WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання методів педагогічного стимулювання на початковому етапі навчання іноземної мови у педагогічному ВНЗ - Реферат

Використання методів педагогічного стимулювання на початковому етапі навчання іноземної мови у педагогічному ВНЗ - Реферат

дає змогу студентам використовувати мовні зразки, фрази та вирази частіше, ніж на звичайних заняттях. Студенти при цьому засвоюють і стратегію спілкування, що містить вміння обговорювати, підтримувати бесіду, отримувати необхідну інформацію, висловлюватись на запропоновану тему, вирішувати проблему нестачі словникового запасу чи уповільненого темпу мовлення. Групова робота сприяє розв'язанню і таких лінгвістичних комунікативних завдань, як інформування,спонукання, оцінювання та ставлення, встановлення контакту, що має важливе значення у підготовці майбутнього вчителя. При організації групової форми навчання важливим є урахування процесів взаємодії і взаємовпливу індивідів , які вивчають іноземну мову. Чеський психолог Й.Лінгарт зазначає, що процес навчання у групі проходить при складних зовнішніх і внутрішніх умовах, що "присутність іншого індивіда модифікує хід психічної діяльності (продуктивність підвищується чи понижується, рівень активації змінюється)" [4].
Це явище у соціальній психології відоме як "соціальна фасилітація: "у присутності інших людина поводиться по-іншому, спостерігається "посилення домінантних реакцій"", які "посилюються більше, якщо люди думають, що їх оцінюють" [3, 62]. У період адаптації особливо активізуються соціально-перцептивні процеси - йде інтенсивне вивчення як індивідуально-психологічних характеристик учасників групової взаємодії, так і формування "дзеркального - Я" (уявлення про те, як інші оцінюють мене, яким постаю в очах однокурсників і викладача). Це призводить, наприклад, до того, що на заняттях з іноземної мови увага першокурсника спрямована не лише на адекватне застосування мовного матеріалу, а й на очікувану реакцію учасників іномовленнєвої інтеракції ("Як оцінюють однокурсники і викладач мою мовленнєву підготовку", "Який мій рейтинг у групі", "Як сприймається моя вимова" тощо). Це нерідко призводить до "перевантаження когнітивної системи і викликає збудження суб'єкта" [3, 62], що проявляється, зокрема, у підвищеному рівні тривожності студента на заняттях з іноземної мови. Через це, конструюючи методичні підходи до вивчення іноземної мови у ВНЗ, слід враховувати соціально-психологічні фактори, особливо на початковому етапі.
На цьому етапі важливим є забеспечення оптимальних взаємин в академічній групі. Як засвідчують дослідження С.Н.Тетіор [8], існує пряма залежність між характером внутрішньогрупових взаємин і ефективністю навчання іноземної мови. У групах із високим рівнем взаємин (гомфотерних) ефективність навчання іноземної мови вища, ніж у групах із низьким рівнем взаємин. Як показники успішності були взяті екзаменаційні оцінки і результати поточної успішності студентів. Спостереження засвідчили, що заняття в гомфотерних групах відбуваються у спокійній, невимушеній обстановці, при доброзичливому ставленні їх членів один до одного.
Один із факторів, який слід враховувати при організації навчання іноземної мови, є розмір групи, прoблема якого аналізується як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками. З огляду на це постає завдання визначення оптимальної чисельності студентів у групі з вивчення іноземної мови. Традиційно чисельність групи на практичних заняттях з іноземної мови у ВНЗ України 12-15 (не рідко до 20) осіб. У США група з 10 чоловік вважається найбільш оптимальною, хоча на практиці її розмір інколи збільшується до 15 студентів. За дослідженнями С.Н.Тетіор, найбільш сприятлива психологічна атмосфера у тих групах, які складаються із 7-12 осіб. Тривалість адаптаційного періоду в них на 10-20% часу коротша, ніж у групах із 20 осіб [8].
Створенню сприятливої емоційної атмосфери при навчанні іноземної мови може допомогти певний характер розміщення членів групи в аудиторії. Психологами вивчено дистанції, що найбільш сприятливо впливають на результати спілкування при правильному їх застосуванні: інтимна дистанція (від 0 до 40-50 см), особистісна дистанція (від 0,4-0,5 до 1,2-1,5 м), соціальна (або суспільна) дистанція (від 1,2-1,5 до 2 м), формальна дистанція (від 2 до 3,7-4 м), публічна (або відкрита) дистанція (більше 3,7-4 м).
Дослідження С.Н.Тетіор [8, 96-97] були спрямовані на пошук оптимальних варіантів розміщення групи на заняттях з іноземної мови. Експеримент відбувався у природних умовах під час навчальної діяльності групи. Було розглянуто декілька варіантів розміщення студентів в аудиторії: прямокутник, в лінію вздовж і впоперек аудиторії, витягнутий прямокутник, трапеція, по дузі, по дузі в два ряди, по колу з викладачем у центрі, по колу з викладачем на дузі. Було встановлено наявність кореляції між розміщенням членів групи і груповою активністю. Оптимальним варіантом є розміщення напівколом (дуга в 120-140 см) або по колу ("круглий стіл"). Розміщення по колу сприяє створенню психологічної близькості між членами групи (особистісна і соціальна дистанція спілкування) і встановленню контакту (у тому числі і зорового) між викладачем і членами групи, між однокурсниками.
Оскільки аудиторії наших ВНЗ обладнано прямокутними столами, то можна скласти із декількох столів великого прямокутника (або у формі букви "П") чи ламаного напівкола. Однак слід нагадати, що зазначені варіанти є оптимальними при розмірі академічної групи на занятті з іноземної мови у кількості 7-12 осіб.
Формування мотивації учіння першокурсників має бути тісно пов'язане з розвитком їхньої професійної спрямованості. У педагогічному ВНЗ професіоналізація навчання означає насамперед його педагогізацію. Коли йдеться про викладання іноземної мови у ВНЗ як на філологічних, так і немовних факультетах, слід відзначити, що професіоналізація тісно пов'язана з комунікативною спрямованістю занять. При підготовці ж майбутнього вчителя іноземної мови вузівський педагог переслідує дві мети: навчити студента мови як засобу комунікації і методики її викладання. Водночас за деякими даними (А.А.Вербицький, Л.Б.Котлярова, С.Ю.Ніколаєва, В.Л.Скалкін) багато студентів, володіючи міцними граматичними навичками і значним словниковим запасом, відчувають труднощі у продукуванні професійно спрямованого мовлення (І.Н.Самойлюкевич) англійською, внаслідок чого допускають суттєві помилки, які суперечать нормам виучуваної мови. У їх монологічному мовленні спостерігається порушення логіко-композиційної побудови висловлювань, а в діалогічному недостатньо вживаються характерні типи діалогічних єдностей.
Усе це вимагає цілеспрямованої роботи зі студентами - майбутніми вчителями іноземної мови, починаючи з першого курсу. У період корективного
Loading...

 
 

Цікаве