WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови формування творчості в образотворчій діяльності дітей середнього дошкільного віку - Реферат

Педагогічні умови формування творчості в образотворчій діяльності дітей середнього дошкільного віку - Реферат

ставленні однолітків та дорослих до творчих проявів дитини; наявності матеріальної бази, яка дає можливість дітям практично реалізувати творчі завдання відповідно до їх задуму тощо.
До суб'єктивнихумов відносять перш за все психологічну готовність дитини до творчого процесу, тобто сформованість системи психічних процесів і утворень, які в своїй сукупності забезпечують їй можливість у більшій чи меншій мірі вирішувати ті завдання, що виникають на кожному етапі зазначеної діяльності.
Навчання як цілеспрямований, науково обґрунтований і методично забезпечений процес, метою якого є формування готовності дитини до відповідної діяльності, розглядається як універсальна умова, що поєднує в собі об'єктивні та суб'єктивні умови.
Основною формою організації навчального процесу є заняття зі складною структурою та регламентом, що залежить від вікових особливостей дітей. Крім заняття, в разі необхідності розв'язання тих чи інших творчих завдань використовуються цільові прогулянки, екскурсії, заняття-бесіди з естетичного сприйняття спеціально дібраних творів образотворчого мистецтва, сприйняття літературних та музичних творів, лялькових, телевізійних вистав тощо.
У ході ознайомлення дітей з особливостями творчого пошуку і втілення задуму використовуються такі методи: дослідницький, що спрямований на формування в дитини здібностей до образотворчої діяльності; метод засвоєння слів-понять, що означають еталонні ознаки як предметів та явищ, так і деякі зрозумілі дітям засоби дій, пов'язані з образотворчою діяльністю; демонстрація раціональних прийомів виконання поставленого образотворчого завдання; усна інструкція; бесіда; розповідь, яка супроводжується відповідним ілюстративним матеріалом. На відміну від навчального малювання, зазначені методи передбачають ознайомлення дітей із способами розв'язання суто творчих завдань.
Серед прийомів навчання, спрямованих на створення емоційного комфорту, активізацію уваги тощо, важливе місце займає порада вихователя, що поєднує в собі як стимулюючий уплив на дитину, так і певні пропозиції щодо можливостей знаходження раціональних способів виконання того чи іншого творчого завдання. Особливість використання поради полягає в тому, що вона висловлюється в доброзичливій і ненав'язливій формі.
Найбільш сприятливий вік для початку систематичного та послідовного ознайомлення дітей з особливостями творчого пошуку є 5-й рік життя. Це зумовлено тим, що на зазначеному етапі розвитку дитини основні психічні процеси й утворення набувають довільного характеру. Крім того, оволодіння різноманітними видами малювання (предметним, сюжетним, декоративним) і передбаченим у них програмним навчальним змістом служить підставою для вирішення нескладних творчих задач.
Особливість творчих завдань, які пропонуються дітям на початковому етапі оволодіння зазначеною діяльністю, полягає в тому, що підготовчий період щодо виникнення й реалізації задуму ще не носить розгорнутого характеру, їм створюють таку ситуацію, при якій можливість виникнення творчого задуму та визначення способів його втілення здійснюється завдяки досвіду, накопиченому в навчальному процесі.
Зміст творчих завдань може бути найрізноманітнішим. Так, дітям прополнується оздобити запропонований об'єкт побуту (який відтворюється з натури) будь-яким елементом, обраним на свій смак (квіткою, ягідкою, візерунком тощо); заповнити, на свій розсуд, вазу відомими раніше квітами, кошик - фруктами, ягодами або овочами; "піднести подарунок" до дня народження ляльковому персонажеві (ведмедику, зайчику тощо); доповнити композицію одним із персонажів відомого літературного тексту.
Розробка змісту конкретних творчих завдань будується на матеріалі відповідних розділів навчального малювання. Зміст навчальних образотворчих завдань за ступенем складності умовно можна поділити на чотири групи.
Завдання першої групи складності об'єднують предмети, форма яких у своїй основі містить обрис геометричних фігур, але з незначною зміною. До другої групи складності належать об'єкти, форми яких у своїй основі, хоч і нагадують дітям раніше засвоєні фігури, але разом з тим із значно більшою індивідуальною різницею, аніж об'єкти попередньої групи. Виконання навчальних завдань перших двох етапів створює можливість виконувати творчі завдання, спрямовані на доповнення дитиною об'єктів деталями у вигляді прикрас.
Третю групу складності завдань утворюють об'єкти, конструкція яких складається з кількох деталей. Ними можуть бути різноманітні натюрморти, архітектурні споруди, види транспорту, риб, птахів, тварин, людина. Цей етап навчального малювання створює умови для ускладнення творчих завдань, пов'язаних із доповненням об'єктів атрибутами (улюблена страва, іграшка, вид діяльності тощо).
Зміст завдань четвертої групи складності становлять предмети, обрисові яких притаманна аморфність, тобто вони не мають постійної визначеної форми, їх можна відрізняти лише на основі найбільш типових характеристик, які належать певному виду об'єктів (хмари, дерева тощо). Дані об'єкти та зміст попередніх етапів навчання дають можливість залучити дітей до вирішення творчих задач, які містять нескладні композиції.
На кожному занятті, де виконуються завдання з елементами творчості, необхідно створювати такі ситуації, в яких дитина могла б свідомо підійти до вибору оптимального варіанту творчого рішення, спираючись на власний життєвий досвід, ставлення до того чи іншого предмета або явища, виникнення бажання поділитися своїми враженнями із дорослими та однолітками.
У контексті виконання запропонованих завдань починають формуватися й закріплюватися психічні процеси й утворення, що складають основу готовності до творчої діяльності. Успішність їх формування залежить від спрямованості дібраних вихователем методів та прийомів керівництва творчою діяльністю дітей. Стимулюючи пізнавальну й оцінювальну діяльність дітей, спонукаючи до творчого пошуку системою методів, демонструванням раціональних способів утілення задуму, безпосереднім керівництвом і співробітництвом з дітьми, вихователь надає цьому процесу ту спрямованість, яка в кінцевому результаті притаманна творчості.
ЛІТЕРАТУРА
1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1967.
2. Комарова Т.С. Изобразительное творчество в детском саду. - М.: Педагогика, 1990.
3. Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва та методика керівництва образотворчою діяльністю дітей. - Запоріжжя: Канон, 2001.
4. Леонтьев А.Н. Психологическая теория деятельности. - М.: Педагогика, 1983.
5. Мухина В.С. Изобразительная деятельность ребёнка как форма усвоения социального опыта. - М.: Педагогика, 1981.
6. Сакулина Н.П. Рисование в дошкольном детстве. - М.: Просвещение, 1965.
Loading...

 
 

Цікаве