WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості методики формування у студентів техніко-економічних умінь і навичок під час викладання курсу “Основи охорони праці” - Реферат

Особливості методики формування у студентів техніко-економічних умінь і навичок під час викладання курсу “Основи охорони праці” - Реферат


Реферат на тему:
Особливості методики формування у студентів техніко-економічних умінь і навичок під час викладання курсу "Основи охорони праці"
Інтеграційні процеси в рамках Болонської конвенції у сфері вищої освіти України спрямовані на вдосконалення навчально-виховного процесу і, зокрема, на формування особистості, яка здатна до самостійної, творчої праці, активності й ініціативності, що забезпечать готовність майбутнього фахівця в галузі підприємництва та комерційної діяльності до роботи у сучасних ринкових відносинах. Однією з основних форм досягнення мети педагогічного процесу вищого економічного навчального закладу є практична діяльність студентів, ефективність якої зумовлена рівнем її організації.
Чинні способи організації індивідуальної роботи на практичних заняттях з курсу "Основи охорони праці" відбуваються без належного управління, контролю за кінцевим результатом діяльності студентів. Організація та управління самостійною роботою у вищій школі вимагає пошуків нових шляхів і методів підвищення її ефективності, створення умов для реалізації творчого потенціалу особистості в процесі проектування та розв'язування навчальних завдань.
Аналіз робіт [3, c.93; 4, с.75; 7, с.31], присвячених проблемі вдосконалення методики управління самостійною роботою студентів, показав, що застосування творчих завдань сприяє формуванню пізнавальних мотивів, інтересу до навчальної діяльності, розвитку техніко-економічних умінь і навичок самостійно й творчо працювати. У зв'язку з цим необхідно розглянути зміст й особливості методики їх формування під час вивчення курсу "Основи охорони праці".
Основною формою активності особистості є свідома діяльність, яку психологи визначають як активну взаємодію людини з середовищем, в якому вона досягає свідомо поставленої мети, що виникає в результаті появи у неї певної потреби, а педагоги - як активну взаємодію з довкіллям, під час якої індивід виступає як суб'єкт, який цілеспрямовано впливає на об'єкт і тим самим задовольняє власні потреби [10, с.53]. Будь-яка діяльність, в тому числі навчальна і трудова, характеризується мотивами, стимулами та метою.
У навчальному процесі на практичних заняттях доцільно органічно поєднувати учіння та трудову діяльність. Учіння - "це система пізнавальних дій учня, спрямованих на вирішення навчально-виховних завдань" [13, с.109]. До структури трудової діяльності поряд з її метою, мотивами, стимулами входять орієнтувальні, виконавчі, коригувальні та кінцеві робочі дії, яким завжди передують розумові дії. У зв'язку з цим уміння проектування та розв'язування навчальних завдань мають базуватися на раніше сформованих теоретичних знаннях із організації охорони праці на підприємстві й управління нею, а також законодавчо-нормативній документації.
Закономірності процесу учіння реалізуються тільки при свідомо організованому навчанні, під час якого формуються знання, уміння та навички [1, с.361], зокрема: поняття можуть бути засвоєні тільки за умови раціонально організованої пізнавальної діяльності студентів на заняттях; міцність засвоєння знань залежить від систематичного організованого прямого та багаторазового повторення навчального матеріалу і його введення в систему раніше засвоєних знань; якість засвоєння знань залежить від індивідуальних здібностей студентів; навички формуються тільки за умови організації відтворення операцій і дій, які лежать в їх основі; інформація та способи діяльності стають уміннями залежно від ступеня опори на рівень знань, умінь, які досягнуті на момент вивчення нового матеріалу; використання викладачем навчальних різнорівневих, творчих і ситуаційних завдань формує готовність студента до застосування уже засвоєних знань. Ураховуючи закономірності навчального процесу, необхідно розглянути формування в студентів техніко-економічних умінь і навичок на практичних заняттях з курсу "Основи охорони праці".
На основі аналізу літературних джерел можна відзначити, що автори робіт по-різному трактують поняття "уміння" й "навички". Зокрема, одні вважають, що уміння виникають на основі вироблення системи навичок; інші, навпаки, - навички є системою умінь, а вміння є більш елементарними, ніж навички; треті розглядають навички як уміння, які вдосконалюються в результаті виконання практичних завдань і доведені до автоматизму.
Можна стверджувати, що "навички" та "уміння" - це складні психолого-педагогічні поняття, а ще більш складним є процес їх формування. Способи діяльності, які засвоюються студентами вищого навчального закладу, стають навичками та вміннями. Уміння - використання суб'єктом певних знань і навичок для вибору і здійснення прийомів дій відповідно до поставленої мети [13, с.121]. Навички - вміння працівника швидко і кваліфіковано виконувати певні види робіт у результаті свідомого та багаторазового повторення одних і тих самих рухів та операцій [6, с.503].
Уміння є творчими діями. Вони не можуть автоматизуватися, оскільки являють собою готовність людини до прийняття рішень і їх реалізації. Уміння включають у себе комплекс знань, прийомів, навичок і елементів чуттєвого та практичного досвіду. Відповідно до наукового поняття "уміння" означає володіння складною системою психічних і практичних дій, які необхідні для регулювання діяльності за допомогою знань і навичок, якими володіє суб'єкт і включає в себе [5, с.87]: знання основ дії (понять, законів, теорій); способів виконання дій, їх змісту та послідовності (правил, прийомів); призначення необхідного обладнання; практичний досвід виконання аналогічних дій, елементи творчого підходу (розв'язання проблем, знаходження раціональних способів виконання дій та ін.); комплексні дії, що формуються під час виконання індивідуальних творчих завдань.
Основним способом формування професіоналізму є метод цілеспрямованих завдань, проте сукупність навичок не дає можливості його оцінити. Формуванню вмінь передують комплекси навичок, тобто постійне об'єднання окремих навичок у різних співвідношеннях, оскільки на цій основі проходить якісна зміна діяльності студента.
Уміння та навички мають складну психологічну структуру, елементами якої є: уявлення, поняття, знання про способи діяльності, різні види навичок і їх поєднання, що відповідає певному виду діяльності. Особливого значення при формуванні вміння набуває усвідомлення мети та результату дій, а також уявлення про способи їх досягнення й поетапне їх формування [13, с.123].
У навчальному процесі під час вироблення у студентів умінь і навичок необхідно дотримуватися таких вимог: чітко формулювати мету навчальної діяльності; домагатися розуміння студентами змісту та послідовності дій при виконанні завдань; забезпечити здійснення самоконтролю якості дій з боку самих студентів; своєчасно виявляти та усувати помилки у процесі виконання індивідуальної роботи; об'єктивно оцінювати хід і результати діяльності студента.
Навички та вміння розв'язування завдань формуються у студентів завдяки високій майстерності викладача, його вміннякерувати пізнавальною активністю студентів, правильно та раціонально організовувати їхню індивідуальну пошукову діяльність, а також долати інтелектуальні труднощі, підсумовувати виконання своєї навчальної праці.
Необхідно зазначити, що на основі педагогічного досвіду
Loading...

 
 

Цікаве