WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Технологічне забезпечення підготовки студентів ВПНЗ до педагогічної імпровізації - Реферат

Технологічне забезпечення підготовки студентів ВПНЗ до педагогічної імпровізації - Реферат

педагогічного спілкування, про способи оперативного розв'язання комунікативних завдань у непередбачуваних комунікативних ситуаціях. У майбутніх учителів починають формуватися вміння і навички професійного спілкування з аудиторією, а саме: вільно тримати себе і керувати своїми емоціями і почуттями, прогнозувати подальший розвиток педагогічної ситуації, вільно володіти неочікуваною комунікативною ситуацією.
Із 2005 навчального року з метою впровадження результатів дисертаційного дослідження на соціально-гуманітарному факультеті для спеціальності 6.010100 Початкове навчання (рівень "бакалавр") був введений новий спецкурс "Методика розв'язання педагогічних ситуацій". Студенти четвертого курсу під час вивчення цієї дисципліни поглиблюють свої знання і розвивають творчі здібності в галузі імпровізації як у ході навчальних занять, так і при організації самостійної роботи. На цьому етапі велика увага приділяється педагогічним ситуаціям, які можуть виникати в навчально-виховному процесі початкової школи, що вимагають не тільки знань правил імпровізації, але й дій у непередбачуваних умовах. Спершу студенти знайомляться з алгоритмом аналізу педагогічних ситуацій, постановки і вирішення педагогічних завдань. Потім їм пропонується описати педагогічну ситуацію, яка мала місце у їх власному шкільному досвіді. На основі індивідуального і колективного аналізу порівнюються реальні дії педагога з можливими варіантами виходу зі створеної ситуації. Це - свого роду проектування імпровізаційних ходів. Така ж робота проводиться при перегляді фрагментів із кіно- і відеофільмів, що демонструють шкільну дійсність.
Наступним етапом навчання імпровізації є набуття практичних вмінь: студенти розігрують ситуації, що вимагають від них без попередньої підготовки імпровізувати, наприклад, ролі вчителя, учня, директора, батьків тощо. Велике значення на цьому етапі мають особистісні риси учасників, їх досвід і творчий потенціал. Так, безпосереднє реагування на те, що відбувається, погодженість своїх дій з іншими вимагає не стільки акторської майстерності, скільки швидкості оцінки ситуації і точності прийнятого рішення. Подібна робота дає змогу проаналізувати кожним учасником власну інтуїцію, вміння відчувати партнера, прояв рефлексивних умінь. Тим самим вирішується завдання підготовки студентів до педагогічної імпровізації, формування творчої особистості педагога.
Система завдань і вправ з формування імпровізаційної готовності має бути побудована за принципом підвищення ступеня проблемності (два типи завдань), починаючи і завдань, що мають готові варіанти відповідей, і закінчуючи творчими, розв'язання яких студенти знаходять самостійно.
Перший тип завдань - це завдання, що містять опис педагогічної ситуації, постановку питання і декілька варіантів розв'язання проблемної ситуації. Даний тип завдань передбачає аналіз оперативних педагогічних рішень, обговорення запропонованих варіантів імпровізаційних дій, обґрунтування вибору одного з рішень, формулювання способів імпровізаційної діяльності. До другої групи входять завдання, що не мають готових відповідей, пошук яких необхідно здійснити протягом короткого проміжку часу, використовуючи при цьому евристичні прийоми пізнання, педагогічну інтуїцію.
Саме інтуїція лежить в основі імпровізаційних умінь студента і є обов'язковою умовою оперативного прийняття педагогічно правильного і доцільного рішення. Евристична діяльність, спрямована на знаходження педагогічно грамотного рішення, будується на здогадці, "раціональне" міркування чергується з інтуїцією, відбувається скорочення списку можливих рішень. Евристичний пошук здійснюється не перебором можливих способів розв'язання, а шляхом відкидання недоцільних і вибору більш реалістичних, тим самим поле пошуку рішення звужується.
Приклад завдання І типу.
1. На уроці математики в 3 класі діти починають розв'язувати задачу на рух підвищеної складності. Молодий учитель був не підготовлений до уроку. Діти не можуть розв'язати задачу і питають у вчителя відповіді. Учитель почервонів. Постає питання Чернишевського "Що робити?" Як вийти з цієї ситуації і не втратити авторитет перед дітьми?
а) вчителька пропонує розв'язати цю задачу вдома з батьками; б) пропонує зупинитись і завтра на уроці знову її розв'язати; в) вчителька зупиняє учнів, просить почекати і виходить з класу; г) свій варіант відповіді.
2. На уроці української мови учень, виконуючи завдання біля дошки, припустився помилки, яку вчителька помітила тільки після того, як усі учні класу записали неправильно у зошити і перейшли до наступного завдання. Як вчителю вийти зі створеної ситуації?
а) треба визнати свою помилку і виправити запис у зошитах учнів; б) все "звалити" на учня і поставити нижчу оцінку; в) закликати всіх учнів класу бути уважними і не списувати все з дошки бездумно; г) свій варіант відповіді.
Викладач, пропонуючи таке завдання, має бути готовим до того, що ніякої відповіді (особливо на початковому етапі) не отримає і заздалегідь передбачити додаткові підказки-орієнтири, що спровокують бесіду зі студентами. Серед них можуть бути: а) його власний варіант вирішення, запропонований в умовах суперечності чи запозичений з практики або гіпотетичний; б) вказівка на те, що запропонована суперечлива ситуація дуже часто трапляється у шкільному навчанні, а також на те, що аналогічні ситуації потрібно вміти розв'язувати; в) подання власного розгорнутого обґрунтування за кількома чи всіма із запропонованих в умовах пунктах - з пропозицією оцінити ці обґрунтування.
У цих обґрунтуваннях студенту доцільно показати всі можливі наслідки вибору із трьох запропонованих рішень, попросивши потім студентів сформулювати свої власні погляди, виходячи з даних докладних орієнтирів. Зрозуміло, що такий легкий (оберігаючий) варіант доцільний лише на початковому етапі формування імпровізаційної готовності - по мірі використання все більшої кількості таких завдань ступінь участі студентів у їх розв'язанні необхідно підвищити.
У рамках пропонованого курсу викладач ставить проблему, пошук шляхів розв'язання яких здійснюється тим же викладачем за участю студентів, перед якими послідовно розкривається хід розв'язання завдання, формулюються варіанти, розвивається логіка дослідження проблеми, здійснюється обговорення кожного запропонованого варіанту.
Треба сказати, що в процесі навчання має бути встановлено зворотній зв'язок, і чим сильнішою буде мотивація до здобуття нових знань у студентів, тим успішніше буде навчання. Тому доцільно розглянути деякі специфічні особливості діяльності викладача, у процесі якої він формує у студентів теоретичні і практичні основи педагогічної імпровізації.
До таких перш за все можна віднести постійну готовність викладача виявити в ході навчального процесу власні імпровізаційні вміння і оперативно проаналізувати їх зі студентами. Цьому сприяють ілюстрації теоретичного матеріалу прикладами з власного педагогічного досвіду з подібним аналізом виникнення,втілення, доцільності
Loading...

 
 

Цікаве