WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Пріоритетні орієнтири створення педагогічної моделі організації навчального процесу в магістратурі мистецько-педагогічного профілю - Реферат

Пріоритетні орієнтири створення педагогічної моделі організації навчального процесу в магістратурі мистецько-педагогічного профілю - Реферат


Реферат на тему:
Пріоритетні орієнтири створення педагогічної моделі організації навчального процесу в магістратурі мистецько-педагогічного профілю
Вирішальну роль у реалізації завдань модернізації системи освіти на сучасному етапі відіграє процес удосконалення підготовки спеціалістів магістерського рівня, основні орієнтири якого забезпечуються впровадженням гуманістичних пріоритетів, актуалізацією національних підходів, утіленням принципу культуровідповідності навчання, досягненням оптимального балансу між пізнавальною, оцінювальною, творчою сферами навчальної діяльності молодого покоління. Усе це зумовлює необхідність актуалізації цілого комплексу питань, які стосуються розкриття змісту й організаційної структури навчального процесу в магістратурі. Отже, мету даної статті сконцентровано у висвітленні педагогічних винаходів у галузі процесуально-організаційних засад професійної підготовки магістрів.
Обрана проблема поки що є остаточно не вирішеною. Проте визначення методологічних засад освіти як культуротворчого процесу (В.Андрущенко, Г.Балл, О.Глузман, О.Олексюк, О.Шевнюк та інші) [8], положення педагогічної науки щодо проблеми педагогічного професіоналізму (В.Бондар, Н.Гузій, І.Зязюн, А.Капська, О.Мороз, С.Сисоєва та інші) [1; 2; 3], обґрунтування провідних аспектів підготовки педагогів мистецького профілю (Е.Абдулін, Б.Целковніков, Г.Падалка, О.Рудницька, О.Щолокова та ін.) [5] стали основою у з'ясуванні пріоритетних підходів до створення педагогічної моделі організації змісту навчального процесу в магістратурі. Аналіз педагогічного доробку теоретиків і практиків освіти (С.Каплун, І.Лебєдєва, В.Мельник, Є.Смирнова, М.Якубовськи, М.Ярмаченко) забезпечує визначення поняття "моделювання", доводить багатоаспектність тлумачення цієї категорії [9; 4].
Моделювання трактують як репродукування характеристики певного об'єкта на інший об'єкт, що є моделлю, спеціально створеною для їх вивчення. У процесі розвитку поняття "моделювання" підкреслюється, що метод моделей базується на аналогії функцій, які здійснюються об'єктами різної природи
[7, с. 289-290]. Так, О.Рудницька розуміє модель як штучну систему, яка відображає з певною точністю властивості об'єкта, що досліджується [5, 212].
За М.Якубовськи, моделювання трактується як дослідження об'єктів пізнання на їх моделях, а також побудову та вивчення моделей реальних явищ, а модель - як уявлювану або матеріально реалізовану систему, що відображає або відтворює об'єкт дослідження і здатна замінити його так, що її вивчення уможливлює виникнення нової інформації про об'єкт.
Моделювання розглядають також як науковий метод опосередкованого дослідження об'єктів пізнання, безпосереднє вивчення яких з певних причин неможливе, ускладнене, неефективне чи недоцільне через дослідження їх моделей - предметних, знакових чи мислених систем, що відповідно відтворюють, імітують чи відображають певні характеристики (властивості, ознаки, принципи внутрішньої організації або функціонування) оригіналів [6, с. 392].
Визначаючи "моделювання" як одну з основних категорій пізнання, М.Ярмаченко вважає, що на ідеї моделювання ґрунтується будь-який метод наукового дослідження - як теоретичний, при якому використовуються різноманітні знакові, абстрактні моделі, так і експериментальний, що використовує предметні моделі [4, с. 323].
Отже, аналіз сучасних досліджень дає підстави для трактування поняття "моделювання" як науково-пізнавального методу дослідження змістовних, технологічних, організаційних компонентів навчально-виховного процесу шляхом їх абстраговано-раціонального створення, вивчення й реалізації. Звідси, моделювання навчального процесу передбачає дослідження, оцінювання та інтерпретацію наукової інформації на всіх етапах конструювання й застосування підходів, тенденцій з метою доцільного, систематичного, мобільного використання способів модернізації навчально-виховного процесу. За результатами наших досліджень, процес моделювання визначається складною структурою, що включає такі етапи, як: постановка проблеми, яка полягає у визначенні необхідних змін, способів удосконалення навчального процесу в магістратурі; конструювання та дослідження моделі навчально-виховного процесу на магістерському рівні з метою доцільної організації, планомірного й систематичного забезпечення процесу оволодіння студентами музично-теоретичною і науковою інформацією та розвитку музично-виконавських і дослідницько-пошукових умінь і навичок; екстраполяція отриманих у процесі моделювання результатів на практику навчально-виховного процесу.
Педагогічна модель навчального процесу на магістерському рівні розроблялась нами в контексті з новими вимогами до розвитку освіти в напрямку активізації самоосвіти та впровадження інтеграційних процесів у практику навчання магістрантів.
Процесуальна модель включає визначення провідних етапів професійної підготовки, з'ясування їх змістового наповнення, методичного забезпечення та пріоритетних форм навчання, а також характеристику педагогічних стосунків та способів взаємодії викладача зі студентами магістерського рівня.
Підвищення ефективності навчального процесу в системі магістерської підготовки розглядається нами в контексті відповідного відтворення розроблених концептуальних засад, упровадження попередньо визначених провідних різновидів діяльності, інтенсивної активізації самостійної роботи майбутніх фахівців.
У дослідженні наголошується, що динамічне розгортання провідних етапів зумовлюється лінійно-концентричним принципом, згідно з яким зміст роботи на кожному етапі включає стабільні компоненти професійної освіти. Передбачається, що їх засвоєння протягом навчального процесу поглиблюється, крім того, змінюється акцентуація і обсяг певного різновиду навчальної діяльності. Кожен з етапів включає пізнавально-пошукову, оцінно-аналітичну і творчо-самостійну стратегії навчання. Ієрархічність етапів визначається збільшенням частки впровадження самостійно-творчих підходів магістрантів до професійної підготовки.
Перший етап (експонувально-інформативний) характеризується спрямованістю на розширення й збагачення обізнаності магістрантів у професійних питаннях, актуалізацією набутого у попередні роки навчання досвіду, його систематизацією, формуванням цілепокладальних орієнтирів навчання.
Пріоритетними формами й методами навчання виступають інформативно-оглядові лекції, що передбачають стислий виклад матеріалу за певними розділами чи темами програми; ескізне опрацювання музичного матеріалу; демонстрація (показ) викладачем музичних творів; спостереження за педагогічною діяльністю провідних викладачів, зокрема, відвідування майстер-класів, які проводить викладач з високим рівнем професіоналізму для широкої аудиторії, застосовуючи оптимальну методику. На цьому етапі широко використовуються групові та індивідуальні консультації викладачів. Результатом навчання на цьому етапі є визначення тематики дослідницької роботи, індивідуальний вибір елективних курсів,з'ясування виконавського репертуару; моделювання звітних концертних програм, орієнтація у власних підходах до здійснення викладацької практики.
Другий етап (репродуктивно-аналітичний) передбачає суттєве розширення самостійної роботи магістрантів та її індивідуалізацію, активізацію їх аналітичного мислення в галузі педагогіки й мистецтва. Особливо важливого значення набуває залучення студентів до практично-професійної діяльності, яка поки що носить фрагментарний і переважно наслідувальний характер. Пріоритетними виступають такі форми й методи роботи, як проблемно-пошукові лекції, де створюються ситуації, що активізують аналітичну думку магістранта, спонукають до самостійних пошуків. Широкого розповсюдження набувають індивідуально-групові заняття, які передбачають
Loading...

 
 

Цікаве