WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості розвитку музично-мовної здібності дошкільників у процесі ознайомлення з іншонаціональною музикою - Реферат

Особливості розвитку музично-мовної здібності дошкільників у процесі ознайомлення з іншонаціональною музикою - Реферат

сприйняття аналітичної форми. Але при виділенні таких полярних форм у музичній мові, як аналітична й інтонаційна, слід підкреслити, що розведені мовою аналітичні засоби і протоінтонаціі зливаються в музичному вислові, що говорить на користь одночасного їх пізнання суб'єктом, незалежно від віку слухача. Отже, йдеться про неминучість розвитку елементарних проявів музично-мовної здібності вже в дошкільному віці, що виражаються в емоційно-позитивному ставленні до музики іншої культури, пізнаванні її зразків, інтересі до позамузичних символів культури. Тому є підстави вважати, що в дошкільному віці дитина здатна й повинна засвоювати музику різних стилів і етнічних традицій: і свою рідну (як цілісну систему, "мову", враховуючи великі можливості насичення музичного досвіду цим стильовим пластом), і інонаціональну (у вигляді елементарних компонентів "лексики", "граматики").
Труднощі у сприйнятті музики різних культурних традицій багато в чому пов'язані з необхідністю подолання слухових стереотипів, що вже склалися (Ш.Гусейнова, Т.Гальцева, Ф.Малухова, А.Юсфін). У дошкільника такі стереотипи не вироблені, і є можливість паралельного засвоєння стилістики, характерної для музики різних культурних традицій, сприйняття й виконання якої актуалізує музично-мовну здатність.
Методичні підходи до залучення слухачів до іншонаціональної музики при деякій їх відмінності багато в чому співзвучні один одному. Усі вони більшою чи меншою мірою спираються на спільність архетипів, утілених у різних музичних культурах, і на специфічність музично-мовних особливостей цих культур.
Ґрунтуючись на положенні пробагаторівневу структуру музичного сприйняття (дослідження А.Готсдінера, В.Медушевського, В.Холопової, А.Торопової), Ф.Малухова пропонує триелементну модель психосемантичних рівнів музичної мови. Перший рівень - рівень архаїчних форм музичної свідомості, на якому "енциклопедія світовідчуття" (вираз В.Медушевського) відображена в інтонаційній формі. Це універсальний шар музичної свідомості поза цивілізаційними, національними й культурними відмінностями. Другий - рівень конвенціональних форм музичної свідомості - закріплення в різних культурах музичних архетипів у стилістично-мовних варіантах, що відображають історично-цивілізаційні особливості виразу архетипних значень. Третій рівень - рівень семіотичних форм музичної свідомості, який існує та сприймається через інтонаційні кліше, що закріпилися.
Більшість дошкільників знаходиться на першому етапі розвитку музичного сприйняття, на якому художній світ постає в дифузному вигляді; у ньому повністю відсутні вищі рівні значення, а опорного значення набуває оточуючий музику контекст, яким у дошкільному віці є гра. Підкресленою увагою до аналізу явищ, що відносяться до другого й третього, а частково й до першого рівнів, відрізняються практично всі спроби ознайомлення слухацької аудиторії з іншонаціональною музикою.
Так, Т.Гальцева бачить рішення проблеми в диференціації слухача залежно від етнотипу й формування необхідного комплексу здібностей для сприйняття іншої музичної традиції. Ш.Гусейнова пропонує виявлення загальних семантичних, емоційно-виразних особливостей музики даних культур, уключення музики в контекст спеціально організованого художнього сприйняття. Підсумком, що свідчить про сприйняття, яке відбулося, має стати закріплення цілісного сенсорного образу за кожною з розглянутих музичних культур, що супроводжується установкою на їх рівноцінність. У методичних підходах Ф.Малухової передбачається актуалізація глибинних архетипів музичної мови через занурення в інше музично-мовне середовище й широкий контекст етнокультурних традицій, а потім освоєння конвенціональних засобів музичного виразу цієї культури.
Таким чином, можна виділити такі підходи до підбору музичного та позамузичного матеріалу, які дозволяють організувати ознайомлення дошкільників з іншонаціональною музикою: 1) підкреслення спільних рис різних музичних культур (схожі архетипи, протоінтонації, жанри) при первинному ознайомленні з окремою музичною культурою шляхом зіставлення явищ незнайомої музичної культури з явищами культури національної; закріплення за кожною з музичних культур цілісного матеріального образу, що супроводжується використанням доступних розумінню дошкільників позамузичних символів культури й освоєнням їх у різних видах дитячої діяльності; 2) виявлення й усвідомлення, а по можливості й засвоєння, що актуалізує розвиток музично-мовних здібностей, специфічних елементів музичних мов (звуковисотних і метроритмічних систем, інтонацій-символів та ін.) у різних видах дитячої музичної діяльності; 3) необхідність затвердження самоцінності кожної з культур як шляху до ухвалення, довіри до її цінностей, до розуміння "іншого", показ варіантів переосмислення явищ певної музичної культури представниками інших музичних культур; 4) ігрова форма занять-подорожей, по можливості об'єднання матеріалу, присвяченого кожній з культур, єдиним сюжетом.
ЛІТЕРАТУРА
1. Борисенко В.П. Вызовы современной эпохи и приоритетные задачи педагогической науки // Педагогика. - 2004. - №1. - С. 6-9.
2. Гриценко З.А. Детская литература. Методика приобщения к чтению. - М.: Академия, 2004. - 226 с.
3. Новое литературное обозрение. - 2001. - №5(51). - С.328.
4. Программа воспитания и обучения в детском саду. - М.: Просвещение, 1987. - 68 с.
Loading...

 
 

Цікаве