WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Актуальні проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу - Реферат

Актуальні проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу - Реферат

відповідної професійної підготовки з боку майбутнього вчителя початкових класів. Вважаємо за належне підкреслити, засоби підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу будуть ефективними, якщо системоутворюючим фактором змісту, форм і методів побудови навчально-виховного процесу у вищій школі стане йогогуманізація.
У останні десятиліття проблема підготовки вчителя-гуманіста знайшла своє відображення в багатьох дослідженнях науковців. Це роботи Є.О.Адоньєва, Є.С.Барбіної, І.А.Зязюна, Н.В.Кичук, І.В.Кіреєвої, В.Г.Кузнє-цової, В.В.Матіяш, О.Г.Мороза, Н.Г.Ничкало, Н.В.Савчак, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєвої, Н.В.Сушик, А.В.Сущенка, Т.І.Сущенко, Н.М.Тарасевич, М.В.Ткаченко, Н.Є.Щуркової та ін.
Так, Є.О.Адоньєв, вивчаючи питання гуманізації підготовки майбутнього вчителя, зіставляє дві парадигми освіти (див. табл.)
Порівняння традиційної та гуманістичної парадигм освіти
Основні положення Традиційна освіта Гуманістична парадигма освіти
1. Головне завдання людини Розуміння сутності світу, науки, виробництва з метою зміни і використання для реалізації свого життєвого сенсу. Розуміння свого місця у світі (як частини його цілісності).
2. Головне завдання освіти Дати знання про світ та існуючі засоби діяльності в науці і виробництві, забезпечити професійну підготовку людей. Озброїти методологією творчої діяльності, методологією проектування і передбачення можливих наслідків майбутньої діяльності.
3. Тенденція освіти Підготовка студентів до майбутнього життя. Навчання жити "тут і тепер", не завдаючи незручностей іншим, навчання жити в умовах постійних змін.
4.Головна мета навчання Набуття знань. Саморозвиток, самовдосконалення, "know how".
5. Наукова основа діяльності Природно-науковий метод (моделювання, експеримент). Творча інноваційна діяльність. Уявний експеримент.
6. Підґрунтя навчання Сталі знання. Критичне і логічне осмислення конкретних ситуацій
7. Орієнтація навчання Знання всіх галузей наук (часто у відриві від життя). Орієнтація на вирішення конкретних проблем, котрі стоять перед суспільством, людиною.
8.Характер процесу навчання Знання про світ, діяльність, про себе накопичуються заздалегідь. Знання про світ набуваються в діяльності, що імітує майбутню професійну.
9."Керівник" навчального процесу Викладач-режисер навчального процесу. Режисура лежить у структурі матеріалу, покладеного в основу навчання.
10.Завдання виховання Формування особистості для колективу і через колектив. Свобода особистості.
11.Роль етики і моралі Можливі і формуються гуманітарною освітою. Необхідні для прийняття рішень і бажані у процесі будь-якої діяльності.
Отже, зазначає Є.О.Адоньєв, нова парадигма освіти за змістом та методами навчання і виховання орієнтується на гуманізм як світоглядний принцип: сьогодні майже всі, осмислюючи життя, надають перевагу гуманізмові як принципу, який у пізнанні світу, у визначенні місця людини у світі та суспільстві, а також у визначенні контурів співіснування розглядає всі настанови крізь інваріантні цінності людини як особистості, цілісності [1, 14].
Важливе значення для нашої роботи становить також дослідження вчених під керівництвом І.А.Зязюна та О.М.Пєхоти, в якому зроблено аналіз традиційної та особистісно орієнтованої моделей підготовки майбутніх учителів [5].
Провідною ідеєю гуманізації професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя стала ідея активної ролі студента в розвитку його особистісних і професійних здібностей та якостей, посилення його суб'єктивних функцій [4].
Отже, спираючись на науково обґрунтовані дослідження попередніх авторів, маємо визначити, що підготовка майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу буде успішно реалізована за таких психолого-педагогічних умов:
" забезпечення студентам статусу суб'єкта навчальної діяльності;
" встановлення суб'єктно-суб'єктної гуманної взаємодії в системі "викладач-студент", "студент-учень";
" стимулювання розвитку гуманістично-етичних установок та саногенного (оздоровчого) мислення студентів.
Зупинимося на реалізації суб'єкт-суб'єктних відносин студента і викладача. В основі цих стосунків між об'єктами педагогічної взаємодії повинні бути принципи співробітництва, співтворчості, відсутності примусу, ставка на позитивне в особистості, створення у навчальному процесі ситуацій успіху. Головна теза гуманно-особистісного підходу - йти від тих можливостей і здібностей, властивих студенту і викладачу, розвиваючи і вдосконалюючи їхній особистісно-професійний потенціал.
Основна суперечність полягає в тому, що ситуація педагогічного втручання є етично напруженою незалежно від теоретичних визначень, освіти та особистості, проектованої викладачем. Чим розвинутіший студент, тим більше очевидна напруженість. Безперечно, висококваліфікований і досвідчений викладач неодмінно замислюється над ступенем втручання в професійну долю своїх студентів. Природнім є той факт, що педагог "втручається" в життя іншої людини (у даному випадку - студента). Це і є суперечність між необхідністю педагога діяти і рефлексією щодо основ цієї дії (чи маю право втручатися і якою мірою в особистісний і професійний розвиток людини, задавати їй конкретний напрямок).
З огляду на це сучасний викладач педагогічного ВНЗ повинен мати такі якості:
" емпатію - здатність відчувати емоційний стан студента і колег;
" толерантність - здатність розуміти і приймати унікальність будь-якої особистості;
" прагнення до емоційної підтримки іншої людини;
" рефлексію - вміння виділити підставу професійної діяльності, вчинків, стосунків, життєвих труднощів як студента, так і власних.
Гуманізм, забезпечений на технологічному рівні, як одна з основних вимог до сучасного викладача ВНЗ, за визначенням І.А.Зязюна та О.М.Пєхоти, може бути абстрактним, емпірично-практичним і професійно набутим [5, 31].
Викладачі педагогічних кафедр університету, які належать до типу "абстрактні гуманісти", визнають права студента, проголошують на лекціях повагу до його особистості, проте це залишається на рівні теоретичних положень.
Викладачі - "емпірично-практичні гуманісти" - прагнуть визнати самоцінність кожного студента. Внутрішньою сутністю освітнього процесу, на їхню думку, є особистісно-професійний розвиток і саморозвиток студента, що спрямовується і супроводжується викладачем. Однак іноді з боку викладачів має місце пристрасть до однаковості, що призводить до загального неучіння з боку студентів.
Викладач високої кваліфікації має бути гуманістом за своєю особистісно-професійною сутністю. Він визначає і
Loading...

 
 

Цікаве