WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Пріоритетні орієнтири створення педагогічної моделі організації навчального процесу в магістратурі мистецько-педагогічного профілю - Реферат

Пріоритетні орієнтири створення педагогічної моделі організації навчального процесу в магістратурі мистецько-педагогічного профілю - Реферат

навчальні дії декількох магістрантів на індивідуальному занятті з метою спільного обговорення мистецьких проблем та аналізу навчальних успіхів своїх одногрупників. Студенти залучаються до аналізу науково-методичних джерел, музичної літератури, поточного концертного життя міста, радіо- і теле-музичних передач у формі мистецтвознавчих рецензій (усних і письмових), написання міні-рефератів, участі у науково-практичних дискусіях.
Упровадження аналітико-дискутивної роботи на другому етапі супроводжується застосуванням форм, які в нашому дослідженні отримали узагальнену назву "професійна проба". До них віднесено самостійне розучування фрагментів або поодиноких творів із виконавської навчальної програми, складання вербальної інтерпретації музики.
У контексті формування педагогічної майстерності "професійна проба" застосовується у вигляді моделювання художньо-виконавського розвитку учнів (складання перспективних і поточних індивідуальних програм навчання); проведення фрагментів індивідуальних занять у процесі викладацької практики. На другому етапі навчального процесу серйозного значення надається письмовому оформленню окремих розділів дипломної магістерської роботи.
Третій етап (продуктивно-креативний) акцентує увагу на розвитку творчої самостійності студентів у всіх різновидах діяльності. На цьому етапі магістранти мають удосконалювати здатність до цілісного охоплення наукових проблем, мистецьких і педагогічних явищ. Зокрема, суттєвого значення набуває самостійне створення виконавської інтерпретації, проведення відкритих занять зі студентами, написання дипломної роботи.
Результативними формами втілення, розповсюдження набутого виконавського досвіду магістрантів є концертний виступ з орієнтацією на публіку (у малому колі слухачів, у більш широкому). З'ясовано, що виступи публічного характеру при правильній організації стають основою у формуванні вміння свідомо регулювати власний емоційний стан, управляти творчим самопочуттям.
Формування педагогічної майстерності на третьому етапі передбачає освоєння магістрантами прогресивних методів викладання мистецьких дисциплін. Поточні зауваження, репетиторські правки у викладацькій практиці студентів магістерського рівня мають поступитись місцем формуванню умінь узагальнення педагогічного завдання, втілення стильових засад аналізу музичного твору, оволодінню прийомами творчої активізації учнів.
Пожвавлення дослідницької думки відбувається у процесі залучення магістрантів-дослідників до свідомого використання прийомів евристики. Такі прийоми наукової творчості, як: використання можливостей асоціативного, варіативного й аналітичного мислення; свідома регуляція почуття впевненості у вирішенні завдань наукового пошуку - стають підґрунтям у забезпеченні науково-творчої самостійності дослідника. Формами втілення науково-дослідних досягнень магістранта є тези, статті, виступи на конференціях.
Суттєвого значення на третьому етапі надається оволодінню засобами прилюдної діяльності. У магістрантів слід розвивати здатність до педагогічної імпровізації в ході проведення уроку, встановлення контакту зі слухачами у процесі концертного виступу тощо. Форми роботи в цьому напрямку включають психологічний тренінг, проведення передконцертних репетицій, публічне обговорення провідних позицій магістерської дипломної роботи і т.п.
Метою навчання на магістерському рівні є розвиток самоосвіти, здатність до самовиявлення. У цьому процесі характер взаємодії викладання й учіння набуває нової якості, відбувається зменшення долі педагогічного керівництва (викладання) та спрямування пізнавальної діяльності магістрів у русло самостійних підходів. Отже, професійна підготовка розглядається нами як взаємодія різних рівнів навчальних стосунків між викладачами та магістрантами.
У процесі дослідження визначено три основних рівня навчальних стосунків викладача зі студентами магістерського рівня. На консультативно-коригуючому рівні переважає інформативний рівень насиченості навчального процесу, на якому відбувається узагальнення, систематизація, набуття фахового досвіду, тобто магістрант компенсує недостатні знання. Наприклад, музично-фаховий компонент відзначається набуттям виконавського досвіду в різних галузях виконавського мистецтва. З'ясовано, що з метою мобільної допомоги у процесі розвитку музично-виконавської культури викладач застосовує методи роз'яснення, демонстрації музичного матеріалу, пропонує оглядові уроки, допомагає у підборі репертуару. Тактовне коригування думок магістранта з боку викладача сприяє розвитку здатності до взаєморозуміння.
Завдання наукового керівника на рівні консультативно-коригуючих взаємостосунків полягає у спонуканні молодого дослідника до актуалізації, відновлення в пам'яті наукових знань, надання їм лаконічного вигляду. Згорнута форма знань уможливлює їх оперативне використання у процесі дослідницького пошуку. Отримання наукових результатів неможливе без установлення послідовного зв'язку із досягнутим у науці. Здатність дослідників-початківців до власних спостережень, аналізу наукових джерел, фактів розширює межі наукового осягнення проблеми.
Рівень творчого стимулювання навчальної діяльності магістрантів спрямовано на активне спонукання їх до самостійно-евристичного опрацювання матеріалу. Залучення магістрантів до самостійної діяльності, прагнення до саморозвитку, самовиховання сприяє не тільки засвоєнню матеріалу, але й виявленню творчих підходів до музично-виконавської, педагогічної та науково-дослідної діяльності. Взаємодія викладача зі студентами на означеному рівні вимагає такої організації навчального процесу, коли магістранти цілеспрямовано долучаються до розвитку креативності як засобу реалізації їх творчого потенціалу.
Рівень партнерського колегування передбачає збільшення ролі ініціативно-розвивальних підходів у процесі збагачення та розширення фахових надбань магістрантів. Змістом взаємодії викладача і магістранта на індивідуальному занятті стає обмін оцінювальними підходами до музичних творів, явищ педагогічної реальності, наукових проблем. У ході спілкування відбувається залучення до суб'єктивного досвіду викладача й магістра, розвивається взаємне бажання досягти рівноваги у професійнихміркуваннях.
Як висновок зазначимо, що запропонований у статті аналіз проблеми розробки педагогічної моделі організації навчального процесу в магістратурі мистецько-педагогічного профілю дозволив: довести актуальність проблеми моделювання навчального процесу в магістратурі; запропонувати специфічні підходи до створення педагогічної моделі організації навчання на магістерському рівні в галузі музичної педагогіки.
Подальшого розгляду потребує питання визначення та впровадження інноваційних форм навчання та засобів активізації навчальної діяльності магістратів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. - К.: НПУ, 1996. - 67 с.
2. Гузій Н.В. Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та теоретичні аспекти: Монографія. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. - 243 с.
3. Мороз О.Г,., Падалка О.С., Юрченко В.І. Педагогіка і психологія вищої школи: Навч. посібник / За заг. ред. О.Г.Мороза. - К.: НПУ, 2003. - 267 с.
4. Педагогічний словник / За ред. М.Д.Ярмаченка. - К.: Педагогічна думка, 2001. - 363 с.
5. Рудницька О.П. Педагогіка загальна та мистецька: Навч. посібник. - К.: ТОВ "Інтерпроф", 2002. - 270 с.
6. Філософський енциклопедичний словник / За ред. В.І.Шинкарука. - К.: Абрикос, 2002. - 392 с.
7. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. - М.: Изд-во политическая литература, 1987. - 326 с.
8. Шевнюк О.Л. Культурологічна освіта майбутнього вчителя: теорія і практика: Монографія. - Київ: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. - 232 с.
Loading...

 
 

Цікаве