WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості формування соціальної стійкості особистості старшокласника - Реферат

Особливості формування соціальної стійкості особистості старшокласника - Реферат

недоліки й відхилення в поведінці, а також перекручені подання про себе як про особистість.
Завищена або занижена самооцінка призводить до того, що особистість або невимоглива до себе, або проявляє самовдоволення, або саморозчарування. При об'єктивній самооцінці підліток очищає своє Я від усього наносного, все позитивне підсилюється й утілюється в способі життя, у реальній життєдіяльності.
Самореалізація містить у собі втілення самовідносин у реальному житті, стабілізацію до дій, вчинку й акт самоствердження. У самореалізації взаємодіють три основні процеси: самопрограмування свого, необхідного для втілення духовного світу, самовдосконалення у зв'язку із цим й, нарешті, самореалізація свого Я в конкретних справах і вчинках.
Якщо реальне й ідеальне Я людини збігаються, самореалізація відбувається якісно й повно. Людина осягає сенс життя: Я - це творець і діяч. Моя моральність - це моя життєва позиція, моє достоїнство - це втілення мого Я в діяльності. Повноцінне використання в соціальному вихованні самореалізації вимагає розуміння його сутності й механізмів (див. рис. 2).
Центральний стовпчик у схемі відбиває втілення й розвиток інтелекту людини. Нічого в його Я не робиться без участі свідомості. Навіть підсвідомість є процес зв'язку природного, уродженого й придбаного в процесі осмислення життя. Доказів цьому сучасна наука дає цілком достатньо. Прорахунки самоосмислення неминуче ведуть до драм і трагедій у житті, множать число помилок і недоліків й, природно, позначаються на рівні соціально-моральної свідомості. При цьому не соціальні цінності, що сформувалися, і переконання часто ведуть до одержимості якою-небудь ідеєю, хворобливої акцентуації характеру, протиставленню себе загальноприйнятим моральним нормам. Несформованість соціальної свідомості неминуче спотворює програми саморозвитку: Я - як особистість, Я - як громадянин, Я - як член колективу.
Об'єктивна самооцінка дозволяє сконцентруватися на своєму Я, очиститися від оман і негативних якостей, чітко сформулювати свої життєві цінності. У результаті виникає самовідчуття й самопочуття, які необхідні людині для вибору соціальних цінностей івключення їх у переосмисленому виді в структуру своєї Я-концепції.
Правий стовпчик відбиває поведінковий аспект моральності старшокласників. Основним механізмом соціальної поводінки виступає саморегуляція, тісно пов'язана з релаксацією й рефлексією. Інший аспект особистісного саморозвитку пов'язаний із самопізнанням і самореалізацією.
У системі цілісного формування соціальної Я-концепції коригувальна роль належить світогляду (нижня частина рис. 2). У значній мірі самореалізація визначає соціальний досвід, у якому ціннісні орієнтації виступають як мотивація поведінки.
У рамках загальної картини формування Я-концепції розкривається наступна логіка системи соціальної самореалізації. 1. На етапі світосприймання починаються всі позитивні або негативні прояви самореалізації, "якоря дитинства", невипадково визначають екстремальні прояви аморальності. Це легко простежити в біографіях правопорушників, злочинців, маніяків і терористів. Емоційна сприйнятливість до світу визначає моральну сприйнятливість до людей і до себе. 2. Самореалізація - це самовтілення сукупності всіх подань людини про себе самого. Чим об'єктивніше це подання, тим повноціннішою є соціальна самореалізація індивіда. 3. Соціальний досвід - точка опори для корекції світосприйняття й самовтілення. Особистість виховується й коригується через свою діяльність, що об'єктивно оцінює. Рефлексія - лише спосіб корекції "Я є" через осмислення, аналіз й оцінку діяльності, а мотивація - засіб корекції соціального досвіду, шлях визначення позицій. 4. Самовідчуття й самопочуття є підставою для формування ціннісних орієнтацій, а останнє постійно використовується для розуміння причин задоволень і невдоволень, успіхів і невдач. І тільки тоді, коли це відбувається, людина починає регулювати власну поведінку, зосереджується на розвитку достоїнств і позбувається недоліків. 5. Повноцінність самореалізації втілюється в головні елементи Я-концепції індивіда: самопрограмування, самовтілення свого ідеального "Я".
Рис.2 Механізм формування Я-концепції
Самоусвідомлення старшокласником свого соціального досвіду й співвіднесення соціальних й індивідуальних цінностей вимагає усвідомлення Я як активного початку, як суб'єкта діяльності, оформлення образу Я як цілісного утворення (Р.Берні, В.Байки, А.Захарова, Б.Круглов, Ю.Кулюткин та ін.). Тому органічно соціальна стійкість уходить до системи соціальної свідомості й самосвідомості через Я-концепцію старшокласника.
ЛІТЕРАТУРА
1. Арсеньев А.С. Философско-психологические проблемы развития образования. - М.: Интор, 1994. - 128 с.
2. Кон И.С. Психология юношеского возраста. - М., 1970. - 207 с.
3. Корчак Я. Воспитание личности / Сост. В.Ф.Кочнов. - М.: Просвещение, 1992. - 287 с.
4. Макаренко А.С. "Проектировать лучшее в человеке...". - Минск: Изд-во "Университетское", 1989. - 415 с.
5. Митев П. Социология лицом к лицу с проблемами молодежи. - София, 1983. - 123 с.
6. Основы внутришкольного управления / Под ред. П.В.Худоминского. - М.,1987. - 166 с.
7. Практическая психология образования / Под ред. И.В.Дубровиной. - М.: ТЦ "Сфера", 2000. - 528 с.
8. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М., 1957. - 574 с.
9. Сироткин Л.Ю. Теория и практика формирования социально устойчивой личности учащегося: Дис... док. пед. н. - Казань, 1993. - 225 с.
10. Социология образования: Учебное пособие / Отв. ред. A.M.Осипов, В.В.Тумалев. - Ростов-на-Дону, 2005. - 319 с.
11. Формирование у учащейся молодежи опыта саморегуляции поведения. - Пенза, 1992. - 141 с.
12. Чудновский В.Э. Нравственная устойчивость: психологическое исследование. - М.: Педагогика, 1981. - 240 с.
13. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М, 1990. - 286 с.
Loading...

 
 

Цікаве