рішень, а й уміння сприймати й розуміти нове, поважати свіжі, навіть спочатку незрозумілі ідеї, впроваджувати їх, не протидіяти новому.
Історія життя всього людства - це послідовність творчих актів, створення нових форм соціальних інститутів, нових відносин. Творчість являє собою здібність людини, яка виникає в процесі діяльності на основі пізнання закономірностей об'єктивного світу, що задовольняє багатоукладність суспільних вимог. Проблема творчості досліджується з позицій різних наук і наукових напрямків. Філософський розгляд творчості передбачає відповідь на питання щодо можливості творчості з погляду породження нового. Як відзначає О.І.Табідзе, "творчістю варто вважати не всяке відкриття, а лише таке, яке має об'єктивно цінний характер" [4,52]. Творчість - це відкриття об'єктивних цінностей. Цим і пояснюється загальне (інтерсуб'єктивне) значення результатів творчості і характер творчої діяльності. Саме об'єктивна цінність з її характерними властивостями рухає творчою особистістю, визначає специфічні особливості творчого процесу". З погляду гносеології творчість розглядається як процес виникнення нового знання, переходу від невідомого до відомого.
Педагогічна наука розглядає творчість з позицій розвитку творчих якостей в навчально-виховному процесі. Психологія досліджує психологічні механізми перебігу самого акту творчості як суб'єктивного вияву індивіда. З погляду педагогічної творчості важливою представляється проблема зв'язку цього феномена з іншими психічними явищами. Пізнання таких зв'язків лежить в основі розробки методик розвитку креативності і стимулювання творчої діяльності, дозволяє виявити багатоаспектність творчості, проникнути в її сутнісний зміст.
Психологічний словник розглядає творчість як діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей. Вона припускає наявність в особистості здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відзначається новизною, оригінальністю,
Loading...

 
 

Цікаве