WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рефлексія як педагогічна умова навчальної етичної діяльності студентів - Реферат

Рефлексія як педагогічна умова навчальної етичної діяльності студентів - Реферат

самопізнанням людини. Автор виходить із запропонованого Н.Бором принципу додатковості: знання і рефлексія не протипоставлені, взаємно доповнюють одне одного в єдиному безупинному процесі. Одне знання саме по собі безсиле, а тільки рефлексія - безпредметна, разом же вони здатні розвинути дійсно компетентного професіонала, який бажає і вміє працювати.
Цікавий підхід до розуміння рефлексії знаходимо у В.Белікова, котрий розглядає діяльність як рефлексуючу активність, підпорядковану свідомості. Рефлексія неможлива поза свідомістю, що у свою чергу припускає наявність інтелекту [1, 8]. Найбільш близьким до нашого дослідження є підхід Г.Щед-ровицького, який розглядає рефлексію як механізм засвоєння, умову появи в індивіда нових способів діяльності і нових спроможностей [9, 151]. Розкриваючи зміст цього механізму, автор висловлює судження про те, що для появи нових засобів і способів діяльності необхідно, щоб сама діяльність стала предметом спеціального дослідження, щоб на неї спрямовувалася б нова вторинна діяльність. Інакше кажучи, повинна з'явитися рефлексія стосовно вихідної діяльності.
Необхідно зазначити, що рефлексія органічно властива особистості як і свідомість, пам'ять, здатність відчувати, інтуїція. Інтерес до неї традиційно виявляли переважно філософи, фізіологи і психологи. В останні роки з розвитком тенденції гуманізму досліджуються педагогічні аспекти рефлексії.
Існують різноманітні класифікації форм і видів рефлексії. За об'єктом рефлексії розрізняють три її види: елементарна рефлексія, що приводить до розгляду й аналізу знань і вчинків, до міркування про їхні межі і значення; наукова рефлексія - критика й аналіз теоретичного знання; філософська рефлексія - усвідомлення й осмислення граничних основ буття і мислення, людської культури в цілому [7, 579].
У відповідності з етапами становлення самосвідомості людини в цілому виділяють такі форми рефлексії: що передбачає, порівнює, визначає, синтезує, трансцендитує. На цій основі виділяють пізнавальну й педагогічну рефлексію.
У контексті нашого дослідження важливе теоретичне значення має питання про взаємозв'язок діяльності (навчальної етичної діяльності студентів) з рефлексією, котра спрямована на розвиток самосвідомості, осмислення й орієнтацію дій суб'єкта (інтелектуальна рефлексія), на самоорганізацію, рух через самопізнання й самоаналіз себе, свого стану - внутрішніх психічних актів, своєї мислительної діяльності, цілісного "Я" (особистісна рефлексія), і через осмислення (аналіз) людиною особистості й діяльності партнера по спільній діяльності, взаємовідображення суб'єктами одне одного (міжособистісна рефлексія) з виходом на рефлексивну позицію студента.
Тезу про творчу діяльність як систему з рефлексією доведено багатьма філософами й психологами (В.Давидов, Я.Пономарьов, І.Семенов та інш.). Філософи вказують на те, що рефлексія містить у собі як критичні, так і евристичні витоки, оскільки є джерелом нового знання. Усвідомлюючи неусвідомлене, пізнаючи пізнане, рефлексія вбачає своїм предметом саме знання про нього, критичний аналіз його змісту й методів пізнання.
Однією з головних ознак рефлексії є її орієнтація на навчальну діяльність, котру будемо розуміти як спрямованість мислення студента на самого себе, на власні процеси засвоєння соціального досвіду, на усвідомлення структури діяльності навчання та її результатів. Якщо рефлексія - це ланцюжок внутрішніх сумнівів, міркувань із собою, викликаних життєвими питаннями, здивуваннями, труднощами, пошуками варіантів відповіді на нові питання, то рефлексія навчальної етичної діяльності - це також внутрішня робота: співвіднесення себе, можливостей свого "Я" з тим, чого вимагає навчальна етична діяльність, у тому числі - існуючими про неї уявленнями. Навчальна етична діяльність як творчий процес неможлива без рефлексії - пошуку, самооцінки, обговорення із собою власного досвіду навчання, реального й уявлюваного.
Під рефлексивною позицією ми розуміємо позицію так званого рефлексивного виходу стосовно власної навчальної діяльності, коли сама ця діяльність виступає для студента особливим предметом аналізу, осмислення й оцінки. Необхідно зазначити, що механізм формування і розвитку рефлексії як особистісного утворення обумовлений колективним характером навчальної діяльності, тому що студент пізнає себе в навчанні, вдивляючись в іншого, зіставляючи себе з іншим.
Педагогічна рефлексія є невід`ємною частиною роботи педагога. Вона являє собою співвіднесення себе і можливостей свого "Я" з тим, чого вимагає педагогічна професія. Розвинута здатність до педагогічної рефлексії є передумовою самовиховання вчителя, творчого пошуку, розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності.
Рефлексія найчастіше стихійна, ситуативна, навчальна рефлексія в більшій мірі упорядкована змістом і обставинами навчального процесу і тому піддається зовнішньому впливу, зміні, коригуванню.
Процесом становлення рефлексивної позиції студента можна і потрібно управляти. Рефлексія на перших етапах свого становлення припускає цілеспрямовану її організацію педагогом, що постійно і грамотно прилучає студентів до самоаналізу навчальної етичної діяльності і формування її компонентів, прагне викликати їх на міркування, формує здатність подивитися збоку на свою діяльність. Кожному студенту внутрішньо властива здатність цілеспрямованої рефлексії, в інтересах викладача допомогти йому знайти і реалізувати таку здатність. Тобто завданням викладача є створення для студента "рефлексивного простору", що дозволить йому абстрагуватися від своєї предметної діяльності, "зупинити мить", побачити власну навчальну діяльність немов би збоку, спробувати проникнути в її сутність і осмислити своє призначення в ній.
В.Слободчиков і Є.Ісаєв підкреслюють,що необхідним і першим етапом у становленні рефлексивної позиції є самосвідомість, або усвідомлення самости. Рефлексія як практика свідомості виявляє себе як різного ступеня і глибини усвідомлення власної суб'єктивності [5, 192]. Самосвідомість включає систему уявлень про себе як про суб'єкта навчальної діяльності (Я-концепція), самоконтроль, самооцінку свого просування у навчальній діяльності, її усвідомлену саморегуляцію.
Виходячи з розглянутих теоретичних положень і аналізу власного досвіду, ми визначаємо такі ознаки розвинутої рефлексивної позиції студента в навчальній етичній діяльності:
ў усвідомлення студентом особливостей навчальної етичної діяльності, її структури та етапів її формування;
ў усвідомлення студентом себе як суб'єкта навчальної етичної діяльності;
ў прагнення студента до самопізнання, націленість на пізнання своїх навчальних можливостей і здібностей та порівняння їх із вимогами навчальної етичної діяльності;
ў здатність до самоспостереження в процесі здійснення навчальної етичної діяльності з метою самоконтролю і подальшої саморегуляції;
аналіз результатів зрушень у навчальній етичній діяльності, зіставлення цих результатів з існуючими нормативними уявленнями про навчальну етичну діяльність, наявність адекватної оптимістичної самооцінки, усвідомлення ставлення інших, оцінки іншими її результатів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Беликов В.А. Личностная ориентация учебно-познавательной деятельности.- Челябинск: Факел, 1995.- 141 с.
2. Кант И. Сочинения. М.: Политиздат, 1966.- Т. 6.- 590 с.
3. Кулюткин Ю.Н. Рефлексивная регуляция мыслительной деятель-ности // Психологические исследования интеллектуальной деятельности.- М., 1979.- С. 22-28.
4. Психология. Словарь. /Под ред. А.В. Петровського и М.Г. Ярошевского.- М.: ИПЛ, 1990.- 702 с.
5. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Психология человека. Введение в психологию субъективности.- М.: Школа Пресс, 1995.- 383 с.
6. Философский энциклопедический словарь.- М.: Сов. энциклопедия, 1989.- 815 с.
7. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды /Под ред. В.В -Давыдова, В.П. Зинченко.- М.: Педагогика, 1989.- 554 с.
8. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методоло-гические проблемы современной науки.- М.: Наука, 1978.- 391 с.
Якунин В.А. Обучение как процесс управления: Психологические аспекты.- Л.: ЛГУ, 1988.- 160 с.
Loading...

 
 

Цікаве