WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рівні сформованості культури сприйняття духовної музики студентів інститутів мистецтв - Реферат

Рівні сформованості культури сприйняття духовної музики студентів інститутів мистецтв - Реферат


Реферат на тему:
Рівні сформованості культури сприйняття духовної музики студентів інститутів мистецтв
Характерною рисою розвитку культури в нашій країні за останні роки стало повернення до її традиційних стрижневих основ, у тому числі й до релігійно-духовних. Духовна музика займає одне з важливих місць у цьому процесі, бо поєднує в собі як релігію, так і мистецтво. У 90-х роках ХХ ст. Д.Лихачов писав: "До останнього часу ігнорувалася та обставина, що кращі твори світової художньої культури були створені під упливом релігійних почуттів та на релігійні теми… У суперечці між релігією та атеїзмом таким виходом є чисто наукова освіта, що включає в себе науку, мистецтво, фізичне виховання та церковно-релігійну культуру як об'єкт наукового пізнання, галузь суспільно корисної та значущої діяльності… як культурологічне знання" [3, с. 33].
Ситуація, що склалася на сьогодні, лише підтверджує факт активного використання духовної тематики та духовних творів у навчально-виховній та культурно-мистецькій роботі. Усе це є свідченням переосмислення стереотипів минулого, коли проблеми "релігійного" та "церковного" вважалися ознаками відсталості й недостатньої прогресивності. Так, систематично проводяться фестивалі та конкурси духовної музики, репертуар хорових колективів поповнюється кращими зразками цієї музики, сучасні композитори звертаються до духовної тематики та втілюють її в різних жанрах (літургії, всеношної, гімнах, псалмах), школярі та студенти активно вивчають зразки музичної творчості, читають та роз'яснюють тексти Біблії.
За останнє десятиліття помітно збільшилася кількість наукових досліджень, безпосередньо чи опосередковано пов'язаних із використанням духовної музики. Питання історії її становлення й розвитку були розкриті в роботах Т.Звєрєвої, Л.Корній, П.Маценка; проблеми збереження традицій національної культури висвітлені в наукових працях А.Болгарського, О.Гнатюк, С.Зубанової, В.Іванова, І.Климишина, Б.Кудрика, В.Медушевського О.Олексюк, К.Шамаєвої; вивченню впливу духовних творів на розвиток освіти й мистецтва були присвячені статті О.Дем'янчука, В.Подрєзова, М.Маріо, Ю.Медведика, Л.Остапенко.
Маючи тисячолітній період розвитку з моменту прийняття християнства, духовна музика була частиною народу, в ній були втілені риси його характеру, психології, особливості побуту, сторінки історії. За цей час була збережена та накопичена велика кількість творів, що й сьогодні мають високу естетичну та моральну цінність. Протягом декількох століть, постійно взаємодіючи з народною музикою та світською композиторською творчістю, духовна музика була й залишається невід'ємною часткою вітчизняної культури. Метою нашої статті є визначення рівнів сформованості культури сприйняття духовної музики студентів інститутів мистецтв.
У педагогічній літературі останніх років широко висвітлювалися питання, пов'язані із процесом музичного сприйняття. Спільним теоретико-методологічним положенням у цих роботах, як було визначено у попередніх наших статтях, є визнання того, що саме сприйняття є тим основоположним фактором, який дозволяє керувати процесом упливу мистецтва на особистість. Одним із важливих завдань, що стоять перед викладачами вищої школи сьогодні, є формування культури музичного сприйняття студентської молоді.
У структурі музичного сприйняття ми вирізняємо три основні компоненти: емоційно-перцептивний, інтелектуально-смисловий та творчо-діяльнісний. Така диференціація носить умовний характер, адже музичне сприйняття являє собою одночасний монолітний процес, який вбирає в себе особливості перерахованих вище сторін та перешкоджає їх традиційним протиріччям.
Емоційно-перцептивне сприйняття передбачає створення таких умов, що мають уплинути на формування образного світобачення, тобто бачення світу у певних образах, та вміння сприймати різноманітні мистецькі явища. Музика володіє великими можливостями яскравого, детального, вражаючого відтворення дійсності, тому на перший план виходить емоційна сфера сприйняття. Їй відводиться важлива роль, але вона не може бути єдиною чи головною в цьому процесі. Залежно від функцій, жанру музики їй може належати більша чи менша роль. Треба пам'ятати, що емоції - це лише особлива форма відображення дійсності.
Інтелектуально-смислове сприйняття охоплює оперування відповідною термінологією, поняттями, розуміння особливостей музичної мови, форм утілення музичних образів, словесну інтерпретацію інформації, перетворення або її трансляцію з однієї форми вираження в іншу, передбачення подальшого розвитку явищ, прогнозування результатів, які відтворюються за допомогою вербальної мови (у словесно-понятійному вигляді). Музика має у своєму арсеналі ефективні засоби створення логічно розвивального потоку емоційних імпульсів, які викликають у слухача не тільки їх осмислення, а й роздуми про людину, час та долю світу. Це, за висловом Б.Асаф'єва, "інтелектуальні цінності", які створює "музична тканина, перетворюючи "сирі факти" - емоційну даність - на логічно розвинену тканину звучань" [1, с. 24].
Творчо-діяльнісне сприйняття являє собою діяльність пізнавального характеру, пошуково-дослідницьку роботу, творче розв'язання проблемних ситуацій, демонстрацію і застосування знань у практичній діяльності, уміння комбінувати інформаційне повідомлення в різних сферах мистецької діяльності.
Для отримання достовірних даних, що характеризують рівні сформованості культури в студентів сприйняття духовної музики, була розроблена спеціальна програма пошуку емпіричних референтів та індикаторів: анкети, метод перехресного соціологічного опитування, стандартизовані та вільні інтерв'ю, вибіркові бесіди, педагогічні спостереження, аналіз творчих завдань тощо.
У ході констатувального експерименту було визначено три групи критеріїв сформованості у студентів культури сприйняття духовної музики: 1) емоційно-перцептивний, показниками якого є: розвиток "емоційного мислення", взаємодія інтелектуального потенціалу, високої моральності, чуттєвої сприйнятливості, аргументовані судження про зміст музичних творів, здатність осягнути художні цінності творів через багатобарвну гамму художніх емоцій і вищих почуттів; 2) інтелектуально-смисловий, показниками якого є: наявність тезауруса для успішного вивчення та сприйняття музичних творів, ступінь усвідомлення ціннісного призначення жанру духовної музики, вільне володіння основними аксіологічними поняттями та історико-теоретичними знаннями з їх наступним застосуванням на практиці; розуміння специфіки виконання духовних творів, оперування прийомами художньо-аналітичної діяльності (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, тотожність, узагальнення), особистісно-смислове ставлення до творів духовної музики, мистецька ерудиція; 3) творчо-діяльнісний, показниками якого є: адекватне розуміння та інтерпретація творів у виконавських та вербальних інтерпретаціях, діяльнісне використання знань, умінь та досвіду (архівна, пошуково-творча робота), творча самореалізація студента.
На основікритеріїв, у результаті діагностичної роботи було встановлено три рівні сформованості культури сприйняття духовної музики студентами інститутів мистецтв: високий, середній та низький. З метою встановлення рівнів сформованості культури сприйняття духовної музики студентів інститутів мистецтв був проведений констатувальний експеримент, який проводився у три етапи.
Відповідно до вищезгаданої структури були визначені завдання констатувального експерименту, в ході
Loading...

 
 

Цікаве