WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компетентнісно-орієнтований підхід до загальної мистецької освіти - Реферат

Компетентнісно-орієнтований підхід до загальної мистецької освіти - Реферат

компетентності тісно пов'язані з певною предметною діяльністю учнів. З-поміж функціональних компетентностей у галузі мистецької діяльності можна виокремити: 1) предметні (музичні, образотворчі, театральні, хореографічні тощо); 2) міжпредметні, до яких входять: галузеві (художньо-естетичні) та міжгалузеві (художньо-гуманітарні); 3) метапредметні (загальнонавчальні), до яких належать: інформаційно-пізнавальні (здатність до пошуку та оперування художньою інформацією); саморегуляції (уміння організувати та контролювати власну художню діяльність, здатність до самовдосконалення шляхом мистецької самоосвіти та самовиховання).
Окрему групу складають соціальні компетентності, які формуються під час різних форм колективної художньо-творчої діяльності учнів (робота в парах, трійках, міні-групах, великих колективах). Їх, на нашу думку, варто розподілити на: 1) комунікативні (здатність до спілкування з приводу мистецтва, естетичних цінностей); 2) соціально-практичні (здатність до співпраці у сфері мистецтва, до роботи в команді).
Запропонована класифікація має умовний характер, адже вона, як і будь-яка інша теоретична схема, неминуче спрощує живий і складний педагогічний феномен, натомість вона доцільна не лише у науковому, а й у прикладному аспекті. Розробка та обґрунтування комплексу компетентностей мають значний евристичний потенціал для подальшої конкретизації стратегічних і тактичних (проміжних) завдань навчання й виховання школярів засобами мистецтва, деталізації вимог до освітніх результатів учнів на рівні шкільних програм, підручників і методичних посібників з дисциплін художньо-естетичного циклу. Концептуалізація проблеми дає підстави для висновків про взаємозумовленість спеціальних художньо-естетичних ізагальнокультурних компетентностей, а також особистісних і соціальних, предметних і загальнонавчальних.
Могутній і різноплановий уплив на розвиток міжпредметних компетентностей у галузевому або міжгалузевому (переважно гуманітарному) освітньому просторі здійснюють інтегровані курси. Вони сприяють розвитку творчого потенціалу особистості (уяви, фантазії, здатності до синтестезії) завдяки застосуванню далеких і близьких емоційно-образних асоціацій, мовно-символічних аналогій і жанрово-стилістичних паралелей, опануванню механізмів переносу знань і досвіду з одних сфер у інші. Інтегральна концепція людини викристалізувалась у надрах психології (Б.Ананьєв, В.Мерлін та ін.). Учені-психологи дійшли висновку про цілісність сенсорно-перцептивної організації індивіда, де поряд із багатоманітністю сенсорних систем існують так звані міжаналізаторні зв'язки - механізми взаємодії різних модальностей. У дослідженні виділено два основних класи асоціацій - інтрамодальні та інтермодальні. З-поміж них особливе значення мають останні, пов'язані з глибинними шарами цілісної структури людської особистості. Для галузі мистецької освіти фундаментальними є положення Б.Ананьєва щодо тріади найважливіших психічних процесів: 1) функціональної конвергенції, на механізмах якої ґрунтується синтетична діяльність аналізаторів і координація функцій, 2) вакарування (фізіологічного заміщення), що забезпечує інтегральну діяльність, 3) рухливості інтеграції [1, с. 51-54]. Ще один висновок психолога має принципове значення для інтегративної мистецької освіти, зокрема взаємодії часових і просторових мистецтв: "фактор часу" важливий для зорових функцій, а типово "часове" відчуття - слух у своєму бінауральному ефекті - є фундаментальним видом просторової організації [1, с. 42].
Компетентність як готовність до художньо-творчої самореалізації, самоосвіти й самовдосконалення у сфері мистецтва забезпечують метапредметні знання та вміння, серед яких визначну роль відіграють навички саморегуляції. До основних компонентів самоосвітньої діяльності належать самостійне планування (виявлення цілей і шляхів їх досягнення), самоорганізація (раціональний розподіл сил під час діяльності, їх мобілізація), самоконтроль і самооцінювання, рефлексія і корекція саморозвитку (В.Андреєв). Це передбачає зміну орієнтації викладання мистецьких дисциплін з переважно пізнавальної площини у діяльно-творчу (суб'єкт-суб'єктну), систематичне включення завдань для самостійної роботи впродовж усього періоду навчання, починаючи з початкової школи, поетапне зменшення педагогічного керівництва з одночасним збільшенням самоосвітньої діяльності учнів у галузі мистецтва.
Компаративний аналіз зарубіжних та вітчизняних наукових джерел створює категоріальний фундамент для концептуалізації проблеми компетентнісного підходу до загальної мистецької освіти, класифікації базових компетентностей у цій освітній галузі. Художньо-естетична компетентність як інтегральна характеристика особистості заснована на взаємозв'язку, мотиваційних, пізнавальних і діяльнісних компонентів, на комбінації інтересів, мотивів, знань, умінь, ставлень, відношень, якостей особистості, які відображають узагальнені результати навчання в галузі мистецтва. Виокремлення комплексу базових компетентностей, що формуються в галузі шкільної мистецької освіти, створює передумови для втілення компетентнісного підходу не лише у процесі конструювання предметного змісту (навчальних програм, підручників, посібників), а й їх методичного супроводу.
Пріоритетними напрямами подальших досліджень уважаємо розробку відповідних художньо-педагогічних технологій формування базових компетентностей на уроках художньо-естетичного циклу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ананьєв Б. О проблемах современного человекознания. - Спб, 2001.
2. Життєва компетентність особистості: Наук.-методичний посібник / За ред. Л.Сохань, І.Єрмакова, Г.Несен. - К., 2003.
3. Новий тлумачний словник української мови. - Т. 2. - К., 1998.
4. Родигіна І. Компетентнісно-орієнтований підхід до навчання. - Харків, 2005.
5. Овчарук О. Компетентності як ключ оновлення змісту освіти // Стратегії реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. - К., 2003. - С. 13-42.
6. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования // Народное образование. - 2003. - №2. - С. 58-64.
Loading...

 
 

Цікаве