WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Специфіка педагогічного керівництва музичною творчістю студентів музично-педагогічного факультету - Реферат

Специфіка педагогічного керівництва музичною творчістю студентів музично-педагогічного факультету - Реферат


Реферат на тему:
Специфіка педагогічного керівництва музичною творчістю студентів музично-педагогічного факультету
Проблеми розвитку української освіти хвилюють сьогодні широку громадськість країни, і особливо педагогів-практиків. Тож відродження національної школи, сучасні завдання реформування освіти взагалі неможливі без учительських кадрів, які є носіями духовності свого народу, його педагогічної культури. Від того, як буде вирішуватись проблема виховання підростаючого покоління, молоді, яким джерелом вона буде користуватися, якими засобами буде здобувати духовну культуру - значною мірою залежатиме подальший рух усього народу, країни на шляху духовного відродження та вдосконалення. Тому всі ці питання мають перебувати в центрі уваги всього суспільства і вирішуватися практичними носіями цього процесу - вчителями, вихователями, науковою, педагогічною та творчою громадськістю.
У цільовій комплексній програмі "Вчитель", затвердженій рішенням колегії Міносвіти України і Президії АПН України 29 жовтня 1997 р. підкреслено, що саме завдяки діяльності вчителя реалізується державна політика зі створення інтелектуального, духовного потенціалу, розвитку вітчизняної науки й культури, техніки, збереження та примноження культурної спадщини й формування людини майбутнього. Усе це актуалізує проблеми підготовки вчителя, його професійного становлення та вдосконалення.
Еталон, ідеальна модель учителя-майстра включає в себе загальнокультурну, професійно-предметну, методичну, психолого-педагогічну підготовленість, захопленість своєю роботою й почуттям романтизму, повагу й довіру до особистості учня. Жоден з компонентів не можна абсолютизувати. Проблема взаємозв'язку та взаємозалежності компонентів - одна з головних і націлена на вдосконалення педагогічної майстерності й розвиток творчого потенціалу вчителя. Тож формування творчої особистості майбутнього вчителя є необхідною умовою організації такого педагогічного процесу, в якому розвиваються його творчі здібності, виховується творче мислення.
Розвиток творчих здібностей молодої людини - це один із гуманістичних принципів організації освіти більшості країн. Відкинувши різного роду думки з приводу того, чи всі діти наділені творчими задатками, передові країни увесь навчально-виховний процес підпорядковують високій меті - розвитку творчої особистості, бо людина найповніше виражає себе у творчості.
Студент, як майбутній педагог, має наслідувати принцип: "Від творчості вчителя - до творчості учнів" [2, с. 146]. Початок такої творчості - у здатності педагога якомога раніше "закохати" студента в його майбутню професію, зародити бажання творити. У музично-педагогічній підготовці студентів ВНЗ приділяється велика увага засвоєнню та змісту художньо-педагогічного спілкування, яке підкоряється законам художньої логіки та має естетичну природу. Таке спілкування стверджує позицію особистості як форму реалізації духовних, творчих, емоційних, вольових проявів учителя.
Успіх педагогічної діяльності загалом і розвитку творчого потенціалу зокрема залежить від знання педагогом рівня музичних здібностей вихованця та від урахування його вікових особливостей. Психологічні теорії вбачають у юнацькому віці певний етап розвитку. Вони розглядають юність перш за все з точки зору внутрішнього процесу розвитку людини як індивіда та особистості. Але цей розвиток протікає по-різному залежно від соціального та культурного середовища. Юнацький вік - це період формування світогляду, самосвідомості, характеру й життєвого самовизначення, якому сприяє пізнавальна діяльність. Пам'ять стає більш зрілою, мислення здатне абстрагувати й узагальнювати навчальний матеріал. Мовлення збагачується науковими термінами, увиразнюється й конкретизується. Формуються стійкі професійні інтереси. Прагнення до самовиховання стає рисою особистості.
У системі підготовки вчителя музики чи не найперше місце належить питанням розвитку творчої активності. Згідно з положеннями психолого-педагогічної науки, основним механізмом формування творчої активності є діяльність. Будь-яка діяльність потребує керівництва, не є винятком і музично-творча діяльність, яка потребує цілеспрямованого педагогічного керівництва.
Педагогічне керівництво - це динамічний процес, який складається з кількох етапів: 1) планування дії, накопичення інформації про об'єкт управління цілями і завданнями; 2) процес безпосереднього впливу на студентів; 3) аналіз результатів, узагальнення висновків і планування нових завдань.
Процес керівництва навчанням і вихованням передбачає розкриття суті педагогічної діяльності, чіткість постановки мети, найбільш ефективні засоби її досягнення, доцільні методичні прийоми емоційного впливу й упевненості в результативності своєї діяльності.
Специфіка музично-творчої діяльності студентів зумовлює своєрідний підхід до вирішення проблеми "керівництва", який у своїй основі базується на загальній концепції педагогічного керівництва. Під час розвитку творчої активності майбутніх учителів на заняттях з основного музичного інструменту необхідним є різноманітний комплекс педагогічного впливу, який проявляється в особливому принциповому підході до вибору музичного матеріалу для уроку: вибір із програми творів, які можуть слугувати основою для формування конкретних творчих навичок і в той же час відповідати загальноприйнятим дидактичним вимогам.
Найбільш ефективне педагогічне керівництво процесом музичного виховання можливе за умови організації таких форм діяльності, при виконанні яких студенти набувають соціально-корисного музичного досвіду, самостійно засвоюють комплекс знань і творчо їх використовують.
Сучасними педагогами розроблена методика непрямого керівництва музично-творчим процесом студентів у ході оптимального педагогічного спілкування. Вона спирається на загальну концепцію педагогічного керівництва і враховує специфіку музично-творчої діяльності. Методика музично-творчого розвитку студентів має базуватися на непрямому керівництві їх творчістю. Практика доводить ефективність непрямого методу керівництва. Це досягається шляхом створення мікроклімату, сприятливих умов для творчої діяльності за допомогою емоційного впливу та змісту завдань, які цікавлять студентів у процесі творчого спілкування у спільній діяльності. Непряме, безпосереднє керівництво творчістю сприяє пробудженню у студентів природного бажання і потреби в музично-творчій діяльності, досягненню захопленості і позитивного ставлення до праці, підвищенню важливості продуктивної діяльності для особистості. Для того, щоб творчий мікроклімат був ефективним, необхідно створювати уявні ситуації у процесі занять.
З цього робимо висновок: непряме керівництво музичним процесом може трактуватися як засіб педагогічної регуляції продуктивної діяльності, яка здійснюється опосередковано, у прихованій формі за допомогою прийомів емоційного впливу. Для створення певного мікроклімату організовуються проблемні ситуації в ході виконання творчих завдань і спілкуваннявикладача зі студентом у музично-творчій діяльності.
Визначимо коло завдань, які стоять перед викладачем у класі фортепіано, вирішення яких сприятиме формуванню творчого потенціалу майбутніх учителів музики: залучення студента до всіх видів музично-виконавської діяльності шляхом виконання ними узагальнюючих творчих завдань; розвиток інтелектуальної сфери майбутнього педагога через формування здатності до аналізу логіки розвитку музики, її структурного членування, формотворення, композиційної побудови; задоволення його потреби у самопізнанні, самовдосконаленні, самоактуалізації засобами музичної творчості й на цій основі формування й розвиток у нього навичок професійної особистісної рефлексії; розвиток професійного спілкування шляхом засвоєння закономірностей користування музичною мовою у співтворчій діяльності з викладачем, а також сприяння відкриттю й відпрацюванню студентом власних форм і засобів вираження музики; розвиток потреби у спілкуванні з високохудожніми зразками світової музичної культури, виховання музичного смаку та емоційного відгуку на прекрасне.
Індивідуальний урок, виступаючи структурним елементом системи навчального процесу, у свою чергу, являє систему, підсистемами якої виступають система педагога, система діяльності і система особистості студента, і в якій індивідуальний підхід відіграє роль об'єднуючого та системоутворюючого фактора. Індивідуальний урок -
Loading...

 
 

Цікаве