WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рівні сформованості культури сприйняття духовної музики студентів інститутів мистецтв - Реферат

Рівні сформованості культури сприйняття духовної музики студентів інститутів мистецтв - Реферат

самореалізація (писати музику чи тексти на духовну тематику).
Результати виконання цього експериментального завдання виявили низку проблем, що стосувалися творчого бачення студентами музичних творів та застосування власних умінь на практиці. Аналіз результатів допоміг підсумувати ті досягнення, що вже є в багажі студента, намітити та уточнити подальші художньо-творчі завдання, перевірити досконалість умінь студента, дати оцінку його роботі та зробити висновки щодо існуючих недоліків та шляхів їх усунення.
Результати анкетного опитування, бесіди, аналіз робочих програм довели, що твори духовної музики практично не використовуються в навчальному процесі у ВНЗ, а епізодичне їх застосування носить здебільшого ілюстративно-виконавський характер. Наприклад, знайомство з духовними творами відбувається переважно на хорових заняттях та зрідка на індивідуальних заняттях з диригування, частково деякий матеріал використовується в курсі "Історії української музики". На жаль, під час практичних та лабораторних занять з дисциплін: "Сольфеджіо", "Аналіз музичних форм", "Гармонія" студентам пропонуються для закріплення та опрацювання зразки творів західноєвропейської та слов'янської музики, що обмежує їх музичний світогляд. Ми вважаємо, що демонстрація творів духовної музики, безумовно кращих її зразків, не тільки розширить палітру музичного сприйняття, а й буде більш цінною, зрозумілою, тим більше, якщо цей музичний матеріал базуватиметься на національному ґрунті.
Таким чином, на основі вироблених критеріїв було виділено та визначено 3 рівні сформованості культури сприйняття духовної музики в студентів інститутів мистецтв.
Високий рівень (14,5%) характеризується стійким професійним інтересом до духовної музики, сформованістю потреби у використанні цього жанру в художньо-педагогічній діяльності, вмілим застосуванням прийомів інтелектуально-логічної діяльності у процесі аналізу мистецьких творів, ґрунтовним засвоєнням загальнохудожніх професійних знань, володінням комплексом професійних умінь та навичок, творче використання та постійне самовдосконалення під час виконавської та педагогічної практики.
Високий рівень сформованості культури музичного сприйняття студентами духовних творів свідчить про їхню здатність оцінювати ступінь духовного наповнення музичних творів та їх виконання шляхом аналізу структури й ціннісного змісту художньої образності. Через глибоке змістовне емоційне переживання виконання та слухання цієї музики студент більш активно залучається до сфери музичної діяльності й набуває ставлення до неї як до цінності культури.
Середній рівень (67,7%) продемонстрували студенти, музично-теоретичні та виконавські знання та вміння яких є несистематичними. Культура сприйняття та їх власна музично-виконавська діяльність виявляються абстрактно й усвідомлюються недостатньо. Активність музичного мислення є фрагментарною. Музично-виконавський або словесно-аналітичний процес обмежується формальними коментарями, не відповідним для даного жанру музичного мистецтва виконанням, відсутністю емоційних переживань. Ступінь захопленості цим видом діяльності, музично-виконавська активність проявляються переважно під час занять.
Низький рівень (17,8%) сформованості культури музичного сприйняття духовної музики спостерігався у студентів, які не усвідомлювали необхідності в концертно-виконавській та практично-пошуковій роботі з даним видом мистецтва, недостатньо володіли професійними знаннями, вміннями та навичками, проявляли несамостійність, вимагали обов'язкового "підкріплення" мотивації щодо використання духовної музики, демонстрували відсутність інтересу до будь-якого виду діяльності.
На нашу думку, провідними причинами низького рівня сформованості культури музичного сприйняття є те, що в умовах вищої школи відсутня або епізодично враховується така система впливу на особистість, в основі якої лежить неподільна єдність інтелектуальних, емоційних та творчо-діяльнісних якостей людини (інтелектуально-емоційно-творчий комплекс). Така триєдність має враховуватись у процесі формування як загальної культури особистості, так і культури музичного сприйняття.
У процесі дослідження ми виявили, що студенти володіють достатнім рівнем загальних музичних знань, але звертає на себе увагу спільний для всіх недолік: це відсутність творчої винахідливості, інертність під час виконання творчих завдань, шаблонність, одноманітність відповідей, слабкий розвиток інтелектуально-смислового, емоційно-перцептивного та творчого компонентів сприйняття музики.
Твори духовної музики, як показали результати опитування, становлять значну складність для усвідомленого їх сприйняття студентами ВНЗ. Зрозуміти їх загальний характер в єдності змісту та форми не завжди вдається у зв'язку з відсутністю в них відповідного тезаурусу та досвіду спілкування з цією категорією мистецтва.
Через те, що культура музичного сприйняття синтезує в собі три провідні складові: емоційно-перцептивний, інтелектуально-смисловий та творчо-діяльнісний компоненти, то всі відповідні чинники аналогічно в комплексі мають упливати на процес розвитку культури музичного сприйняття особистості. На це звертала увагу О.Рудницька: "Коли мистецтво входить у наше "Я", ...відбувається тотожність внутрішнього й зовнішнього, логічного смислу мистецького твору та логічного буття самосвідомості особистості, смислової предметності мистецтва й непередбаченості почуття... Адже своєрідність мистецтва полягає в тому, що воно потребує від того, хто сприймає, і здатності відчувати красу твору, і водночас осмислювати свої переживання, самого себе, вести художній діалог у площині своїх духовних можливостей [6, с. 3-10].
На це ж акцентує нашу увагу О.Ростовський, стверджуючи, що рівень музичного сприймання можливий "лише за умови сформованості у слухача музичної культури, що є... метою музичного виховання взагалі" [5, с. 108].
Аналізуючи результати практичної діяльності студентів, ми констатуємо одноаспектність, епізодичність, ситуативність, безсистемність цього процесу. На цей недолік вказує ідисертаційне дослідження Л.Остапенко, яка приходить до висновку, що сьогодні "знання в галузі духовної музики окреслені лише програмними вимогами і тільки" [4, с. 23].
Така необізнаність із духовною музикою лише гальмує загальнопрофесійний та загальнокультурний рівень особистості як майбутнього митця, так і вихователя чи просвітника.
На нашу думку, формування культури музичного сприйняття студентів має врахувати інтелектуальний, емоційний, творчий потенціал особистості та перспективи його розвитку. Цей процес буде ефективним за умови використання творів духовної музики в навчальній роботі та їх виховного впливу на формування досконалої особистості.
ЛІТЕРАТУРА
1. Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - Л.: Музыка. - 1973. - 144 с.
2. Коган Г. Избранные статьи - М.: Советский композитор, 1972. - 324 с.
3. Лихачёв Д. Школа и церковь: новые отношения? // Советская педагогика. - 1991. - №6. - С. 33.
4. Остапенко Л.В. Розвиток творчих якостей майбутніх хормейстерів засобами української духовної хорової музики: Дис. … канд. пед. наук. - К., 1999. - 157 с.
5. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприйняття. - К., 1997. - 188 с.
6. Рудницька О.П. Мистецтво у контексті розвитку духовної культури особистості // Зб. наук ст. "Художня освіта і проблеми виховання молоді". - К.: ІЗМН, 1997. - С. 3-10.

 
 

Цікаве

Загрузка...