WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування артистизму як професійної навички майбутніх учителів музики в умовах занять з хорового класу - Реферат

Формування артистизму як професійної навички майбутніх учителів музики в умовах занять з хорового класу - Реферат

виступило обґрунтування багатих можливостей хорового мистецтва і його безпосередньої близькості до театрального жанру. На основі такого споріднення стало можливим застосування форм і методів театральної педагогіки у хоровому колективі.
Хорова виконавська діяльність майбутнього вчителя музики посідає особливе місце у цілісному процесі виховання його музично-педагогічної культури, що є засобом впливу на духовний світ учнів, фундаментом, на якому формується педагогічна майстерність. Ефективність формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів-музикантів у процесі хорової підготовки забезпечується тим, що: хоровий спів доступний широким масам; використання комплексу форм, методів і прийомів театральної педагогіки дозволяє психологічно й емоційно розкріпачити особистість, звільнити психофізичний апарат від звичних затисків і напруги; робота в хорі сприяє виробленню гарного тембру голосу, музично виразної мовної інтонації, вдосконалює артикуляційний апарат, розвиває міміку, допомагає оволодінню засобами вербальної та невербальної комунікації; хоровий спів сприяє розвитку уяви, фантазії, "театрального мислення", збагаченню афективної пам'яті, формуванню "емоційного тезауруса", емпатії та рефлексії; виконавська хорова діяльність розвиває почуття форми, темпоритму, почуття жанру, поетичність, сприяє проникненню в "дух мови"; репертуар хорового колективу, що включає кращі зразки класичної та народної музики, є незамінним засобом залучення до справжніх художніх, морально-естетичних цінностей, сприяє формуванню й розвитку духовної культури педагога-музиканта; активна концертна діяльність хорового колективу сприяє розвитку й удосконаленню психофізичного апарата, а також формуванню вольової та емоційної стійкості особистості; творчий характер діяльності у хоровому колективі перешкоджає виникненню "психологічного бар'єра" між його учасниками, створює сприятливий емоційний клімат для оптимізації педагогічного спілкування.
Аналіз змісту хорової підготовки у ВНЗ дозволив виявити, що при певній організації навчально-виховної роботи й цілеспрямованому використанні форм і методів театральної педагогіки можна значно збагатити, активізувати процес формування артистизму особистості майбутнього вчителя музики, зробити його педагогічно керованим.
У результаті емпіричного дослідження з вивчення стану проблеми нами були обґрунтовані специфічні особливості хорового співу, при навчанні якого активно використовуються форми й методи театральної педагогіки. Його особливості знаходять своє вираження насамперед у відсутності зовнішньої фізичної дії, в особливому поєднанні методів хорового й театрального мистецтва. На кожній хоровій репетиції, на концерті, як правило, організуються творчі види діяльності. Вони насичені розмаїттям форм і методів, дидактичних засобів і матеріалів.
Використання досягнень театральної педагогіки у процесі формування артистизму особистості майбутнього вчителя музики потребувало не тільки внесення змін у зміст програми хорового класу, але й спеціальної підготовки відповідних йому форм, методів і прийомів навчання. Уся сукупність форм і методів представлена у вигляді певної класифікації, яка розділяє їх на різні групи залежно від ролі, що виконується у процесі формування артистизму.
Враховуючи синтетичний характер хорового й театрального мистецтва, їх специфічні особливості, у процесі формування артистизму особистості майбутнього педагога-музиканта ми використовували систему спеціальних методів. Вона включала в себе 6 груп, кожна з яких мала своє функціональне призначення.
I. Традиційні методи (словесні, наочні, практичні).
II. Методи проблемно-творчого характеру (створення проблемних ситуацій, постановка навчальних проблем).
III. Методи "занурення" у середовище художніх образів і музично-естетичних цінностей.
IV. Методи організації творчої діяльності (використання позанавчальних форм роботи хорового колективу).
V. Методи стимулювання до активного освоєння необхідних професійно-педагогічних якостей (ігрові, ситуації змагання).
VI. Методи педагогічної діагностики рівня сформованості артистизму особистості майбутнього вчителя.
Група традиційних методів (словесних, наочних, практичних) була призначена для накопичення знань у галузі освоєння вокально-хорової техніки й прийомів акторсько-сценічної майстерності; організації співочої діяльності, розвитку навичок хорового виконання.
Група методів проблемно-творчого характеру активно застосовувалася на всіх етапах формування артистизму особистості майбутнього педагога-музиканта. За допомогою цих методів на практичних заняттях хорового класу створювалися проблемні ситуації зіставлення й порівняння подібних або контрастних образів у творах репертуару; виявлялися найбільш доцільні виразні засоби для передачі основної драматургічної лінії.
Група методів створення спеціальних ситуацій "занурення" у певне музично-естетичне середовище дозволяла через систему переживань, закладених в образному змісті творів, створювати певну атмосферу на репетиції. Прослуховування аудіо- і відеозаписів сприяло освоєнню музичної культури різних епох, стилів і напрямків.
Група методів організації творчої діяльності, пов'язаних з активною позанавчальною діяльністю студентського хорового колективу, мала особливе значення у дослідно-експериментальній роботі. Велика концертно-виконавська практика, шефські концерти у школах та на підприємствах, тематичні концерти-бесіди, студентські фестивалі, творчі зустрічі з авторами пісень допомагали створювати сприятливі умови для реалізації та закріплення придбаних професійно-педагогічних навичок на публіці.
Методи стимулювання до активного освоєння набутих навичок сприяли ефективності розв'язання поставлених професійних і творчих завдань. З цією метою практикували створення ситуацій змагання у процесірозучування пісень, освоєння педагогічних прийомів і систематичне застосування імпровізацій при виконанні хорових творів.
Група методів педагогічної діагностики рівня сформованості артистизму особистості призначалася для проведення різноманітних педагогічних вимірів, що служили засобом забезпечення планомірного характеру управління цим процесом.
Запропонована система організації навчально-виховного процесу в хоровому класі сприяла ефективному розв'язанню великої кількості різноманітних завдань: звільненню та розкріпаченню психофізичного апарата, оперативному керуванню своїми психічними станами й творчим самопочуттям, розвитку уяви й виробленню навичок перевтілення; збагаченню чуттєво-емоційного досвіду й афективної пам'яті; формуванню "театрального мислення"; збагаченню духовної культури майбутнього вчителя.
Використання вищенаведених форм та методів роботи над формуванням артистизму особистості дозволяє нам переконатися в тому, що творчий колектив є могутнім чинником її морального вдосконалення, розвиває організаторські здібності, комунікативну культуру. Активна концертно-виконавська діяльність хору сприяє виробленню емоційної та вольової стійкості особистості.
Описана система роботи підтвердила, що використання у процесі хорової підготовки форм і методів театральної педагогіки містить великі потенційні можливості для формування артистизму особистості майбутнього педагога-музиканта.
ЛІТЕРАТУРА
1. Амонашвили Ш.А. Педагогическая симфония: В 3 ч. - Екатеринбург, 1993. - 320 с.
2. Булатова О.С. Педагогический артистизм: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Академия, 2001. - 240 с.
3. Ваганова Ж.В. Артистизм педагога как компонент его творческой индивидуальности: Дис. на соиск. учен. степ. канд. наук. - Тюмень, 1998. - 402 с.
4. Демьянко Н.Н. Элементы театрального искусства в общепедагогической подготовке учителя в 20-е гг. // Проблема освоения театральной педагогики в профессиональной подготовке будущего учителя. - Полтава, 1991. - 110 с.
5. Загвязинский В.А. Педагогическое творчество учителя. - М., 1987. - 37 с.
6. Коджаспирова Г.М.. Коджаспиров А.Ю. Педагогический словарь. - М., 2000.
7. Станиславский К.С. Работа актера над собой // Собр. соч.: В 8 т. - Т.3. - 625 с.
Loading...

 
 

Цікаве