WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Можливості формування природничо-наукового мислення старшокласників засобами пізнавальних навчальних задач - Реферат

Можливості формування природничо-наукового мислення старшокласників засобами пізнавальних навчальних задач - Реферат


Реферат на тему:
Можливості формування природничо-наукового мислення старшокласників засобами пізнавальних навчальних задач
Сучасна середня загальноосвітня школа має перед собою взаємопов'язані завдання, перелік яких уже став традиційним, - якомога якісніше навчати школярів основ наук, формуючи відповідні знання та вміння; виховувати їх, прищеплюючи загальнолюдські цінності; розвивати мислення школярів, формуючи ефективні й результативні способи розумової діяльності. Завдяки цим вимогам навчально-виховний процес у загальноосвітній школі поступово переорієнтовується від визнання необхідності та декларації розвитку мислення учнів до реального використання засобів, методів та прийомів навчання, що забезпечують активну пізнавальну діяльність школярів.
Важливе значення для реалізації навчальної й розвивальної функцій шкільної освіти має навчання фізики, хімії, біології, екології, астрономії, фізичної географії, тому що у змісті цих навчальних дисциплін є відображення тих діалектичних взаємозв'язків, які об'єктивно діють у природі й пізнаються сучасними науками [1, с.15]. У різні часові періоди різні науки роблять кожна свій специфічний внесок у розвиток мислення дитини й можуть стати тим плацдармом, на якому раніше формуються ті чи інші сторони більш високих ступенів мислення [7, с.372]. Міжпредметна інтеграція природничо-наукових дисциплін, яка спрямована на формування в учнів уміння встановлювати зв'язки між знаннями різних систем, закріплює не тільки взаємозв'язок, але й взаємопроникнення окремих навчальних предметів і сприяє системному й цілісному пізнанню світу, яке є однією з умов, що забезпечує розумовий розвиток учнів (розвиток хімії і біології базується на знаннях фізичних явищ; досягнення фізики й сучасної техніки неможливі без сучасних матеріалів, одержуваних у результаті досягнень хімії; біологія займається фізичними і хімічними процесами в живих організмах) [1, с.18]. Тому вирішення проблеми розвитку природничо-наукового мислення школярів при вивченні дисциплін природничо-наукового циклу засобами використання пізнавальних навчальних задач є перспективним для сучасної дидактики.
Актуальність проблеми обумовила інтерес до неї багатьох науковців. Проблеми інтелектуального становлення й розвитку мислення висвітлені в роботах видатних психологів і педагогів С.Рубінштейна, В.Давидова, О.Кабанової-Меллер, В.Медведєва, Н.Менчинської, В.Шубинського, І.Якиманської, Л.Лернера та ін. Вивченню процесів мислення присвячували свої праці фахівці з природничо-математичних наук (А.Ейнштейн та ін.), кібернетики (У.Рейтман та інші), філософи (Є.Дмитрієв, А.Єрахтін, А.Шумилін та ін.), дослідники технічної творчості (Г.Альтшуллер та ін.). Розумову діяльність учнів досліджували психологи Л.Гурова (мислення як розв'язування задач), А.Брушлінський (спрямованість розумового процесу), О.Тихомиров (структура розумової діяльності), Н.Тализіна та П.Ґальперін (теорія поетапного формування розумових дій), Ю.Кулюткін (евристичні методи у розумовій діяльності) та інші.
Питанням формування та розвитку мислення в процесі навчання приділялася велика увага в дослідженнях відомих дидактів: Л.Арістової, Ю.Бабанського, М.Данилова, Л.Занкова, В.Лозової, М.Махмутова, О.Матюшкіна, В.Паламарчук, І.Харламова, Т.Шамової. Розв'язанню проблеми розвитку мислення учнів при навчанні дисциплін природничо-наукового циклу присвячені праці відомих методистів: О.Бугайова (науковий метод пізнання), С.Гончаренка (формування наукового світогляду), В.Разумовського (циклічність наукового пізнання), П.Атаманчука (керування навчально-пізнавальною діяльністю, спрямоване на розвиток творчої індивідуальності), Б.Кремінського (науковий стиль мислення), О.Ляшенка (понятійне мислення), А.Павленка (мислення в процесі розв'язування й складання фізичних задач), А.Давидьона (розвиток творчих здібностей), Н.Звєрєвої (природничо-наукове мислення) та інших.
Аналізу принципів, методів і форм навчання в контексті того, що розумова діяльність є динамічним процесом формулювання та розв'язування різноманітних задач (через оперування матеріальними чи інформаційними моделями) і що розвиток мислення учнів можливий лише за умови їх активної участі в цьому процесі, присвячені дослідження Г.Балла, Ю.Машбиця, Л.Фрідмана та інших. Проте розробка інтегрованих підходів до розвитку мислення у диференційованому навчанні дисциплін природничо-наукового циклу засобами використання пізнавальних навчальних задач сьогодні чекає на вирішення як у педагогічній науці, так і на практиці. Завданням статті є визначення напрямків реалізації можливостей розвитку в учнів стилю природничо-наукового мислення при розв'язуванні задач на уроках предметів природничо-наукового циклу в умовах диференціації та індивідуалізації навчання.
У контексті нашого дослідження основоположним є поняття "природничо-наукове мислення". Опираючись на визначення С.Рубінштейна, ми дотримуємось думки, що мислення як пізнавальна теоретична діяльність найтісніше пов'язане з дією. Мислення не просто супроводжується дією, чи дія - мисленням; дія - це первинна форма існування мислення. Первинний вид мислення - це мислення в дії ще й дією, мислення, яке відбувається в дії, також у дії виявляється. Будучи пов'язаним з діяльністю, теоретичне мислення саме є процес, перехід від одиничного до загального і від загального до одиничного, від явища до сутності і від сутності до явища [7, с.310-311]. Ми вже відзначали в нашому викладі, що види мислення відрізняються специфікою об'єкта (предмета), пов'язаного, як правило, із визначеною науковою галуззю й відповідною їй сукупністю методів, і згодні з науковцями, які виділяють природничо-наукове мислення як окремий вид мислення, тому що природничо-наукові дисципліни мають багато в чому спільний об'єкт і методи дослідження, крім того, їх об'єднує велика кількість міжпредметних понять (атом, молекула, речовина, координата, переміщення; а також закони збереження енергії, правило заповнення електронних орбіт атомів та ін.). Нас цікавить об'єктна й процесуальна сторони природничо-наукового мислення для того, щоб розглянути розвиток природничо-наукового мислення учнів у процесі розв'язування задач в умовах диференційованого навчання.
Мислення - це процес, пізнавальна діяльність, результати якої характеризуються узагальненим, опосередкованим відображенням дійсності; воно диференціюється на види в залежності від рівнів узагальнення й характеру
Loading...

 
 

Цікаве