WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчання та розумовий розвиток учнів - Реферат

Навчання та розумовий розвиток учнів - Реферат

(О.О.Леонтьєв), встановлення багатосторонніх зв'язків між причинами та наслідками (В.В.Богословський), широке перенесення прийомів, узагальнених "міжпредметним" шляхом, на навчальну і позанавчальну діяльність (О.М.Кабанова-Меллер), вміння аргументувати міркування, оцінювати події та явища (В.К.Демиденко) і т. ін.
Слід наголосити, що до останнього часу питання навчання та розумового розвитку учнів на практиці розв'язується дуже слабко.
Звернемо увагу на деякі загальновідомі факти. Чи можна, наприклад, стверджувати, що розумовий розвиток учня ( та й дорослого) є адекватним, коли він, начебто, має непогані знання про ті чи інші явища, а застосувати їх на практиці не вміє: граматичні правила знає - пише безграмотно;математичні, фізичні закони, формули, правила знає - задачі розв'язувати не вміє. Або, наприклад, не вміє визначити рід іменника, оцінити певні історичні події та явища, підміняє одні явища іншими: сила - вага, енергія - сила, завдання - задача і т. ін.
Дуже розповсюдженим явищем є невміння використати знання, одержані при вивченні одного предмета для аналізу інших явищ. Наприклад, літературних знань при аналізі історичних подій та навпаки.
Про що свідчать наведені та подібні до них факти?
У свій час ці факти намагалися пояснити виключно віковими особливостями учнів, зокрема, характерними рисами їх мислення. У дійсності ж це - результат недоліків методів навчання, внаслідок чого і спостерігається формалізм у знаннях учнів: відрив форми вираження знань від їх змісту. У такій ситуації учень оволодів лише формою знань (словом), а змістом відповідної думки ще не оволодів, тобто не вник у сутність явищ, предметів, що вивчаються у їх зв'язках та відношеннях. Це означає, що останні ще не стали об'єктом активної розумової діяльності.
На практиці ще й сьогодні переважає ілюстративно-пояснювальний тип навчання, незважаючи на численні розмови про активні інноваційні методи.
Перед сучасною школою, як вже говорилося, стоїть завдання широкого впровадження в практику саме дійсно активних методів навчання, які б виховували вміння самостійної розумової діяльності, самостійного здобування знань.
Одним з таких загальновизнаних методів і є проблемне навчання, яке передбачає не просте повідомлення учням тих чи інших готових положень, визначень, а розраховане на самостійне їх здобування, розуміється, під керівництвом учителя. Проблемне навчання розраховане на те, що коли, образно кажучи, вирішив учитися плавати, то стрибай у воду.
При виникненні перед учнями проблемної ситуації, тобто при появі такого завдання у вигляді певної задачі (суспільно-економічної, математичної, фізичної, життєвої і т.д.), яку неможливо розв'язати звичайними способами дії, перед учнями виникає необхідність знайти вихід із ситуації, що склалася, що, в свою чергу, спонукає їх до пошуків, до аналізу цієї ситуації, до з'ясування принципа розв'язання задачі і конкретних дій, що й приводить до досягнення мети. Саме проблемна ситуація створює сприятливий ґрунт для виникнення протиріч між тими поглядами, які в учнів уже склалися на ті чи інші явища світу, і науковим розумінням цих явищ, а відтак здивування, що неминуче спонукає учнів до пошуків відповіді на які виникли питання. Все це й сприяє створенню на уроках таких умов, які б максимально впливали на розгортання розумових дій учнів (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, систематизація, класифікація), тобто впливали б на їх розумовий розвиток.
У різних шкільних предметах це досягається певними прийомами. Наприклад, при навчанні орфографії можна створити проблемну ситуацію, пропонуючи учням самостійно записати приклади на невідомі їм правила. Під час зауваження або ж після вказівок учителя на допущені при цьому помилки у них природньо виникає питання, чому слід писати так, а не інакше.
На уроках історії проблемна ситуація ефективно створюється за допомогою постановки перед учнями логічних задач (задачі на розпізнавання, задачі на встановлення причиново-наслідкової залежності історичних подій та явищ і т. ін.).
Основні структурні елементи проблемного навчання наступні: проблемний виклад, евристична бесіда, дослідницький метод.
Сутність та вимоги до проблемного викладу в загальних рисах такі: вчитель розраховує на думаючого або бажаючого думати учня, і він веде, навчає цього учня премудрості розумової діяльності, допомагає йому робити в цій галузі перші кроки, вчить його далі йти самостійно. Вчитель при цьому не розраховує на зовнішній ефект, він не прагне серйозну працю підмінити різноманітними "шуточками" і прибауточками (проти чого, як відомо, дуже активно виступав К.Д.Ушинський) та подати своїм вихованцям ті чи інші ідеї, положення, висновки певної науки в готовому "розжованому" вигляді.
Для розкриття сутності евристичної бесіди скористаємося спогадами відомого нашого письменника В.Г.Короленка про свого вчителя словестної Ровенської гімназії Веніаміна Васильовича Авдієва. Ось як описує В.Г.Короленко перший урок свого шанованого вчителя: "... А що ви проходили раніше? (запитує вчитель - В.Д.).
- Теорію словесності … За Мініним, - відповіло декілька голосів
- А що таке словесність?
Мовчання.
- Походить від "слово …" - сказав хтось.
- Припустимо, - а що таке "слово"?
- Вияв думки.
- Не завжди… Можна наговорити багато слів, і все-таки вийде безглуздя… А що таке думка?
Мовчання.
Він подивився на нас з комічною гримасою і сказав:
- Подумайте кожний про себе та скажіть: ви коли-небудь у своєму житті думали?
Це була образа. В класі піднялося легке ремство.
- Всі, - сказав хтось.
- Що всі?
- Всі думаємо, тобто мислимо, - відповіло декілька голосів...
Вчитель став дратуватися.
- "Думаєте", - передражнив він... Ви ось думаєте, чи скоро дзвоник?.. І теж думаєте, що це і означає "мислити".
У щойно наведеному фрагменті уроку Авдієва хотілося б звернути увагу на ядро, як нам видається, його педагогічної майстерності - робота над словом. У цьому зв'язку як не нагадати відому притчу про сіяча, у якій ідеться про те, що одні зерна впали на край дороги і їх пташки поїли; другі - на ґрунт кам'янистий, вони швидко зійшли, але рослини через
Loading...

 
 

Цікаве