WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аналіз стану фахової підготовки студентів-фізиків до дослідницької роботи в школі - Реферат

Аналіз стану фахової підготовки студентів-фізиків до дослідницької роботи в школі - Реферат

самооцінці студентів різних курсів.
Для наочності уявлення динаміки зміни самооцінки студентів щодо рівня їх підготовки до дослідницької роботи результати опрацювання анкет подамо у вигляді діаграми (мал. 6).
Малюнок 6. Самооцінка студентів щодо рівня їх готовності
до дослідницької роботи вшколі
Аналіз результатів показує, що спостерігається збільшення числа студентів, що оцінюють рівень своєї підготовки близько до середнього балу (5). Максимальна кількість студентів, що оцінюють свою підготовку на середньому рівні, припадає на V курс (29,5%), що є цілком природним. Проте такий показник для студентів-випускників є вкрай низьким.
Середній рівень підготовки, оцінений 4 - 6 балами, визначають 51,3% від загальної кількості студентів, які були опитані, низький рівень підготовки (1 - 3 бали) - 46,4% студентів, високий рівень (7 - 9 балів) - тільки 2,3% студентів. Рівень підготовки випускників до дослідницької роботи можна оцінити за результатами самооцінки студентів V курсу й уявити у вигляді діаграми (мал. 7).
Низький рівень підготовки випускників до дослідницької роботи потребує ретельного аналізу причин. З цією метою ми провели анкетування, де з'ясовували причини участі та неучасті студентів у дослідницькій роботі.
Малюнок 7. Рівень підготовки випускників до дослідницької роботи
Залученню студентів до дослідницької роботи сприяють наступні чинники: індивідуальні завдання дослідницького характеру (34,6% загального числа студентів, серед яких було проведено анкетування); бажання займатися дослідницькою роботою на спеціально організованих заняттях (23,9%); робота в наукових гуртках або товариствах (17,1%); за пропозицією викладача (14,6%). Небажання займатися цим видом діяльності висловило 9,8% студентів.
Найменший інтерес до творчої діяльності виявляють студенти IV курсу (74,5%), найбільший - III курсу (98%). Студенти всіх курсів, крім III, перевагу віддають індивідуальним завданням дослідницького характеру. Студенти III курсу віддають перевагу роботі в наукових гуртках під керівництвом викладачів.
Для порівняльного аналізу причин участі або неучасті студентів у науково-дослідній і навчально-творчій роботі в анкеті було запропоноване питання, що розкриває причину участі студентів в пошуково-творчій роботі.
Аналіз результатів опрацювання анкет показує, що частіше за все студенти залучаються до пошуково-творчої роботи під час написання курсових робіт та рефератів (24,8% загальної кількості студентів). Необхідно враховувати, що даний вид діяльності передбачається навчальними планами і він, значною мірою, є обов'язковим, що не залежить від бажання студентів. До іншого важливого чинника відноситься зацікавленість студентів запропонованою темою дослідження. Такий чинник залучення студентів до пошуково-творчої діяльності відзначають 16,7% опитаних. Студенти-випускники серед основних причин, що спонукали їх до творчої діяльності, називають зацікавленість запропонованими їм темами (20,5 %) і виконання дипломних робіт (18,2 %).
Звертає на себе увагу низький відсоток залучення студентів до пошуково-творчої роботи через співробітництво з викладачами. Якщо, за даними опитування, кількість студентів, які бажають займатися творчістю разом із викладачами, складає в середньому 14,6%, то фактично залучаються 9,8 % загальної кількості. При переході студентів з III на IV курс відбувається значне зниження інтересу до творчої діяльності з 98 % до 74,5 % (мал. 8). Отже, необхідно особливу увагу приділяти підтримці інтересу до цього виду діяльності на даному курсі. Оскільки 29,8 % студентів III курсу висловлюють бажання займатися творчістю за пропозицією викладача, то цьому засобові залучення студентів до творчості необхідно приділяти особливу увагу. Такий підхід дозволить не допустити зниження інтересу до творчості на IV курсі.
Не залучається до різноманітних видів творчої діяльності 15,2 % студентів, у той час як кількість небажаючих займатися складає тільки 9,8 %. На діаграмі (мал. 8) подане співвідношення між студентами, які бажають займатися творчістю, і тими, що до неї не залучаються.
Малюнок 8. Співвідношення бажаючих займатися творчістю і тими, що до неї не залучаються
Аналіз діаграми показує, що в цілому кількість студентів, що залучаються до творчої роботи, нижча з числа бажаючих займатися. Виняток складають студенти IV курсу, де 83,7 %, що залучається до творчості, припадає на 74,5 % бажаючих займатися творчою діяльністю. Таке становище ми пояснюємо залученням студентів IV курсу до обов'язкового виконання курсових робіт.
На підставі аналізу анкетного опитування студентів ми робимо висновок про те, що студентів приваблює у творчій діяльності робота в наукових товариствах і групах, виконання індивідуальних завдань, які викликають інтерес. Важливу роль у формуванні інтересу до творчої діяльності відіграє спілкування з викладачами під час навчального процесу.
Формування дослідницьких навичок у випускників педагогічних інститутів варто розглядати як обов'язковий елемент фахової підготовки. Проведені нами дослідження показали, що такі навички не формуються автоматично на підставі вивчення визначеного комплексу дисциплін, передбачених навчальними планами інституту. Їх необхідно цілеспрямовано та систематично розвивати протягом усього періоду навчання студента.
Дослідження дозволило виявити, що для успішного формування в студентів фахової готовності до організації дослідницької роботи з учнями необхідні такі дидактичні умови: орієнтація фахової підготовки та формування особистості учителя фізики на узагальнену структурно-рівневу модель готовності до організації дослідницькій роботі зі школярами; забезпечення взаємозв'язку навчальної й наукової роботи студентів на змістовно-інформаційному, операційно-діяльнісному та особистісному рівнях; розробка та здійснення наскрізної програми поетапного залучення студентів до діяльності дослідницького характеру, поєднання індивідуальних, групових, колективних форм евристичного пошуку; озброєння студентів теоретичними знаннями та початковим досвідом науково-обгрунтованої організації дослідницької роботи з учнями.
Підготовка студентів повинна здійснюватися на всіх видах навчальної роботи в інституті, на аудиторних та позааудиторних заняттях. До цього необхідні спеціальні заняття з розвитку загальних здібностей та спеціальні курси з формування навичок проведення науково-методичних досліджень.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методологические основы. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.
2. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. (Непараметрические методы). - М.: Педагогика, 1977. - 136 с.
3. Черепанов В.С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. - М.: Педагогика, 1989. - 152 с.
Loading...

 
 

Цікаве