WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання методів педагогічного стимулювання на початковому етапі навчання іноземної мови у педагогічному ВНЗ - Реферат

Використання методів педагогічного стимулювання на початковому етапі навчання іноземної мови у педагогічному ВНЗ - Реферат


Реферат на тему:
Використання методів педагогічного стимулювання на початковому етапі навчання іноземної мови у педагогічному ВНЗ
З метою підвищення результативності навчального процесу та прискорення подолання труднощів початкового адаптаційного періоду виникає необхідність впроваджувати методи педагогічного стимулювання на заняттях з іноземної мови на першому курсі ВНЗ. Створення сприятливого емоційного мікроклімату, налагодження взаємин співробітництва і побудова навчального процесу з урахуванням інтересів студентів призводять до зняття у них почуття невпевненості в собі, страху перед очікуваними негативними оціночними судженнями викладача. На практичних заняттях з іноземної мови при використанні методів заохочення вияв довіри або прояв симпатії, створення ситуації успіху в навчанні найприродніше відбуваються в діалозі. Тому організація аудиторної роботи на заняттях з іноземної мови передбачає поєднання індивідуальної роботи викладача з кожним студентом. Це можливо за умов оснащення аудиторії технічними засобами і використання навчальних комп'ютерних програм.
"Механізація" навчання, застосування у навчальному процесі технічних засобів і, зокрема, навчальних машин не може зменшити роль безпосереднього людського спілкування у процесі навчання.
У роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників містяться вказівки про необхідність створення певних взаємин під час навчання іноземної мови. Так, В.Ріверс пише: "Ситуація між учнями і викладачем має бути найбільш невимушеною, а між окремими учнями не повинно бути ніяких незгод"[6]. Автор зазначає, що процес комунікації передбачає певний взаємозв'язок між індивідами і не зводиться до оперування завченими напам'ять у результаті багаторазового повторення зворотами і "затренованими" структурами. Якщо ж учасники в умовах групової бесіди почуваються скутими, то настає період їхнього мовчання, що аж ніяк не пов'язане зі здатністю говорити даною мовою. В.Ріверс справедливо вказує, що "уміння вільно вести бесіду на іноземній мові легше формується, якщо ті, хто навчається, відчувають себе вільно у взаєминах із викладачем і один з одним"[6]. Недотримання цієї важливої соціально-психологічної вимоги при організації занять з іноземної мови на початковому етапі її вивчення у ВНЗ може призвести, по-перше, до упередженої оцінки викладачем рівня іномовленнєвої підготовленості першокурсника, по-друге, суттєво знижує ефективність засвоєння іноземної мови.
А.А.Алзашвілі, аналізуючи у докторській дисертації психологічні основи і загальні закономірності навчання усної іноземної мови, рекомендує викладачеві не надавати своїй особистості надмірного нашарування академізму, а намагатися встановити деяку рівновагу соціальної позиції "студент-викладач" [1].
Важливим є врахування низки соціально-психологічних факторів: емоційної поведінки викладача іноземної мови, його доброзичливості та поваги до студентів; зближення соціально-рольових позицій і скорочення соціальної відстані при спілкуванні педагога і вихованця; безумовного прийняття кожного студента незалежно від рівня його мовленнєвої підготовки, дидактичної адаптованості і результативності вивчення іноземної мови тощо.
У цьому аспекті цікавою видається методика болгарського педагога Г.К.Лозанова, що ґрунтується на організації використання закладених у неусвідомленій психічній сфері резервних можливостей людської особистості і має назву сугестопедії [5]. Важливу роль у цій методиці відіграють такі фактори, як авторитет, інтонація, спокійна обстановка, музичний фон; необхідним є встановлення спокійного стану і довіри до запропонованої програми. Велика увага приділяється ролі особистості викладача, його "багатоканальності". Створюється така обстановка, за якої людина переконується, що її здібності та пам'ять мають значно більше можливостей, чим зазвичай вважається і ніж вважає вона сама. Врахування цього конструктивного моменту методики є особливо важливим для першокурсників, у яких в адаптаційній період відбувається суттєва трансформація їх "Я-концепції". Через це одним із важливих завдань педагога є підвищення самооцінки студента, зміцнення його впевненості у своїх мовленнєвих здібностях.
Г.К.Лозанов зазначає, що у процесі занять слухачі не лише не втомлюються, але ніби відпочивають, відчуваючи приплив енергії і сил. "Запам'ятовування наближається до безпосереднього природного дитячого запам'ятовування. Той, хто навчається за сугестивною методикою, перебуває у спокійному стані, без відчуття втоми і стривоженої уваги до програми, як це буває при звичайному навчанні, коли напруження не лише не посилює пам'ять, а, навпаки, призводить до швидкого втомлення" [5].
Вважається, що використання елементів методики Лозанова у навчальному процесі ВНЗ має полегшити і скоротити тривалість періоду психологічної адаптації до процесу вивчення іноземної мови. Однак при цьому слід зважати і на те, що саме впровадження нової методики потребує деякого періоду адаптації студентів до неї, що може позначитися на адаптаційному перебігу в цілому.
Розв'язання соціально-психологічних проблем адаптації першокурсника передбачає вивчення особливостей групового характеру навчання, дослідження соціально-психологічних взаємин у групах, встановлення кореляції між рівнем взаємин і продуктивністю навчання, розміром і складом навчальних груп, просторовим розміщенням членів групи і викладача в аудиторії тощо.
Процес навчання іноземної мови в школах і ВНЗ як в Україні, так і за кордоном має за формою переважно груповий характер, однак при розробці методів викладання цей процес розглядається поза зв'язком із конкретною групою студентів, у соціально-психологічному просторі якої він здійснюється. Т.Біркін у зв'язку з цим пише: "Ми випустили з поля зору академічну групу як основну навчальну одиницю, не надали належного значення тому, що у взаємодіючій групі кожен учень грає певну роль у виконанні загального завдання" [2].
Викладач мови на першому курсі має відчувати всю відповідальність у виборі методів і прийомів навчання. При актуальності комунікативного підходу все популярнішою стає організація групової роботи на заняттях з іноземної мови. Така форма роботи сприяє тому, що першокурсники швидше знайомляться один з одним, вчаться працювати та виконувати разом запропоновані завдання. Мета навчання у групі сконцентровані на застосуванні мови як засобу комунікації. Групова робота дозволяє студентам зануритися у мовне середовище, яке, окрім уже відомого матеріалу, містить і новий.
Робота у групах
Loading...

 
 

Цікаве