WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компетентнісно-орієнтований підхід до загальної мистецької освіти - Реферат

Компетентнісно-орієнтований підхід до загальної мистецької освіти - Реферат

Лісабонської конференції (2001 р.) запропонували визначення ключових компетентностей для навчання впродовж життя, які охоплюють вісім основних галузей [5, с. 20], а саме: 1) фундаментальні навички рахування і письма; 2) базові компетентності в галузях математики, природничих наук і технологій; 3) іноземні мови; 4) ІКТ-навички та використання технологій; 5) вміння навчатись; 6) соціальні навички; 7) підприємницькі навички; 8) загальна культура.
Поряд із цінністю загальної культури фахівці акцентують "багатокультурний вимір", що передбачає здатність жити і взаємодіяти в полікультурному суспільстві на засадах толерантності, виявляти навички взаєморозуміння. Високу освітньо-результативну цінність мають здатності до творчості та інноваційної діяльності, що передбачає гнучкість, винахідливість, наявність методологічних або крос-змістовних компетентностей, атакож самовизначення й самоосвіти (Нідерланди, Фінляндія, Бельгія та ін.). Актуальними стають соціальні компетентності, зокрема навички співпраці, спілкування, вміння працювати в команді (Австрія, Бельгія, Німеччина, Фінляндія та ін.).
На методологічному фундаменті холістичного інтегративного підходу напрацьовано схему з трьох основних категорій (сфер) у загальній структурі компетентностей: автономна дія (здатність обґрунтовувати цілі, створювати та втілювати плани, особистісні проекти, діяти з різних позицій - громадянина, члена родини, споживача); інтерактивне використання засобів (мова, символіка, тексти тощо), які дають змогу взаємодіяти з іншими, брати участь у діалозі, адаптуватися в різнорідному інформаційному середовищі; уміння функціонувати в соціально гетерогенних групах (здатність успішно взаємодіяти з іншими, конструктивно вирішувати конфлікти), що досягається в результаті полікультурного виховання [5, с. 23].
У процесі співробітництва кожна країна використовує напрацьовані спільні рекомендації і на їх основі та з огляду на загальні стратегії створює та застосовує власні варіанти державної освітньої політики. Так, у Австрії здійснено розподіл компетентностей на чотири групи: предметні, особистісні, соціальні, методологічні; при цьому відсутній спеціальний блок культури (художньо-естетичні, ймовірно, входять до блоку творчості й дизайну). У Фінляндії серед дев'яти груп є категорія "творчі компетентності", які передбачають зв'язок з естетичним компонентом. Особливо чітко "прописані" художньо-естетичні компетентності в Німеччині: з-поміж шести блоків виокремлено "ціннісні орієнтації", які мають забезпечуватися такими компонентами навчально-виховного процесу, як література, мистецтво, музика, історія, фізичне виховання [5, с. 33].
Російські вчені також виокремлюють типи компетенцій (ключові, загальнопредметні, предметні), а до переліку ключових відносять ціннісно-смислові, загальнокультурні, інформаційні, навчально-комунікативні, пізнавальні, соціально-трудові, особистісного самовдосконалення [6, с. 63].
Згідно з трактовками українських учених, компетентність - це підхід до знань як інструменту розв'язання життєвих проблем, прийняття рішень у різних сферах життєдіяльності людини, це загальна здібність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, вихованню, інтеграції у простір соціальних і культурних відношень, міжособистісної інтеграції та спілкування [2, с. 111, 138]. Отже, акцентується аксіологічний і соціокультурний виміри - готовність до самостійної діяльності відповідно до світоглядних установок і ціннісних орієнтацій особистості, з одного боку, і соціокультурних координат, з іншого; підкреслюється визначальний показник життєвої компетентності - її інтегративність. До структурної моделі включаються такі компетентності: методологічна, аутопсихологічна, психологічна, соціально-психологічна, громадянська, комунікативна, інформаційна, соціальна, рефлексивна, компетентність спільної творчості, професійна [2, с. 138].
Узагальнення проаналізованих науково-педагогічних поглядів дає змогу визначити специфіку компетентностей, що формуються у школярів засобами мистецтва. По-перше, під час спілкування особистості з художніми цінностями у перебігу загального духовного зростання учнів їх мистецькі знання, практичний досвід, ціннісні художні орієнтації мають за певних умов трансформуватися в художньо-естетичні компетентності - органічні складові життєвих компетентностей. По-друге, художньо-естетичні компетентності як характеристика розвитку особистості побудовані на комплексі взаємопов'язаних процедур, на комбінації інтересів, мотивів, ставлень, знань, умінь, які відображають інтегровані результати навчання у галузі мистецтва та сформовані особистісні якості. Тобто компетентності, які формуються у процесі мистецької освіти, мають особистісно-діяльнісний та інтегративний характер.
Чимало дослідників розподіляють компетентності на універсальні (базові, ключові) і спеціальні (специфічні, предметні, професійні), хоча межа між ними досить відносна. Окрім предметних конкретних знань і способів діяльності у спеціальній сфері, будь-який тип компетентності обов'язково включає універсальні людські якості та здібності, які не залежать від сфери їх виявлення, наприклад, ініціативність, здатність організовувати діяльність (власну або інших людей), уміння адаптуватись у нових нестандартних ситуаціях, готовність критично аналізувати й адекватно оцінювати результати діяльності не тільки з боку значення для себе, а й із боку наслідків для інших. Перераховані загальні ознаки компетентності базуються не просто на знаннях і вміннях у певній галузі, а й на ціннісних пріоритетах особистості, особливостях її ментального досвіду (М.Холодна).
Пропонуємо умовно класифікувати всі компетентності, що формуються у процесі загальної мистецької освіти на три групи: особистісні (ОК), соціальні (СК), функціональні (ФК).
Групу особистісних компетентностей розподіляємо на: 1) загальнокультурні (світоглядні уявлення, ціннісні орієнтації); 2) спеціальні - художньо-естетичні (мистецький тезаурус, ментальний естетичний досвід, художньо-творчі здібності, художньо-образне мислення, естетичне ставлення).
Функціональні
Loading...

 
 

Цікаве