WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рівні сформованості культури сприйняття духовної музики студентів інститутів мистецтв - Реферат

Рівні сформованості культури сприйняття духовної музики студентів інститутів мистецтв - Реферат

якого необхідно було з'ясувати: стан емоційного захоплення студентів творами духовної музики (емоційний компонент); рівень музичної ерудованості студентів, глибину їх знань під час сприйняття духовних творів (інтелектуальний компонент); характер творчої активності у процесі музичного сприйняття творів духовної музики (компонент творчої реалізації).
Досліджуючи рівень емоційності студентів у зв'язку з художніми, музичними інтересами та вподобаннями, ми з'ясували, що духовні твори не лишають нікого осторонь, вони мають досить великий процент емоційного впливу та емоційних відгуків. Нам удалося з'ясувати, що студенти із задоволенням слухають духовні гімни, розспіви, пісні. Для концертного виконання перевагу надають псалмам та пісням духовної тематики, але є й такі, що сприймають духовні твори лише у церквах, під час богослужінь, а у загальноосвітніх закладах не бажають слухати й виконувати подібну музику, вважаючи її "неактуальною" та "застарілою". Серед творів, які знають та люблять студенти, були названі "Ave Maria" Й.Баха - Ш.Гуно, "Реквієм" В.Моцарта, "Ныне отпущаеши" О.Архангельського, "Ангел вопіяше" П.Диньова, "Вірую", "Ой зійшла зоря" М.Леонтовича, "Единородный Сыне", "Богородице, Дево, радуйся" С.Рахманінова, "Преславна приснодіво, Богородице" Б.Фільц, псалми "Страждальна мати", "Ведуть у Почаїв стежки і дороги".
У процесі обговорення та аналізу відповідей студентів з'ясувалося, що вони розуміють поняття "духовна музика" як музика церковна (гімни, літургія), хоча з богослужбовими псалмами та піснями на богословські тексти вони теж знайомі, але їх вони відносять до фольклорного напрямку.
З метою констатації рівня емоційного сприйняття респондентами духовної музики, нами була запропонована музична вікторина, до якої ввійшли твори українських, російських композиторів, обробки народних пісень, наспіви Києво-Печерської лаври, грецькі, київські, болгарські розспіви (всього 10 найменувань). Свій вибір ми зумовили різноплановістю образно-емоційного змісту творів, крім того, було запропоновано прослухати й визначити види духовних піснеспівів.
Аналіз письмових робіт та усних відповідей показав, що більша частина респондентів активно сприймає духовну музику та демонструє зацікавленість почутими творами, може охарактеризувати музичний образ, аргументовано довести свою позицію, емоційно обговорити отримані враження. Невеликий відсоток опитаних склали ті студенти, що помилялися й давали неточну характеристику, проявляли інертність у обговоренні поставлених питань.
Позитивно вплинуло на стан емоційного сприйняття студентами концертів духовної музики з наступним написанням рецензії. По-перше, це значно розширило музичний діапазон наших слухачів, по-друге, змусило змінити їх ставлення до духовної музики, по-третє, викликало сплеск емоцій, у результаті чого більшість рецензій мали тільки позитивну оцінку, без критичних висловлювань та зауважень.
У процесі вивчення ставлення студентів до творів духовної музики ми з'ясували, що основна маса респондентів позитивно сприймає твори духовної музики і вважає доцільним їх використання не лише в концертному репертуарі, а й у навчально-виховній роботі, частина опитаних проявляє зацікавленість і бажання поповнити свої знання, і зовсім малий відсоток респондентів абсолютно пасивно реагує на можливість вивчення духовної музики як такої взагалі.
З метою визначення рівнів сформованості інтелектуально-смислового компонента музичного сприйняття студентів ми запропонували пояснити назви та розкрити зміст наступних духовних творів: "Богородице, Діво, радуйся", "Херувимська", "Світе тихий", "Ангел вопіяше"; перерахувати народні пісні, в основі яких лежить духовна тематика; назвати авторів та твори, написані на біблійні (релігійні) сюжети; розкрити сутність понять "гімн", "псалом", "кант", "пісня", "партесний концерт", "херувимська пісня", "знаменний розспів", "строчний спів", "Богогласник" тощо.
Серед опитаних досить мало було студентів, що змогли дати точну характеристику й визначення запропонованим творам. Це лише засвідчило рівень їх загальної музичної підготовки й те, що є студенти, які самостійно цікавляться музикою різних жанрів, аналізують її, мають власну думку стосовно вивченого та прослуханого. Водночас більша частина опитаних дала загальні відповіді, відмітивши лише ту особливість, що "ці твори мають релігійний підтекст і класифікуються як культова музика". Так, студенти музично-педагогічного факультету віддають перевагу творам, що виконувалися ними особисто в концертно-виконавській практиці. Студенти факультетів музичної творчості краще сприймають псалми та пісні на духовну тему. Більшість із них є учасниками фольклорних гуртків, у яких виконують саме такі твори. Студенти-інструменталісти не виділяють якогось окремого типу духовних творів, їх сприйняття проходить досить рівно, без якихось уподобань.
Щоб перевірити рівень умінь студентів у роботі над музичним твором, їм було запропоновано розкрити співвідношення безпосередньо емоційного та логічного відчуття твору. Для цього було дано рекомендації щодо таких аспектів, як: розкриття змісту твору, проникнення до авторського задуму та вміння донести його до слухача, осягнення засобів музичної виразності, усвідомлення виконавського звучання, "прочитання" образних концепцій, інтерпретація тем любові, покаяння, молитовності тощо.
Студентам пропонувалися для роботи такі хорові твори: "Благослови, душе моя, Господа" Е.Азєєва, "Єдинородний Синє" у гармонізації Д.Бортнянського, "Трисвяте" Г.Львовського.
Підбиваючи підсумок роботи, ми звернули увагу на те, що студенти досить буквально читають запропонований музичний матеріал. Це проявилося в тому, що вони невміло користуються музикою та текстом як виражальними засобами: не дотримуються динамічних та ритмічних позначень, що є в тексті, прагнуть до речитативності, уникають розспівності та мелодичності, неуважно ставляться до темпових характеристик, що призводить до недослуховування музичної тканини, прямолінійно застосовують голос (відсутнє наповнення звуку почуттям та думкою), непродумано трактують музичний та словесний тексти, і як результат - невміння донести зміст та ідею твору до слухачів та виконавців.
Наступне опитування мало на меті визначити рівні творчої активності студентів у процесі використання творів духовної музики в навчально-виховному процесі. Під творчою активністю нами розумілася суто продуктивна діяльність, що виникала у студентів музичних спеціальностей як потреба у самовираженні. Ми спиралися на думкуГ.Когана, який вважав, що "творчість - це не "вигадування" тем, характерів, сюжетів, форм, а природне утворення ґрунту, на якому пізніше будуть зростати зерна усього цього [2, с. 268].
Як відомо, творчі можливості людини розвиваються в активній індивідуальній та колективній музичній діяльності, в цілеспрямованому аналізі музичних творів, бо тільки власна діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків і переконань. За виразом Б.Асаф'єва, "...особиста участь розвиває всі властивості. ... Хоча б на мить, на малий момент життя, треба відчути себе співучасником, тобто виконавцем" [1, с. 19]. Питання щодо творчої реалізації спонукало респондентів обрати такі напрямки роботи, як виконавська діяльність (співати в хорі, ансамблі, керувати колективом), пошукова діяльність (архівна робота з пошуку нотних видань творів, відомостей про композиторів, відкриття нових імен тощо), творча
Loading...

 
 

Цікаве