WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання комплексної взаємодії мистецтв у естетичному вихованні школярів - Реферат

Використання комплексної взаємодії мистецтв у естетичному вихованні школярів - Реферат


Реферат на тему:
Використання комплексної взаємодії мистецтв у естетичному вихованні школярів
Основою цілеспрямованого та систематичного художнього виховання молоді в загальноосвітній школі є естетичний цикл дисциплін. До його складу входять предмети, що мають назви, які відповідають головним видам мистецтва. Міцний зв'язок, що існує між музикою, літературою та образотворчим мистецтвом, визначається тим, що кожен з них своїми специфічними засобами розкриває внутрішній світ людини, особливості навколишнього світу.
Враховуючи специфіку впливу вищезгаданих мистецтв на раціональну та емоційну сфери свідомості особистості, можна зробити висновок про необхідність забезпечення комплексного впливу різних видів мистецтва на школяра. Так, головна функція літератури - передача інформації, а отже, вплив її творів на процес мислення є очевидним. Музика, відповідно, має величезні можливості впливу на емоційну сферу особистості, а образотворче мистецтво, викликаючи предметні та предметно-емоційні асоціативні зв'язки, здійснює активізуючий уплив на інтелектуальну та емоційну сфери психіки, тому комплексна взаємодія мистецтв у навчально-виховному процесі (за умови систематичного характеру), з одного боку, забезпечує повноцінне й усебічне відображення навколишньої дійсності, з іншого - сприяє багатогранному розвитку свідомості особистості, активізуючи її індивідуальний художній розвиток.
Вивчення сучасної методичної літератури приводить до висновку, що впровадження комплексу мистецтв у виховний процес є одним із пріоритетних напрямів дослідження. Аналіз наукової літератури дає уявлення про сучасний рівень розробленості проблеми в цілому та окремих її аспектів. Особливий інтерес у межах обраної теми статті викликають фундаментальні праці з проблем естетичного виховання особистості засобами музичного мистецтва (Л.Беземчук, А.Болгарський, Б,Брилін, І.Зязюн, Л.Коваль, Л.Масол, Є.Назайкінський, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова та ін.); теоретико-методичні розробки системи масового музичного виховання дітей (Е.Жак-Далькроз, Д.Кабалевський, З.Кодай, К.Орф); наукові праці, в яких предметом спеціального дослідження виступає ідея комплексного впливу мистецтва (П.Блонський, Є.Квятковський, М.Леонтович, Н.Мірецька, Б.Неменський, С.Шацький, Г.Шевченко, Б.Яворський).
Характер дослідження визначив необхідність звернення до наукових розвідок, предметом яких стало вивчення проблеми використання комплексної взаємодії мистецтв у педагогічному процесі (І.Дзержинська, Д.Кабалевський, М.Киященко, Б.Ліхачов, М.Леонтович, М.Максимова, Г.Мартьянова, В.Неверова, Т.Рейзенкінд, О.Рудницька, В.Сухомлинський, М.Таборідзе, Б.Юсов та ін.). У той же час теоретичні питання естетичного розвитку молодших школярів у процесі комплексного сприйняття мистецтва недостатньо розглядались у педагогічній літературі.
Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми статті. Об'єктом дослідження даної статті є процес естетичного виховання молодших школярів засобами комплексної взаємодії мистецтва на уроках музики в загальноосвітній школі. Предметом - педагогічні умови ефективності комплексного використання мистецтва на уроках музики в загальноосвітній школі.
Основні завдання статті: 1) виявити особливості впливу комплексу мистецтв на естетичне виховання школярів; 2) визначити педагогічні умови ефективності комплексного використання мистецтва на уроках музики в загальноосвітній школі.
Визначаючи чинники ефективності комплексного впливу мистецтва на особистість, психологи базуються насамперед на кардинальному принципі цілісності організму, його життєдіяльності, що пояснюється природною взаємодією органів чуття. Комплекс різних видів мистецтва розширює можливості асоціативної діяльності свідомості, що активізує уяву, процес мислення, поглиблює розуміння образу. Володіючи відносною самостійністю, комплекс мистецтв набуває нового звучання, підлягаючи ідейному задуму твору, що є основним. Художній образ при залученні різних мистецтв у комплексі набуває нової якості як за змістом, так і за формою, за рахунок чого і підсилюється його дія.
Сукупність окремих видів мистецтва може зробити особистість дійсно багатогранною. Комплексне опанування мистецтва оптимізує творчі здібності та сили людини, розвиток її фантазії, уяви, артистичності, інтелекту, тобто формує універсальні людські здібності для будь-яких сфер діяльності.
У центрі нашої уваги урок музики як головна форма використання усіх засобів музичного виховання та навчання. Навчання музики в початкових класах у силу вікових психічних особливостей дітей відбувається в умовах підвищеної емоційності сприйняття, нестримної фантазії, яскравого калейдоскопу образів уяви. Важливо використати цю особливість і підсилити її вплив на особистість молодшого школяра. Одним зі шляхів створення дійсно творчих умов на уроці музики є оволодіння музичними виконавсько-слухацькими навичками та вміннями в оточенні чарівних муз музики, літератури, образотворчого мистецтва.
Проілюструємо сказане конкретними прикладами. Заключний урок музики (І чверть 1-го класу) ми назвали "Осінні настрої". Йому передувала екскурсія у природу (міський парк, шкільний гай). Діти розповідають про власне ставлення до цієї пори року: чим подобається осінь, за що її люблять, чи з нетерпінням чекають її появи? Звучить розповідь учителя про те, що з давніх-давен осінь - це радісна пора завершення сезону польових робіт, збирання врожаю, початку полювання та численних весіль. Діти пригадують відомі їм осінні свята, звичаї, вірування, прикмети, пов'язані з ними: день пророка Іллі (звучить давня народна легенда про боротьбу Іллі та нечистої сили), свято Спаса (діти пояснюють суть приказки: "Прийшов Спас, держи рукавиці про запас"), три Пречисті (про них у народі говорять: "Перша Пречиста жито засіває, друга - дощем поливає, а третя - снігами покриває", або "Прийшла Перша Пречиста, стає дівка речиста", тобто звільняється від тяжкої роботи, має більше вільного часу), Свято Покрови (звучить розповідь про зміст цього свята, про особливу увагу, яку приділяли запорозькі козаки святій Покрові - своїй захисниці).
Зрозуміло, що тема "Осінні свята в Україні" може розкриватись протягом І-ІІ чверті кожного навчального року, щоразу збагачуючись і поглиблюючись, але початок їй припадає на молодші класи, коли закладаються основи майбутньої художньої культури особистості.
Учитель звертає увагу дітей на стан природи - визначається гама осінніх звуків, палітра барв. Учні розмірковують над запитанням: "Яка пора року, на вашу думку, більш дзвінка та голосиста, а яка найяскравіша, барвистіша?". У процесі відповідей необхідно вимагати обґрунтування кожною дитиною власної думки, уникати однозначних відповідей. Разом з учителем школярі виразно декламують вірші, присвячені осені, намагаються визначити поетичний настрій, ставлення автора до зображених ним явищ. Наприклад, після прослуховування вірша Ліни Костенко "Вже брама літа замикає осінь" дітиговорять, що для авторки осінь - це пора смутку, прощання з теплою, лагідною літнього порою. Учимо дітей уважного, допитливого сприйняття, в результаті якого мистецьке явище (в нашому випадку - вірш) відкриває щось нове, не помічене відразу. Активізують процес сприйняття поставлені вчителем питання, що дозволяють установити причинно-наслідкові залежності. Наприклад: "Чому поетеса говорить: "серпень випустив серп"?", "Як осінь замикає літні брами?". Як зрозуміти вислів: "погубила у небі журавлині ключі"? Такі запитання загострюють увагу на характерних, суттєвих рисах явища, що сприймається, формують уміння членувати ціле на складові частини (операція аналізу), тренують дитячу спостережливість, допитливість. Пізніше на
Loading...

 
 

Цікаве