WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування просторової уяви студентів при вивченні курсу “Нарисна геометрія” - Реферат

Формування просторової уяви студентів при вивченні курсу “Нарисна геометрія” - Реферат


Реферат на тему:
Формування просторової уяви студентів при вивченні курсу "Нарисна геометрія"
Необхідність удосконалення графічної освіти в цілому диктується не тільки сучасними вимогами виробництва, але й роллю графіки в розвитку технічного мислення й пізнавальних здібностей студентів. Здатність людини до переробки графічної інформації є одним із показників її розумового розвитку. По тому, наскільки готова людина до розв'язання просторових завдань графічними методами, можна визначити ступінь її загальної й політехнічної освіченості.
Психолого-педагогічні аспекти графічної підготовки студентів досліджувалися такими вченими, як В.Ананьєв, А.Галкін, Є.Кабанов-Меллер, Н.Линьков, Б.Ломов, Л.Румянцев, В.Скакун, Ю.Трофимов, А.Умронходжаєв, И.Якиманська та інші. Питання практичного використання графічних знань при вивченні предметів загальноосвітнього та загальнотехнічного циклів розглядалися Н.Виноградовим, Л.Государським, Л.Левенбергом, С.Ковалевим, М.Макаровим, В.Михайленком, Л.Резниковим та ін. Окремим аспектам удосконалення графічної підготовки присвячено праці С.Дембинського, В.Косміна, Ж.Кулікової, В.Кузьменка, Г.Печеркіна, Н.Преображенської, Н.Севастопольского.
Певне місце у педагогічних та психологічних дослідженнях займає вивчення уяви і зокрема - просторової уяви. Суть просторової уяви полягає у створенні у свідомості людини уявлюваних образів об'єктів за їх кресленням чи описом. Аналіз публікацій у психолого-педагогічних виданнях говорить про те, що просторова уява є одним із важливих параметрів, що характеризують інтелект індивіда. Вона має важливе значення для майбутнього інженера як засіб створення та читання креслень і схематичних умовних позначок. На жаль, сьогодні не існує ефективних методик розвитку просторової уяви.
Стаття присвячена дослідженню психологічних основ розвитку та формування просторової уяви студентів як вирішенню важливої педагогічної проблеми при викладанні одного з загальноінженерних курсів - нарисної геометрії. Просторова уява може бути представлена як спільний результат фантазування (фантазій) і понятійного мислення, тому розвиток просторової уяви можна аналізувати за розвитком цих складових. У відповідності із кривою Рибо просторова уява протягом життя людини проходить три фази розвитку.
Перша фаза - до 15 років - характерна інтенсивним розвитком творчої уяви, фантазії людини. Саме в цей період яскраво проявляються здібності дитини до образотворчого мистецтва, пишуться вірші, казки й т.п. При цьому розумові здібності відстають, і темп їхнього розвитку досягає максимуму тільки наприкінці фази. Розвиток просторової уяви на цій фазі відбувається порівняно інтенсивно. Друга фаза відрізняється підвищеними темпами розвитку розумової діяльності або понятійного мислення. Саме на цей період припадають студентські роки, пов'язані зі збагненням складних закономірностей навколишнього світу, початком трудової діяльності. У характері й учинках людини проявляється перехід від фантазій до реальної оцінки дійсності, частка й роль фантазій у життєдіяльності різко знижуються. Для просторової уяви другої фази характерно поступове зменшення інтенсивності розвитку до стабілізації максимального рівня. Період життя людини, що відповідає цій фазі, менш визначений, чим для першої, і закінчується десь у 27-32 роки. Третя фаза відповідає зрілому віку людини і характеризується помірним підвищенням рівня понятійного мислення, набуттям життєвого досвіду, подальшим значним зниженням рівня фантазій і, як результат, незначним зниженням рівня просторової уяви. Уява й фантазія властиві кожній людині, але люди розрізняються за спрямованістю цієї фантазії, її силою і яскравістю.
Розвиток просторової уяви, таким чином, має відбуватися двома шляхами: підтримкою рівня фантазій і розвитком мислення. При цьому творча уява, основою якої є фантазія, може не тільки полегшити процес навчання, але й розвиватися при відповідній організації навчальної діяльності.
Стара істина говорить: "Розвивається те, що працює". Розвивати просторову уяву можна тільки, маючи її хоча б у зародковому вигляді. У зв'язку з цим у розвитку просторової уяви виникає одна з типових педагогічних проблем - "замкнуте коло", утворене двома компонентами педагогічного процесу: просторовою уявою і досвідом її використання, що полягає в розв'язанні практичних завдань нарисної геометрії (рис.1). Перший компонент не може розвинутися без другого, а другий не може існувати без першого. Проблема "замкнутого кола" є типовою для багатьох випадків навчального процесу. Яскраво вона проявляється при професійному навчанні, наприклад, при навчанні водіїв автомобіля. Людину, що не вміє водити автомобіль, не можна посадити за кермо, у той же час для успішного її навчання потрібна практика водіння. У наведеному випадку "замкнуте коло" "розривається" методичними прийомами інструктора, який допомагає учневі своєю участю в керуванні автомобілем, причому частка цієї участі починається зі 100% і поступово, у міру придбання навичок, приходить до нуля.
Аналогічно, просторова уява не працює при засвоєнні навчального матеріалу на лекціях та при розв'язуванні практичних завдань тому, що її рівень для цього не достатній, а розвивати просторову уяву можна тільки в результаті розумової діяльності при вивченні навчального матеріалу. Ж.Піаже показав, що уява більшою мірою зобов'язана своїм розвитком творчій діяльності, ніж навпаки. Одним із завдань даного дослідження є розрив цього "замкнутого кола" і розробка методики розвитку просторової уяви студентів.
Уява є в кожної людини, хоча у повсякденному житті людина все рідше її тренує. Тренувати уяву, вчитися нею користуватися, як радять психологи, потрібно постійно. Останнє відноситься і до студентів, які під час навчання перебувають у творчому середовищі навчально-пізнавальної діяльності.
У різні періоди розвитку педагогіки до словесних методів ставилися по-різному: то відносили їх до основних методів, завдяки можливості безпосереднього контакту у системі "вчитель-учень", то намагалися применшити їх значення через обмежені можливості активізації пізнавальної діяльності студентів і зведення навчального процесу до надання "готових знань". Дійсно, сприйняття навчального матеріалу на слух - справа складна і потребує від студента зосередженої уваги й вольових зусиль. При недотепному читанні лекції студент може лише зовні "бути присутнім на заняттях", а внутрішньо думати про своє або ж, за виразом К.Ушинського, зовсім залишатися "без думки в голові". Нерідко студенти можуть поринати на лекції в "педагогічний сон" (С.Шацький), тобто зберігати лише видимість уваги, але бути зовсім байдужими до теми, що розглядається, й не сприймати матеріал, що викладається. Ці недоліки однак обумовлюються не самими методами усного викладання знань як такими, а їхнім недотепним застосуванням.
Досвід викладання авторами нарисної геометрії підтвердив існування проблеми, пов'язаної з недостатньою наочністю методичних матеріалів з даної дисципліни.Малюнки, наведені в підручниках або намальовані самостійно в
Loading...

 
 

Цікаве