WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Естетична спрямованість формування творчих якостей майбутніх педагогів-музикантів - Реферат

Естетична спрямованість формування творчих якостей майбутніх педагогів-музикантів - Реферат


Реферат на тему:
Естетична спрямованість формування творчих якостей майбутніх педагогів-музикантів
Актуальність дослідження зазначеної проблеми мотивується як її теоретичною значущістю в контексті реформування вищої педагогічної освіти, так і практичними потребами в удосконаленні підготовки майбутніх педагогів до художньо-виховної роботи в сучасній школі.
Аналіз дослідницьких досягнень у галузі теорії та методики навчання музики й музичного виховання свідчить, що наукова думка особливо продуктивно працює в напрямку активізації творчих проявів особистості. У роботах сучасних учених пропонуються творчі підходи до створення інтерпретації музичних творів (О.Бузова), ефективні методи розвитку умінь підбирання за слухом, транспонування, імпровізації [2], залучення студентів до елементарної композиторської діяльності в класі основного інструменту [4].
Спираючись на наукові досягнення, ми поставили питання дещо в іншій площині, а саме: співвіднесення творчої діяльності з уявленнями студентів про прекрасне, із законами краси. Нас цікавить насамперед проблема взаємозв'язку між творчою активністю студентів і розвитком їх естетичної свідомості. Отже, мета статті - розгляд ролі естетичних ідеалів і художніх смаків студентів при формуванні їх творчих якостей. Ідеться насамперед про дві функції естетичних ідеалів і смаків: спонукальну, пов'язану зі стимулюванням творчої діяльності, і коректувальну, пов'язану з удосконаленням художньо-продуктивних результатів цієї діяльності. Вирішення вказаної проблеми спирається на уявлення щодо цілісності, взаємозв'язку і взаємозумовленості окремих структурно-функціональних компонентів особистості. Особистісний підхід визначає можливість розглядати формування творчих якостей як процес, залежний від спрямованості, установок особистості, стрижнем яких у музичній навчальній діяльності студентів виступають їх естетичні ідеали та смаки.
Під творчими якостями ми розуміємо психічні утворення, що мають складну структуру, в ієрархії компонентів якої одне з провідних місць посідає націленість, спрямованість особистості на творчі дії. У певному розумінні можна зазначити, що творчо мислить той, хто хоче творчо мислити. Це ніяк не говорить про те, що одномоментне бажання призводить до створення нового, проте постійна спрямованість, прагнення до творчої діяльності є необхідним і визначальним моментом в отриманні творчих результатів.
У напрямку цих міркувань виявляється суттєва роль стимулювання, спонукання студентів до творчої діяльності. Педагогічні зусилля можуть виявитись безрезультатними, якщо вони не враховують цього важливого чинника. Викладач не в змозі "змусити" студента вольовим розпорядженням творити, але виховати смак до творчості, постійне бажання займатись творчою діяльністю - пряме завдання навчально-виховного процесу в системі музично-педагогічної освіти. Що ж може стати активним збудником такої діяльності, яка призводить до створення нового, того, чого раніше не було?
Ми виходимо з твердження, що естетичні ідеали є тим спонукальним чинником, який активно залучає майбутніх учителів до творчої діяльності. Прагнення до естетичної досконалості, до завершеності, гармонії вільно чи невільно, свідомо чи підсвідомо "змушує" студента активно включатись до творчого пошуку, багато разів повертатись до зробленого, перебудовувати вже знайдене, по-новому уявляти художній задум, по-різному комбінувати елементи художнього образу, тобто мислити творчо. Ця, здавалося б, зовсім справедлива й педагогічно обґрунтована думка наштовхнулась у нашому дослідженні на значну перешкоду. Виявилось, що студенти, навіть ті, що мають серйозну музичну підготовку, не завжди чітко уявляють прекрасне. Смакові переваги піддослідних можна було б теж у низці випадків охарактеризувати як розпливчасті, несамостійні, зорієнтовані в основному на думку викладача. Природно, що в таких умовах роль естетичних ідеалів і смаків нівелювалась. Дослідницьке завдання ускладнилось: необхідно було шукати шляхи поліфункціонального впливу, що сприяв би активізації не лише творчої, а й естетичної оцінної діяльності студентів. Важливо було знайти такий характер діяльності, у процесі якої студенти змушені були б і мобілізовувати власні творчі сили, і співвідносити результати власної творчої діяльності з естетичними критеріями.
На жаль, традиційна система викладання музичних дисциплін надає в цьому плані незначні можливості. Відомо, що навчальні підходи далеко не завжди виявляються на користь творчо мислячої особистості. Зусилля студентів спрямовані головним чином на репродуктивне осягнення матеріалу, оволодіння виконавськими навичками. Уся система навчання націлює переважно на засвоєння комплексу музичних знань і вмінь, надаючи при цьому можливість досить високо проявляти себе "просто фахівцем", не виходячи на творчий рівень.
Ця обставина призвела нас до думки щодо зміщення низки навчально-оцінювальних орієнтирів. З одного боку, важливо було підняти значущість творчої продуктивної діяльності студентів, продумати форми її оцінювання. З іншого - створити ситуацію, яка вимагала б спонукальних стимулів до творчості не ззовні, а внутрішнього порядку. Перше завдання вирішувалося порівняно легко - в систему заліків і екзаменів з музичних дисциплін було введено і творчі знахідки студентів (при демонстрації виконавської програми в низці випадків навіть дозволялось замінити "обов'язкові" жанри на власні твори). Для студентів виявилось престижним демонструвати на виступах результати власних творчих зусиль. Для багатьох цей захід дійсно викликав пробудження творчої ініціативи. Друге завдання - забезпечення внутрішніх імпульсів творчої діяльності - вирішено було шукати у специфіці педагогічної практики студентів. Ми пішли шляхом актуалізації суб'єкт-об'єктних стосунків, носіями яких є студенти під час педагогічної практики, виступаючи одночасно і в ролі студентів (об'єктів навчання), і в ролі педагогів (суб'єктів педагогічної діяльності).
З метою активізації творчих виявів у єдності з естетичною оцінною діяльністю було вирішено до системи навчання студентів включити особливого роду ситуації, які було названо ситуаціями "моделювання власної педагогічної діяльності". Виникнення їх зумовлювалось постановкою перед студентами не абстрактних навчальних завдань, а таких, виконання яких могло би знайти конкретне практичне застосування. При цьому орієнтир "для екзамену" зміщувався в бік практичних потреб студента в його самостійних спробах педагогічної діяльності.
Психологічною підставою ситуації стало досягнення єдності між відтворюючою і випереджальною уявою. Спираючись на минулий досвід, студенти уявляли собі момент застосування, використання результатів власної художньої діяльності в майбутній роботі зі школярами. Зовнішнє спонукання у вигляді навчального завдання завдяки його практичній спрямованості, можливості безпосереднього застосування наповнювалось внутрішнім смислом.
Ситуації "моделювання власної педагогічної діяльності" стали також засобом,який гальмував виявлення естетичного інфантилізму студентів. Навіть не ставлячи спеціально перед собою завдань досягнення естетично значущих результатів, студенти водночас вільно чи невільно зіставляли продукти власної творчості з особливостями естетичного сприйняття школярів, керуючись інтересами їх художнього розвитку. Тим самим абстраговане уявлення про естетичну досконалість наповнювалось конкретним змістом, спонукало творчі дії студентів, виповнюючи їх прагненням до прекрасного, художньо виразного. Естетичне ставлення студентів, як і їх творча діяльність загалом, знаходило внутрішній мотив. Студенти, виступаючи водночас учителями-практиками, чітко уявляли собі характерну для дитячого віку естетичну вимогливість сприймання, те особливе відчуття до естетично неповноцінного, притаманне дітям.
Загальний підхід, сутністю якого було моделювання власної педагогічної діяльності, у наших дослідах було пов'язано із постановкою різних типів завдань.
Перший тип завдань орієнтував студентів на вивчення прийомів художньої творчості для дітей та юнацтва. Проникнення до творчої лабораторії різних композиторів, що пишуть музику для дітей, розкривало перед студентами органічну єдність педагогічної та естетичної спрямованості
Loading...

 
 

Цікаве