WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організація навчання та перевірки рівня засвоєння студентами знань, умінь і навичок в умовах кредитно-модульної системи - Реферат

Організація навчання та перевірки рівня засвоєння студентами знань, умінь і навичок в умовах кредитно-модульної системи - Реферат


Реферат на тему:
Організація навчання та перевірки рівня засвоєння студентами знань, умінь і навичок в умовах кредитно-модульної системи
Уходження нашої держави в єдиний європейський та світовий простір передбачає насамперед модернізацію національної освіти України у контексті Болонської декларації. Це, зокрема, запровадження європейської кредитно-модульної системи (ЕСТS). Вітчизняні і зарубіжні педагоги і психологи сходяться сьогодні на думці, що вища освіта має стати процесом перетворення засвоєного у навчанні загальнолюдського і власного досвіду (знання, цінності, навички, уміння, звички) на особистісні психічні властивості людини, які визначатимуть її світосприйняття, ерудицію, компетентність, майстерність, норми загальнолюдської моралі і поведінки.
Людина з вищою освітою у ХХІ столітті має вирізнятися певною низкою особистісних якостей, серед яких варто звернути увагу на такі: здатність учитися; глобальне мислення; функціональна грамотність; культура людського спілкування; професійна універсальність та гнучкість; професійність як інтеграція загальної освіченості та ґрунтовних і широких спеціальних навичок і умінь; здатність застосовувати знання в конкретних ситуаціях; самостійність і критичність мислення; відповідальність, дисциплінованість, акуратність, прихильність до праці; підготовленість до невідомого майбутнього; вміння пристосовуватися до перемін.
Виходячи з цього, на сучасному етапі перспективного розвитку вищої школи набуває значення становлення студента як самостійно критично мислячого суб'єкта своєї праці, а не об'єкта навчання. Лише ті знання, до яких студент прийшов самостійно, через власну думку, діяльність і досвід, стають дійсно міцним надбанням. Саме тому вища школа поступово й неухильно переходить від "передачі" студентам інформації в готовому вигляді до управління їхньою самостійною навчально-пізнавальною діяльністю, формування у них досвіду самостійної творчої діяльності.
Сьогодні необхідна принципова перебудова і вдосконалення організації навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти. Це насамперед стосується збільшення відсоткової частки тих форм навчання, які формують у студентів знання, уміння і навички, створюють умови для розвитку в них здатності самостійно добувати необхідні знання, приймати рішення, розв'язувати нестандартні і нетипові задачі, постійно вчитися. Не менш важливим завданням сьогодні є розробка критеріїв оцінювання, які б дозволяли об'єктивно визначити рівень навченості студентів.
Метою цієї статті є теоретичне обґрунтування оптимальної організації навчання студентів та перевірки їх знань в умовах запровадження кредитно-модульної системи.
Ми вважаємо, що, організовуючи у вищій школі навчальний процес та перевірку рівня засвоєння студентами знань, умінь і навичок, необхідно виходити з того, що студент може засвоювати навчальний матеріал на різних рівнях навчання, які визначаються цілою низкою чинників, і, в кінцевому рахунку, це буде визначати рівень його навченості.
У науково-методичній літературі запропоновано класифікації та методики вимірювання рівнів, що характеризують процес навчання взагалі та навченість зокрема. Авторами таких класифікацій є І.Лернер та М.Скаткін, В.Беспалько, В.Паламарчук, О.Бугайов, В.Симонов, М.Барна та О.Гірний [1, с.34-39], Н.Пастушенко та Р.Пастушенко [6], Б.Блум, В.Корольова, В.Беспалько, В.Максимова [2, с.166-172], Д.Матрос, Д.Полєв, Н.Мельникова [5], В.Кальной, С.Шишов [3], С.Селектор [7] та інші.
Використовуючи ідеї, запропоновані вищезазначеними авторами, нами розроблено інтегровану модель рівневого процесу навчання (рис.1), яка може допомогти викладачеві не тільки організувати навчальний процес, спираючись на наукову основу, але й адекватно підійти до оцінювання навчальних досягнень студентів [4].
Перший рівень навчання можна вважати репродуктивним. Він передбачає, що студент буде опановувати переважно теоретичні знання, причому рівень діяльності викладача також буде репродуктивним, тобто знання будуть пропонуватись студенту в готовому вигляді, а студент буде сприймати і відтворювати їх без будь-якої суттєвої переробки. Рівень складності матеріалу може бути різним. На першому рівні навчання студент засвоює знання на установчо-змістовному етапі. Відбувається сприймання і запам'ятовування, яке реалізується в засвоєнні певних теоретичних знань. Цьому рівню навчання відповідає традиційна лекція.
На першому рівні початковою метою навчання, а при її досягненні, то рівнем навченості є розрізнення. Розрізнення - це перша категорія навчальних цілей. Мета вважається досягнутою, якщо студент розрізняє об'єкти, що вивчалися або їх символьні зображення тоді, коли їх пропонують йому в готовому вигляді. Чуттєвий образ об'єкта пізнавальної діяльності залишається в пам'яті студента. Якщо він може хоча б механічно відтворити сприйняту інформацію, то це засвідчує, що він досяг другої мети навчальної діяльності - запам'ятовування.
Але навіть на першому рівні навчання цього замало. Розрізнення та запам'ятовування не можуть вважатися прийнятним результатом навчання у вищій школі. Застосовувати навчальний матеріал можна, лише розуміючи його. Розуміння предмета, явища відбувається тоді, коли встановлюються його суттєві зв'язки з іншими об'єктами дійсності. При цьому студент має здійснити такі розумові дії, як порівняння, аналіз, абстрагування, узагальнення, класифікація. У результаті він формує загальне уявлення про об'єкт пізнання, а також про його місце в певній класифікації. Таке загальне уявлення свідчить про поверхове розуміння об'єкта пізнання. Досягнення розуміння констатується, якщо студент спроможний "своїми словами" переказати навчальний матеріал. На цьому етапі студенти знаходять ознаки і зв'язки в явищах і предметах, роблять простий аналіз і синтез, встановлюють причини, пояснюють, наводять приклади, можуть відтворити вивчений матеріал, зокрема, текст лекції, пояснити його. Тобто розвиток пізнавальних здібностей студента на етапі розуміння означає засвоєння матеріалу та здатність до його інтерпретації та перетворення.
Досягнення студентом розуміння навчального матеріалу можна вважати прийнятним результатом навчання. Це свідчить про те, що навчальні досягнення студента знаходяться на межі між мінімальним першим, репродуктивним рівнем навчання і наступним, другим, перехідним рівнем, який вже є продуктивним. Перехідний рівень навчання передбачає, що студент на основі здобутих теоретичних знань набуває також практичних знань, умінь і навичок. Діяльність викладача на другому рівні носить локально-моделюючий характер, тобто він навчає студента створювати певні моделі (виконувати завдання) за заздалегідь заданою схемою, зразком, алгоритмом. Розвиток пізнавальних здібностей студента, спираючись на розуміння, досягає рівня застосування, що означає вміння використовувати правила, теорії, методи насамперед в конкретних, а подекуди і в нових ситуаціях. Мета вважається досягнутою, якщо студент правильно користуєтьсязасвоєними у процесі навчання знаннями у стандартних та змінених умовах, використовує їх у практиці реального життя. Розвиваючись, пізнавальні здібності досягають рівня аналізу, тобто студент може виділяти окремі структурні елементи матеріалу та з'ясовувати логіку взаємозв'язку між ними, може розрізняти причини та наслідки, оцінювати значущість тих чи інших фактів. Цей рівень навчання відповідає таким видам діяльності у вищій школі, як самостійна робота студентів, їх підготовка і участь у семінарських та практичних заняттях, виконання лабораторних робіт.
Такі пізнавальні здібності студента, як уміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях та уміння аналізувати навчальний матеріал, в інтегрованій моделі рівневого процесу навчання займають проміжне місце між другим та третім рівнями. У практиці реального навчання їх місце з'ясовується за якістю мислительних дій, які потрібно виконати, щоб проаналізувати та застосувати у змінених умовах навчальний матеріал певного рівня складності.
Етапи засвоєння знань на другому рівні навчання мають назви "смисловий" та "перетворюючий". Смисловий етап означає засвоєння знань, яке дозволяє виконувати практичні завдання за раніше засвоєним взірцем. Перетворюючий етап засвоєння знань означає, що студент здатний використовувати знання та уміння в новій, зміненій ситуації. Таким чином, перетворюючий етап можна вважати проміжним між другим та третім рівнями навчання. На другому рівні навчання його метою є формування елементарних навичок та умінь. Сформоване уміння може стати умовою набуття нових знань, умінь і навичок. На
Loading...

 
 

Цікаве