WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Модель формування в майбутніх інженерів потреби у творчій самореалізації - Реферат

Модель формування в майбутніх інженерів потреби у творчій самореалізації - Реферат


Реферат на тему:
Модель формування в майбутніх інженерів потреби у творчій самореалізації
У нових соціально-економічних та організаційних умовах роль інженера порівняно з його роллю в умовах командно-адміністративної системи зростає. Окрім традиційного розуміння інженерної діяльності як творчої, сучасні роботодавці очікують від випускників технічних ВНЗ готовності до прийняття нетрадиційних рішень, прагнення самовдосконалюватися, бажання реалізувати максимум своїх потенційних можливостей. Це вимагає творчого ставлення до справи, високого рівня сформованості потреби у творчій самореалізації у певній професійній галузі.
Творчість, пов'язана з необхідністю відходу від традиційних рішень, з пошуком нових шляхів досягнення навіть традиційних цілей, - це невід'ємна частина трудової діяльності сучасного інженера [7; 9; 10]. Цієї думки дотримуються всі дослідники особливостей інженерної діяльності, що знайшло своє відображення у тих вимогах до випускника інженерного ВНЗ, сформульованих на Всесвітньому конгресі з інженерної освіти в 1992 році: професійна компетентність; комунікативна готовність; розвинута здатність до творчих підходів у вирішенні професійних задач; стійке позитивне ставлення до своєї професії, прагнення до постійного особистісного та професійного вдосконалення; володіння методами техніко-економічного аналізу виробництва з метою його раціоналізації, оптимізації та реновації; розуміння тенденції та основних напрямків розвитку науки та техніки [9, с.53]. Це означає, що молодий інженер, прийшовши на робоче місце після закінчення ВНЗ, має продемонструвати розвинуту здатність до творчих підходів, тобто розвиток її має відбутися під час його навчання, що викликає необхідність формування в студентів потреби у творчій самореалізації та розвитку його творчих здібностей з перших днів перебування у вищій школі.
Залежність науково-технічного прогресу від творчості інженерів спрямувала зусилля психологів та педагогів на розробку методів діагностики творчих здібностей та стимуляції творчої активності. Питання технічної творчості висвітлено у працях Г.Альтшулера, В.Блохіна, М.Давлєтшина, А.Есаулова, М.Зіновкіної, Ю.Іванова, К.Зуєва, І.Калошиної, В.Міхельковича, В.Моляко, В.Морозова, В.Радомського, О.Романовського, А.Савенкова, Ю.Фокіна, Е.Чугунової та ін. Для активізації технічної творчості та розвитку необхідних для неї якостей у різні часи пропонувалися морфологічний аналіз, синектика, методи контрольних питань, матриць відкриття, мозкового штурму, творчого інженерного конструювання, теорія розв'язання винахідницьких задач, психоевристичного програмування, гірлянди випадковостей та асоціацій, стратегія семикратного пошуку та багато інших.
Серед вітчизняних методик найбільш поширеною та відомою є методика В.Моляка з конструкторської творчості КАРУС, що розшифровується як "комбінування, аналогізування, реконструювання, універсалізування та випадкові підстановки". Автор наполягає, що у творчості треба навчати стратегічного пошуку, а не методів або алгоритмів розв'язання творчих задач, оскільки мова йде про творчі задачі, які є нетиповими, нестандартними, і тому вони не можуть мати якихось алгоритмів вирішення [7].
Вивчення методів формування творчого технічного мислення призвело до думки про те, що ці методики навчать інженера або майбутнього інженера робити винаходи, застосовувати творчі підходи, якщо в нього вже є прагнення до творчості, й вони, безсумнівно, підсилять це прагнення. Але першим кроком у цьому напрямку має бути формування в майбутнього інженера потреби самореалізуватися саме у творчості. Метою даної статті є означення педагогічних умов формування в майбутніх інженерів потреби у творчій самореалізації.
Аналіз теоретичної літератури, присвяченої віковим особливостям студентства, специфіці інженерної діяльності, особливостям творчої активності людини та закономірностям формування потреб особистості, а також практичний досвід роботи у вищому технічному навчальному закладі дали змогу висунути гіпотезу, що процес формування потреби майбутніх інженерів у творчій самореалізації набуває ефективності за умов: а) упровадження спецкурсу "Творча самореалізація інженера" на першому курсі вищого технічного навчального закладу; б) створення творчої атмосфери в педагогічному процесі; в) навчання студентів рефлексії та застосування рефлексивного аналізу в педагогічному процесі.
Деякі психологи та педагоги відстоюють точку зору на творчість як на глибинний, навіть інтимний процес, у якому людина ніби оголює душу, свою сутність. Якщо це так, то недоцільно вести мову про примусовість творчого процесу. Іноді підкреслюється, що навчити творчості неможливо і знання про неї є марними. Але більшість дослідників не погоджується з цією точкою зору, і ми приєднуємося до погляду О.Галіна, який твердить, що знання про творчість нічим не відрізняються від будь-яких інших. Вони нам потрібні, щоб знати умови, в яких творчість найкраще розвивається, враховувати типові помилки [2, с.123]. Тому для формування у студентів, майбутніх інженерів, потреби у творчій самореалізації ми вважаємо необхідним упровадити спецкурс "Творча самореалізація інженера", метою якого є актуалізація вищевказаної потреби. У рамках цього курсу студенти дізнаються про основні погляди філософів, психологів та педагогів на творчість, особливості самореалізації особистості, найвищу її форму - творчу самореалізацію та шляхи розвитку власного творчого потенціалу. Курс також передбачає самодіагностику рівня творчих здібностей, творчого потенціалу та практичні вправи, спрямовані на розвиток творчої уяви та мислення.
На нашу думку, цей спецкурс буде найбільш доцільним у ІІ семестрі 1 курсу, оскільки розвивати потребу у творчій самореалізації треба починати якомога раніше, але в І семестрі процес адаптації студентів до навчання у ВНЗ може заважати розкриттю потенцій особистості, спрямуванню самореалізації студентів у належному напрямку.
Узагальнення поглядів психологів на процес формування та розвитку потреб людини та специфіку потреби особистості у творчій самореалізації дає змогу стверджувати, що ця потреба буде успішно розвиватися за відсутності прямого педагогічного впливу, якщо будуть створені сприятливі умови для творчої самореалізації. Сформувати творчу особистість, а тим більше її потребу у творчій самореалізації можна лише за умови творчої атмосфери у навчально-виховному процесі. Це багатогранний процес, який, на нашу думку, має бути заснований на таких принципах:
1) Принцип творчої активності учасників педагогічного процесу. Про діалектичне співвідношення потреб та діяльності говорять багато дослідників, серед яких К.Абульханова-Славська, Л.Анциферова, В.Асєєв, Л.Божович, М.Єнікєєв, А.Здравомислов, В.Калошина, О.Клепіков, І.Кучерявий, О.Музика, Г.Тарасов, Н.Хусаїнова та ін. Потреба стимулює діяльність, виступає її першопричиною. Але й сама діяльність стає предметом потреби. Тому для формування потреби самореалізуватися саме в творчій діяльності необхідностудента зробити суб'єктом такої діяльності, яка спочатку може виступати засобом задоволення якоїсь іншої потреби (наприклад, потреби у самоповазі, потреби визнання тощо). Але творча активність має самомотивуючу тенденцію, вона сама себе стимулює і згодом стає самодостатньою цінністю.
2) Принцип внутрішньої свободи особистості. За висловлюванням О.Губенко, передумова активізації творчого потенціалу - виховання внутрішньо вільної та самостійної особистості. Внутрішня свобода дозволяє особистості бути більш рішучою, толерантною, активнішою в пошуково-пізнавальній діяльності, передбачає здатність до компромісів, уміння брати на себе відповідальність за свої дії. Відсутність внутрішньої свободи наділяє особистість рисами, які заважають творчості, як то тривожність, конформізм, догматизм, агресивність, депресивність, схильність до цинізму [3, с.1].
3) Принцип довіри та віри в можливості особистості, позитивного
Loading...

 
 

Цікаве