WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови формування творчості в образотворчій діяльності дітей середнього дошкільного віку - Реферат

Педагогічні умови формування творчості в образотворчій діяльності дітей середнього дошкільного віку - Реферат


Реферат на тему:
Педагогічні умови формування творчості в образотворчій діяльності дітей середнього дошкільного віку
Естетичне виховання дітей дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва та образотворчої діяльності передбачає уявлення дитини про довкілля, формування в неї емоційно-оцінного ставлення до дійсності, яку вона сприймає, й прагнення до творчого відтворення своїх вражень у різних видах образотворчої діяльності. У вітчизняній літературі дитяча творчість визначається як явище художньої культури, а вивчення особливостей її проявів та умов формування - як важлива проблема психолого-педагогічної науки.
Розкриваючи роль творчої діяльності у вихованні, навчанні та розвитку дитини, дослідники (Є.Фльоріна, Г.Лабунська, Н.Сакуліна, В.Мухіна, Л.Виготський) водночас зазначають, що між дитячою та професійною творчістю певної відповідності не існує, хоча суспільно-педагогічна цінність її очевидна. У творчій діяльності дитина відкриває для себе щось нове, виявляє своє розуміння й ставлення до оточуючої дійсності, що дозволяє дорослим вивчати внутрішній світ. Така оцінка дитячої творчості дає підстави говорити про правомірність розповсюдження поняття "творчість" на діяльність дітей, водночас обмежуючи її терміном "дитяча" й наголошуючи при цьому на умовному характері його вживання.
Одним із важливих положень сучасної педагогіки творчості є утвердження думки, що дитяча творчість - "всеосяжне надбання" (Т.Рібо), умова існування дитини в повсякденному житті (Л.Виготський), що дає підставу залучити до творчої діяльності всіх дітей без спеціального добору.
Щодо об'єктивної природи художньої творчості дитини, то сучасна наука вважає, що первісною формою її прояву є синкретична творчість, тобто така, в якій окремі види мистецтва ще не відокремлені й неспеціалізовані. Цей факт указує на спільний корінь, із якого виокремилися всі види дитячого мистецтва. На думку дослідників (П.Блонський, Л.Виготський, О.Леонтьєв, Н.Ветлугіна), цим спільним коренем виступає дитяча гра, яка служить підготовчим етапом для наступної творчої діяльності.
Основи творчого процесу складають утворення з пережитих вражень нової дійсності, яка відповідає потребам самої дитини, іншими словами - "комбінування старого в новому поєднанні" (Л.Виготський) [1]. У зв'язку з цим, уважає він, якщо ми хочемо створити міцні основи для творчої діяльності дитини, необхідно поширювати її досвід.
Розкриття психологічної готовності дитини до творчого процесу розглядається в літературі з різних щодо розв'язання цього питання сторін. Але дослідники (Л.Виготський, Н.Ветлугіна, Н.Сакуліна, Т.Комарова, В.Котляр) переважно сходяться в тому, що основу цієї готовності складають: морально-естетична позиція дитини; уявлення репродуктивне та творче; сукупність спеціальних здібностей, знань, умінь та навичок щодо образотворчої діяльності.
Морально-естетична позиція дитини дошкільного віку знаходиться на стадії становлення. Разом із тим, як зазначає В.Мухіна, діти своїми малюнками без будь-якого спеціального наміру відображують ідеологічну та культурну спрямованість суспільства, вчаться оцінювати дійсність, наслідуючи оцінки дорослих. Шлях розвитку кожної культури своєрідний, тому поряд із системами загальнолюдських цінностей дитина, розвиваючись, привласнює цінності, властиві тій країні, тому суспільству, в якому вона живе. Засвоюючи орієнтації оточуючих її людей, дитина виробляє власну позицію, свої ідеали [5].
Прояви безпосередніх чуттєвих вражень являють собою найціннішу якість, яка сприяє формуванню в дітей активної морально-естетичної позиції.
Діяльність уяви, яка забезпечує в творчому процесі зародження художнього образу, в період дошкільного дитинства має специфічні особливості. Виникнувши на межі раннього дошкільного віку, уява дитини згодом значно змінюється. Так, поряд з подальшим розвитком мимовільної уяви, з'являється якісно новий тип уяви - довільна. Образам уяви дошкільників притаманна особлива яскравість, наочність, рухомість і незмінність. Діти намагаються відтворити привабливі, на їх думку, образи.
Уява старшого дошкільника частіше за все носить репродуктивний характер, при якому образ створюється на підставі словесного опису тієї чи іншої події, епізоду, персонажа або сприйняття відповідної графічної моделі тощо. Разом з тим на цьому етапі в дитини закладаються основи творчої уяви, яка дає змогу створювати нові, оригінальні образи.
Реалізація творчого задуму залежить від рівня розвиненості професійних здібностей, знань, умінь та навичок. О.Леонтьєв визначає здібності як специфічні для людини прижиттєві утворення, умовою формування яких є діяльність, що потребує наявності саме цих конкретних здібностей [4].
До комплексу спеціальних здібностей щодо образотворчої діяльності включають: якість сприйняття форми, чуття кольору, величини, простору, ритму, рівноваги тощо, тобто ті утворення, які дають можливість багатогранно та якісно орієнтуватися в зовнішніх властивостях предмета чи явища, які підлягають обстеженню.
Основу професійних знань складають усвідомлення дитиною елементів образотворчої мови, поняття про різноманітні матеріали для фарбування, їх зображально-виражальні можливості та технічні прийоми роботи з ними, про раціональні підходи щодо організації діяльності. До зображальних умінь та навичок належать координування дій ока й руки, розвиненість руки, що надає можливості виконувати зображальні дії відповідної складності; володіння технікою роботи певними матеріалами для фарбування. Перелік визначених компонентів готовності узгоджується із необхідністю розв'язання тих завдань, що виникають на кожному етапі творчого пошуку: нагромадження первісних уявлень - виникнення задуму - його реалізація.
У визначенні умов формування в дітей творчої діяльності вихідним є положення про соціальне успадкування психічних властивостей та здібностей, привласнення індивідом матеріальної та духовної культури, створеної людством (С.Рубінштейн, О.Запорожець, О.Леонтьєв, Л.Венгер).
За даними психологів, психічна регуляція творчої діяльності здійснюється за допомогою психічних дій, властивих людині, які не виникають природним шляхом, а мають бути привласнені дитиною. Якщо відсутнє цілеспрямоване навчання, таке привласнення може відбуватися стихійно. У зв'язку з цим особливу значущість мають дослідження Є.Фльоріної, Н.Сакуліної, В.Котляра, Г.Підкурганної, пов'язані з розробкою змісту, форм і методів передачі дітям норм реалістичного образотворчого мистецтва, навчання їх творчого відтворення довкілля. Успішності розв'язання зазначених завдань сприяють як об'єктивні, так і суб'єктивні умови.
Об'єктивні умови полягають у створенні творчої атмосфери в групі дитячого закладу, що знаходить своє вираження в доброзичливому й уважному
Loading...

 
 

Цікаве