WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Деякі аспекти викладання курсу “методика навчання гри на музичних інструментах” у системі підготовки майбутніх учителів - Реферат

Деякі аспекти викладання курсу “методика навчання гри на музичних інструментах” у системі підготовки майбутніх учителів - Реферат

педагоги-музиканти (Л.Баренбойм, О.Гольденвейзер, Б.Міліч) завжди підкреслювали, що із самого початку і до кінця навчання в учнях необхідно дбайливо пестити мистецьку індивідуальність, музичне "я". М.Фейгін спеціально присвятив цій проблемі свою роботу "Індивідуальність учня та мистецтво педагога", у якій детально висвітлив її різні аспекти. При цьому всі педагоги вважають, що робити це можна тільки шляхом розвитку самостійності учня. Адже знайти себе, виявити індивідуальні риси своєї артистичної натури людина може тільки самостійно, у процесі своєї індивідуальної діяльності. Виконання музичного твору допомагає учневі поступово охопити його в цілому, усвідомити співвідношення частин, знайти потрібне звучання й динаміку, розподілити свою увагу на весь процес виконання.
Цей принцип проявляється в різних формах творчих завдань, які пропонуються студентам. Наприклад: підбір музичного репертуару до індивідуальної програми учнів різного віку; оцінювання учнів відповідно до їх музичних даних, організація концертної діяльності учнів тощо. Вищеназваний принцип активізує творчий потенціал студентів і збагачує їх педагогічний досвід.
Музика як символічна мова завжди вимагає індивідуального розкриття. Багатобарвна палітра виражених у музиці емоцій розвиває в людині здатність співпереживати й розуміти почуття іншої людини. Виникнення таких емоційних станів необхідно враховувати в музично-педагогічному процесі, оскільки вони тісно пов'язані з відчуттям музичної форми, досконалості виконання, підпорядкування технічних складностей музичного образу. У зв'язку з тим, що вчитель музики часто зустрічається з виникненням таких емоцій, їх корекція є важливим аспектом його методичної підготовки.
Застосування принципу емоційного занурення передбачає найширше залучення студентів до різних видів навчальної діяльності, зокрема самостійної інтерпретації інструментальних творів, до визначення їх навчально-розвивального потенціалу, до вибору власного репертуару та репертуару учнів. Тому у процесі методичної підготовки необхідно надавати студентам можливість пізнати себе у виховній і методичній діяльності як активного суб'єкта.
Опора на принцип стимулювання музичного мислення як умови виконавської інтерпретації музичних творів зумовлена тим, що повноцінне оволодіння комплексом виконавської майстерності, зокрема її специфічними інтерпретаторськими компонентами, можливе лише за умов максимального розвитку активності та самостійності музичного мислення виконавця. Це зумовлено тим, що мислення в цілому, як психологічний феномен, здатне активно проникати у сутність явищ, виявляти їх суперечливі елементи й тенденції. Особливість розумової діяльності, на думку вчених, полягає в активному оперуванні образами зовнішнього світу. Його специфіка розкривається на основі загальної концепції мистецтва як форми відображення дійсності та реконструкції його ставлення до реальності, котре притаманне тому чи іншому творчому напрямку в конкретну епоху. Разом з тим художнє мислення розглядається як процес моделювання ставлень суб'єкта до реальності, котрий здійснюється у вигляді корекції між сформованими базовими елементами й новими життєвими враженнями [5].
У галузі навчання мистецтва більшість професійних завдань мають специфіку практичного мислення. До них належать, насамперед, проблемні ситуації, які постійно виникають на уроках. Вони ніколи не відокремлюються від загальних питань навчання. Отже, вчителеві самому потрібно визначити, які відомості і в яких умовах необхідно застосовувати.
З огляду на це постає необхідність формування музично-педагогічного (методичного) мислення вчителя, що дозволяє розвивати в учнів музичне сприймання, пам'ять, увагу, а також емоційно-вольову сферу. Вирішення педагогічних завдань вимагає від нього інтегрувати різноманітні музичні знання в систему методів і прийомів, спрямованих на вирішення навчально-виховних завдань.
Принцип опори на слухову сферу у формуванні виконавських умінь і навичок передбачає спрямованість на сприйняття музичної мови, здатність до емоційного відгуку, розвиток асоціативних і художньо-образних уявлень, а також на активізацію музично-слухових здібностей. У науково-методичній літературі постійно підкреслюється, що найпершим завданням педагога є залучення учня до слухання музики, її глибокого сприйняття, адже відомо, що сприймання музики, як і виконання, є творчим процесом. Яскраве сприймання музики стає важливим джерелом творчого виконання.
Отже, необхідно привчати студентів слухати музику, намагаючись не тільки емоційно, а й свідомо її сприймати. Так, наприклад, навіть розвиток сприйняття близьких за характером п'єс привчає їх почути в кожній з них щось особливе, притаманне тільки цьому творові, аби виявити це у власному виконанні. Знайомство з музичними творами різних жанрів і стилів дозволяє виявити характерні особливості старовинної і класичної музики, складні й синкоповані ритми сучасної музики. Відповідний аналіз музичних п'єс сприяє усвідомленому сприйманню й розвиває активність музичного мислення. Передумовою реалізації цього принципу є відбір музичного репертуару, засвоєння якого дозволяє організувати всі види музичної діяльності студентів.
Поєднання класичного і сучасного репертуару у процесі методичної підготовки майбутніх учителів музики передбачає залучення творів композиторів різних епох і напрямків. Його врахування є важливим, оскільки серед педагогів усе ще існує думка, що розвивати відчуття звуку, стилю краще на класичних творах, а емоційно-образну сприйнятливість - на романтичних. Тим самим сучасним ритмам, сучасним інтонаціям і колористичним звуковим забарвленням приділяється надзвичайно мало уваги. Все це призводить до того, що сучасна музика не сприймається студентами, аїї стилістичні особливості залишаються непоміченими.
З огляду на це в курсі значна увага приділяється розгляду музичних творів різних жанрів і стилів, виявленню їх виконавських особливостей. Отримані музичні враження допомагають майбутнім учителям засвоїти різноманітні навички гри на музичному інструменті, прийоми звуковидобування, засоби музичної виразності. Важливо, щоб під час організації виконавських рухів налагоджувався взаємозв'язок музично-слухових уявлень з руховими відчуттями, щоб кожний прийом був зумовлений певним художнім завданням.
Отже, аналіз науково-педагогічної і методичної літератури в галузі музичної освіти дозволив зробити висновки: 1) формування науково-методичних знань у галузі музично-інструментального виконавства є важливою ланкою професійної підготовки майбутнього вчителя музики; 2) створення інтегративного курсу "Методика навчання гри на музичних інструментах" може здійснюватись на основі взаємозв'язку між спеціальними навчальними дисциплінами (основний музичний інструмент, теорія та історія фортепіанного виконавства) та дисциплінами психолого-педагогічного циклу; 3) впровадження даного курсу в процес фахової підготовки майбутнього вчителя музики ґрунтується на застосуванні загальнодидактичних і музично-педагогічних принципів: інтегративності, варіативності, мотиваційного забезпечення навчального процесу, єдності теорії і практики, врахування індивідуальних особливостей учнів, емоційного занурення, стимулювання музичного мислення, опори на слухову сферу у формуванні виконавських умінь і навичок, поєднання класичного і сучасного репертуару. Реалізація на практиці цих принципів буде сприяти ефективній методичній підготовці студентів, яку вимагає сучасна музично-творча практика.
ЛІТЕРАТУРА
1. Андреев А.Л. Художественное мышление как эстетическая категория. - М., 1981.
2. Гончаренко С.І. Методика як наука. - Хмельницький: Вид-во ХГПК, 2000. - 30 с.
3. Загвязинский В.И. Педагогическое предвидение / Педагогика и психология. - 1987. - №4.
4. Котляревский И.А. О принципах образования комплексных курсов и об одном эксперименте // Актуальные проблемы музыкального образования: Сб. статей / Сост.: И.А.Котляревский, Ю.Н.Полянский. - К.: Музична Україна, 1986. - 128 с.
5. Легенький Г.И. Психологический процесс как целостная динамическая система. - Харьков: Высшая школа, 1979. - 144 с.
6. Ципин Р.М. Музыкально-исполнительское искусство: теория и практика - СПб: 2001.
Loading...

 
 

Цікаве