WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Питання механізмів розвивального навчання у науково-методичному доробку земських учителів Приазов’я (кінець XIX – початок ХХ ст.) - Реферат

Питання механізмів розвивального навчання у науково-методичному доробку земських учителів Приазов’я (кінець XIX – початок ХХ ст.) - Реферат


Реферат на тему:
Питання механізмів розвивального навчання у науково-методичному доробку земських учителів Приазов'я (кінець XIX - початок ХХ ст.)
У незалежній Україні на зламі тисячоліть зміна цілей освіти зумовлює нові пріоритети: на перший план висувається проблема особистості, яка здатна до саморозвитку й самореалізації. Цивілізований світ рухається до відкритих, висококомунікативних освітніх систем, які дають змогу кожному реалізувати власний інтелектуальний та особистісний потенціал, серед яких. значне місце посідає система розвивального навчання.
В останні роки питання розвивального навчання отримало широке визнання як у теоретичних пошуках вітчизняних і зарубіжних педагогів та психологів (А.М.Алексюка, В.В.Давидова, Л.В.Занкова, І.Я.Лернера, ОЛ.Калугіна, А..В.Фурмана та інш.), так і в навчально-виховному процесі вітчизняних експериментальних шкіл ("Школа розуміння", "Школа розвитку", "Школа мислення"). Це підсилює і особливий інтерес до вітчизняної історії освіти, у педагогічній скарбниці якої можна знайти чимало цікавих знахідок щодо механізмів розвивального навчання. Так, у психологічній спадщині К.Д.Ушинського, видатного педагога ХІХ ст., автора відомих підручників "Дитячий світ", "Рідне слово", провідне місце займає проблема розвивального навчання. Він закликав: "Розвивайте розум людини, збагачуйте його пізнанням оточуючого світу, і він перетворить і болота, і піски, і безплідні гори в джерела багатства" [9;562]. Серед послідовників К.Д.Ушинського гідне місце в історії розвивального навчання займає відомий методист М.О.Корф, з ім'ям якого тісно пов'язане становлення земської освіти у Приазов'ї.
З листів Ушинського до Корфа дізнаємося, що видатний педагог був дуже задоволений, що в Бердянському повіті Таврійської губернії останній організував власними силами більше сорока земських шкіл, запровадив у цих школах "Рідне слово" як основну книжку для навчання в перших двох класах, а в третьому для навчання природознавству та історії використовував відповідні статті "Дитячого світу" і, що найголовніше, організував творчу роботу приазовських учителів за вказівками, які подані у "Пораднику" К.Д.Ушинського.
Детальний аналіз звітів членів Бердянського земства за 1866-1908 роки дозволяє підтвердити цей факт. Так, при розподілі підручників, навчальних посібників по земських школах Бердянського повіту у 1876 році Берестовацька школа одержала - 15 підручників "Рідного слова" першого року навчання та стільки ж другого року навчання, Лозанівська - відповідно 7 та 9, Троянівська - 8 і 6, Покровська - 10 та 22; Остриковська - 30 підручників першого року навчання; Зеленівська - 34 та 20; Могилянська - 3 та 15; Чернігівська - 12 та 7; Верхньотокмацька - 9 та 3; Юріївська - 30 підручників першого року навчання; Богородицька - 8 підручників другого року навчання.
Корфа приваблювало у "Рідному слові" К.Д.Ушинського перш за все те, що головною настановою книги є розвиток розумових сил дитини, пробудження її свідомості. З болем згадував він, як одного разу, бажаючи підбадьорити учня, який вагався у відповіді, він простягнув руку, щоб погладити його по голові, і як дитина з жахом відсахнулася від нього, неначе їй простягнули не руку, а шматок розпеченого заліза. Та вже за два роки після введення нової системи навчання за книгами К.Д.Ушинського картина різко змінилася: "Я вже бачив інших учнів: весело, ясно, жваво, дивились на мене і на всіх сторонніх відвідувачів, яких було багато, дитячі оченята. Зміст прочитаного переказують жваво, весело, невимушено, зв'язно, не вживаючи висловів, прочитаних у книзі".
У своїх відомих звітах М.О.Корф писав, що мав насолоду чути, буваючи в приазовських земських школах, що учні зупинялися при читанні на словах їм не зрозумілих і прохали пояснень у вчителя. До тих пір, поки вчитель, вважав Корф, цього не досяг, він не може бути переконаний у тому, чи працює думка учня під час читання, чи ні.
У ході перевірок приазовських земських шкіл М.О.Корф велику увагу звертав на вміння учнів логічно мислити, свідомо засвоювати програмовий матеріал. Цьому, на його глибоке переконання, сприяє, насамперед, розумна організація всього навчального процесу. У цьому зв'язку доречно навести розроблений М.О.Корфом нижченаведений розклад занять для земської чотирикласної школи, який підтверджує розумну організацію навчального процесу, яка в сучасній психологічній літературі названа модульно-розвивальною системою.
Аналіз дидактичних праць М.О.Корфа "Керівництво до навчання грамоти", "Російська початкова школа" дозволяє стверджувати, що на основі вивчення закономірностей процесу навчання педагог сформулював розвивальний принцип навчання, під яким розумів "критерій, основу для вибору правильного методу дидактики". Звертаючись до відомих психологічних ідей своїх попередників, а особливо до праць К.Д.Ушинського, він експериментально в приазовських земських школах не тільки розширив принципи практичності, свідомості, природності, швидкості, легкості, самодіяльності, наочності, врахування індивідуальних особливостей дітей, але саме в земській педагогіці обґрунтував такі прин-ципи, як "принцип стислості", "простоти", "раптовості", "принцип впевненості в успіху", і що цінне, на наш погляд, - подав конкретні практичні поради вчителю щодо їх застосування. У приазовських земських школах втілювалися основні дидактичні принципи розвивального навчання, а саме: не вимагати від дітей заучувати матеріал без розуміння; забезпечувати доступність у навчанні; не звільняти дітей від самостійного обдумування; не залишати дітей без допомоги; у навчанні йти вперед, спираючись на вивчений матеріал.
Особливу увагу М.О.Корф приділяв методам розвивального навчання. Він сформулював мету застосування методу навчання як правильний розподіл навчального матеріалу, систематичне його розташування, що полегшує як передачу, так і засвоєння виучуваного. Справедливо вважаючи, що вчитель повинен бути не тільки педагогом, а й дослідником, він рекомендував сміливіше запроваджувати самостійні письмові роботи; забезпечувати тісний зв'язок школи з громадським життям рідного села, краю; залучати учнів до краєзнавчої діяльності. Самостійні роботи були надзвичайно важливими в земських школах, оскільки активізували розумовий розвиток дітей, формували
Loading...

 
 

Цікаве