WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теорія і практика художньо-естетичного розвитку майбутнього фахівця у системі професійної освіти - Реферат

Теорія і практика художньо-естетичного розвитку майбутнього фахівця у системі професійної освіти - Реферат

інтегровані мистецькі курси, у яких різновиди мистецтв, мистецькі знання і враження інтегруються навколо домінантного виду мистецтва.
У професійній освіті він передбачає інтеграцію мистецького і фахового компонентів професійної підготовки з метою розв'язання дидактичних завдань конкретного навчального предмета, теми, заняття. За такого підходу впровадження мистецтва носить супутній, комітатний характер; узгоджується із профілем навчання й майбутньою спеціальністю учнів та студентів; має прикладне значення і спрямовується не стільки на здобуття ними теоретичних знань у галузі мистецтва, скільки на формування в них естетичної свідомості, практичних навичок упізнавання та розуміння творів різних видів мистецтв, розвиток естетичних смаків та художніх здібностей, елементарних художньо-творчих умінь тощо.
Уведення мистецтва до програм професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів вимагає особливої обережності: якщо порушити зв'язок із професією, зловжити кількістю мистецького наповнення змісту навчальної дисципліни, то можна досягти зворотного ефекту - зумовити висновок педагога й учнів щодо надуманості та непотрібності цього й назавжди відвернути їх від такої діяльності.
Дослідження сучасного стану художньо-естетичного розвитку особистості в системі професійної освіти дало підстави для висновку, що він характеризується наявністю низки суперечностей, зумовлених проблемами навчально-методичного, матеріально-технічного, фінансового та кадрового забезпечення професійних навчальних закладів; низьким соціальним престижем і соціальною захищеністю їх викладачів, керівників та організаторів позанавчальної культурно-мистецької діяльності.
Аналіз сучасного стану художньо-естетичного розвитку особистості в системі професійної освіти здійснювався на рівнях: загальної діагностики художніх установок залучення особистості до спілкування із мистецтвом; порівняльного аналізу впливу естетичного виховання та мистецької освіти на художньо-естетичний розвиток особистості в системі професійної освіти; дослідження стану художньо-естетичного розвитку учнів ПТНЗ; виявлення рівня наявного та професійно необхідного художньо-естетичного розвитку випускників професійних закладів освіти.
Діагностика художніх установок залучення особистості до спілкування з мистецтвом дозволила охарактеризувати типологію сучасного масового художнього сприймання, яка охоплює 4 групи "споживачів" мистецтва: проблемно орієнтовану, для якої мета спілкування з мистецтвом полягає у збагаченні життєвого досвіду і переживанні "гострих" вражень (25-27%); морально орієнтовану, для якої мета спілкування з мистецтвом - засвоєння моделей поведінки (14-15%); гедоністично орієнтовану, яка залучається до мистецтва з метою розваги (40%); естетично орієнтовану, яка прагне до естетичних вражень (16%) [5, с. 339].
У ході аналізу впливу мистецької освіти та художньо-естетичного виховання на художньо-естетичний розвиток особистості в системі професійної освіти враховувалися багатокомпонентність цієї системи і специфіка мистецької освіти, яка є важливою складовою дошкільного і позашкільного виховання, загальної та професійної освіти й може, відповідно, мати загальний та професійний рівні.
Розглядаючи сучасний стан художньо-естетичного розвитку особистості в системі професійної освіти, можна виділити два його напрями: професіоналізуючий (в умовах професійної мистецької, мистецько-педагогічної та професійно-художньої освіти) і супутній, "фасилітуючий" (в умовах педагогічної, професійно-педагогічної та неперервної професійної освіти фахівців немистецьких спеціальностей).
У професійній мистецькій освіті художньо-естетичний розвиток особистості фактично ототожнюється із професійним. Визначальною ознакою професійної мистецької освіти є інтегративність її змісту, що реалізується в межах предметно-інтегративної моделі навчання. Завдяки цьому створюється широке й багатогранне мистецьке середовище професійної підготовки майбутнього митця, яке забезпечує різнобічність і гармонійність його художньо-естетичного та професійного розвитку.
Мистецько-педагогічна освіта спрямована на професійну підготовку майбутніх викладачів мистецьких дисциплін та художньої культури, тому її зміст інтегрує мистецьку та педагогічну складові. На відміну від професійної мистецької освіти, у якій пріоритет надається вивченню відповідного різновиду мистецтва, а педагогічна підготовка до його викладання має додатковий характер, у мистецько-педагогічній освіті основна увага приділяється педагогічній та методичній підготовці майбутнього викладача мистецьких дисциплін, а не розвиткові його виконавських умінь та навичок. Тому вплив мистецтва на розвиток особистості майбутніх педагогів спрямовується, перш за все, на виховання в них любові до мистецтва, спрямованості на прищеплення її своїм учням і формування таких педагогічних якостей, які є професійно необхідними для здійснення художньо-естетичного виховання школярів: емоційна чутливість, педагогічна уява, креативність, емпатія тощо.
Визначальною особливістю професійно-художньої освіти є органічне поєднання в ній ремесла й мистецького начала. Тому одночасно з оволодінням фаховими уміннями й навичками учні здобувають у ВХПУ професійно орієнтовані знання з образотворчого мистецтва. Але вузька спеціалізація професійної підготовки, що відбувається поза загальномистецьким і загальнокультурним контекстом, не завжди в змозі забезпечити належний рівень їх художньо-естетичного розвитку, який органічно включає в себе високу професійну естетику праці майбутніх фахівців, що унеможливлює виготовлення ними кітчу, продукції низької художньої якості.
У системі професійної та професійно-педагогічної підготовки фахівців немистецьких спеціальностей спостерігаються значні кількісні та якісні відмінності в мистецькому компоненті її змісту для фахівців різних професій, що коливаютьсявід достатньо вагомого значення мистецтва (для швейної та харчової промисловості, перукарської та поліграфічної справи, сфери торгівлі, готельного й туристичного бізнесу, будівництва), до майже невідчутної його ролі (для кваліфікованих робітників з інструментом; робітників, які працюють на конвейєрі; робітників, зайнятих у сільському та лісовому господарствах, риборозведенні, морському й річковому пароплавстві, на транспорті тощо).
У навчальних планах професійно-педагогічних коледжів та індустріально-педагогічних технікумів не передбачено спеціальних годин на викладання самостійних мистецьких курсів. Єдину можливість для цього мають предмети "Етика і основи етикету", на який для майбутніх бакалаврів педагогіки відведено 36 год, а також "Культурологія" (33 год) й "Етика" (22 год) для молодших спеціалістів (в умовах ступеневої освіти).
Професійні заклади освіти через скорочення в них суспільно-гуманітарних дисциплін узагалі у своїй більшості "випадають" із системи загальної мистецької освіти, яка охоплює дошкільні, позашкільні, середні загальноосвітні, середні спеціалізовані та вищі мистецькі й немистецькі навчальні заклади. Таким чином, у ПТНЗ фактично не діє принцип наступності мистецької освіти. Вона існує в них або як професійно орієнтований компонент спеціальної підготовки або лише в межах позанавчальної культурно-мистецької діяльності, естетичного виховання.
У низці професійних закладів освіти (сфери харчування, торгівлі, швейного виробництва) викладаються професійно орієнтовані образотворчі дисципліни: "Малювання та ліплення" (88 год.) за професією "кондитер"; "Основи креслення та спецмалювання" (50 год.) - для кваліфікованих робітників; "Малюнок та основи композиції" (27 год.) і "Нарисна геометрія та інженерна графіка" (92 год.) - для молодших спеціалістів, майстрів в/н, а також елементи образотворчого мистецтва у змісті курсів "Конструювання та моделювання одягу" (88 год.) - для молодших спеціалістів, майстрів в/н, "Основи моделювання та художнє оформлення одягу" (35 год.) та "Історія костюму" (27 год.) - для кваліфікованих робітників за професіями "кравець" і "закрійник". Крім того, у професійних навчальних закладах викладаються
Loading...

 
 

Цікаве