WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Художня емпатія як чинник формування професіоналізму в майбутнього музиканта-педагога - Реферат

Художня емпатія як чинник формування професіоналізму в майбутнього музиканта-педагога - Реферат

емоційний "підтекст". Таким чином, від того, якою є емпатійна культура виконавця, якими емпатійними навичками він володіє, наскільки точно та делікатно він осягнув сутність емоційного підтексту твору, його внутрішню форму, буде залежати успішність виконання.
У музично-педагогічному процесі беруть участь два суб'єкти та музичний твір, на основі якого відбувається цей процес. Тобто, об'єктивно втілений у творі художній задум підлягає перетворенню у сприйнятті обох суб'єктів. Оскільки першочерговим завданням педагога є виховання та розвиток унікальної творчої особистості учня, кінцевою метою його роботи має бути здатність учня самостійно проникати у специфічний зміст музичної мови, моделювати художній образ та втілювати його адекватнимивиконавськими засобами. Процес художньо-педагогічної взаємодії накладає на музиканта-педагога, як старшого її суб'єкта, особливі обов'язки щодо дбайливого культивування творчої особистості учня. Це вимагає від педагога особливих прийомів управління навчальним процесом, постійного співпереживання у процесі виконання, спільної діяльності з учнем, проникнення в найтонші деталі його психофізичних та емоційних станів. Таким чином, для продуктивної роботи педагог має сам володіти емоційно-інтелектуальною культурою сприймання, розвиненими навичками художньо-педагогічного спілкування, прийомами специфічної мистецько-педагогічної взаємодії як з учнем, так і з художнім твором. Отже, ми можемо говорити про особливий вид емпатії - художньо-педагогічний. Розглянемо докладніше, у чому полягає його специфіка.
Сутністю основного етапу діяльності музиканта-педагога є робота над музичним твором. Це процес усе більшого заглиблення у "світ" твору та знаходження точних виконавських засобів для його звукового втілення. Музичний твір є інформаційною основою в роботі музиканта-педагога, адже його нотний текст - це джерело для здійснення процесів цілепокладання та рефлексії. На основі нотного тексту складається виконавський задум та відповідне його здійснення. За думкою М.Бахтіна, "...текст - це первинна даність (реальність) та вихідна точка всякої гуманітарної дисципліни" [3, с. 292]. Отже, від того, наскільки правильно буде прочитано та "розшифровано", наскільки точно буде відтворено те, що зафіксовано в нотному тексті, залежить увесь процес роботи над твором та кінцева його успішність.
Оскільки будь-який твір мистецтва є формою опосередкування міжособистісного спілкування, він містить у собі вироблені у безпосередньому спілкуванні людей механізми об'єктивації емоційно-почуттєвих переживань. Кожен вид мистецтва виробляє специфічні, притаманні тільки йому форми їх символічного вираження. Через це об'єктивне вираження почуттів створюється зовнішня форма твору. Елементи зовнішньої форми самі по собі не несуть образного, предметного змісту, але відіграють важливу роль у створенні "попередньої" емоції, первинного емоційного тону сприйняття. Цей процес характерний для всіх видів мистецтва, але різним є психосоматичний уплив художніх "мов".
Завдяки внутрішньому зв'язку, що існує між переживаннями автора і зовнішнім виразом їх у формі твору, через композиційний процес включення асоціативності абстрактна форма вираження у свідомості реципієнта твору набуває певної конкретності. Конкретність відтворення емоційно-чуттєвих переживань досягається за рахунок активного використання внутрішньої форми твору мистецтва. Дослідження принципів єдності зовнішнього та внутрішнього в усіх сферах філософії, етики, естетики сягають від неоплатоніків до нашого часу [5]. Але, на жаль, питання внутрішньої форми, її ролі у художній практиці випали з поля зору мистецької професійної освіти. Довгий час це вважалося несумісним з матеріалістичним світоглядом. Лише у сімдесяті роки Я.Пономарьов порушив питання про доцільність віддавання проблем творчості, інтуїції "на відкуп" містиці та ідеалізму. Чи не раціональніше вивчати їх з діалектичних позицій? [8, с. 130].
Не може бути сумніву в тому, що для осягнення внутрішньої форми художнього твору (зокрема, музичного) потрібні відмінні від логіко-поняттєвих, тобто емпатійні засоби пізнання. Отже, оскільки музичний твір втілює і передає переважно емоційну інформацію, шлях до розуміння художнього змісту музичного твору лежить через його переживання.
Робота над твором складається, з точки зору емпатійного проникнення в зміст твору, з кількох етапів. На першому етапі знайомства з музичним твором у виконавця відбувається суб'єктивація переживання, його "присвоєння". Перше враження, виникнення симпатії до музичного твору буває дуже важливим для початку роботи над ним. Таким чином, включається перший рівень емпатії - емотивний. Одночасно приєднуються елементи когнітивного рівня. У результаті взаємодії цих двох рівнів конкретизується загальний емоційний тон сприйняття. На другому етапі роботи над музичним твором пізнавальне ставлення переважає. Отримується інформація про особливості матеріалу та структурні елементи зовнішньої форми твору. Але когнітивні механізми є не менш важливими для осягнення твору, для розуміння його: "осягнення смислу, тобто, саме акт художнього бачення передбачає актуалізацію всіх духовних та практичних здібностей особистості" [6, с. 213].
Наступний етап - процес об'єктивації художнього змісту. Він є процесом співтворчості, умовним повторенням в уяві реципієнта твору самого творчого акту. Як відомо, художнє сприйняття твору йде від форми до змісту і від нього назад до форми. "Цей шлях і є співтворчістю, так само, як рух від форми до змісту є "розгадування" таїни конструкції твору, що сприймається, а зворотній рух від змісту до форми - скорочене повторення в уяві реципієнта самого творчого акту" [7, с. 510]. В.Асмус стверджував, що художнє засвоєння літературних творів можливе лише за умови повторного читання. Так, у процесі щоденного тренінгу музиканта за інструментом, у процесі повсякденної роботи музиканта-педагога відбувається той самий процес поступової кристалізації твору, але вже збагаченого особистостями педагога та виконавця.
Іншим аспектом художньо-педагогічного спілкування, як було зазначено, є взаємодія з учнем як молодшим суб'єктом діяльності. У цьому сенсі під час протікання художньо-педагогічного процесу емпатія може
Loading...

 
 

Цікаве