WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ - Реферат

Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ - Реферат

розвитку суб'єктів навчального-виховного процесу.
Особистісно-діяльнісний підхід у підготовці студентів університету до професійної діяльності передбачає взаємну обумовленість становлення діяльності і особистості у педагогічному процесі через його особистісний і діяльнісний аспекти.
Домінантою в цьому підході є педагогічна самореалізація як цінність, як мета, як процес, як система, як результат відповідних професійній підготовці студентів видів діяльності, як коннектор, що пов'язує структурні елементи особистісно-діяльнісного підходу в єдине ціле. Педагогічна самореалізація як сплав професійної і особистісної її одиниць передбачає такий підхід у професійній підготовці, що зосереджує увагу студентів переважно на особистості дитини, її самобутності, унікальності, неповторності, суб'єктності через блок самотрансценденції, який надає можливість становлення особистості дитини як автора діяльності Він передбачає одночасний розвиток та саморозвиток педагога і вихованця, педагога і студента.
У побудованому нами підході сутність самореалізації змінюється разом зі становленням професіонала - педагога від пасивної до активної, від регресивної, до прогресивної, від негативної до позитивної.. Відповідно до цього змінюються конкретні виявлення особистісно-діяльнісного підходу. Самореалізація як педагогічне самоздійснення молодої людини забезпечує їй перехід від нижчих до більш високих особистісних ступеневих показників.
Втілення особистісно-діяльнісного підходу, як показав теоретичний аналіз наукової літератури і проведений експеримент. може опиратися на такі стратегічні принципи:
1. Принцип еврилогізації, що полягає у визнанні як провідної у професійному розвитку та самовираженні особистості продуктивної, творчої діяльності. Цей принцип надає можливості актуалізувати наявні знання, потрібні для розуміння нового завдання; спрямувати пошук на його розв'язання, винайти і застосувати технології досягнення поставленої мети, оцінити досягнуте. Нове розв'язання задачі дає нам і нову особистість, оскільки "поняття особистості принципово пов'язане з її творчим потенціалом і його неодмінною реалізацією в конкретній діяльності" .При цьому елементи творчої діяльності поступово виростають у надрах репродуктивної і продуктивної, забезпечуючи підвищення рівня самореалізації. Творча діяльність стає потужним стимулятором і генератором, двигуном розвитку не тільки нових ідей, а й оновлення, власне створення особистості.
2. Принцип варіативності, завдяки якому студент досягає максимального успіху через викриття власних моделей особистісно-професійного самозростання, найбільш ефективних для нього способів осягнення особистісної і професійної самореалізації. Цей принцип передбачає не тільки варіанти змісту, методів, засобів професійного саморуху, й організацію педагогічного середовища взагалі.
3. Аксіологічний принцип як перспектива вивчення явищ з точки зору виявлення їх можливостей задовольняти потреби людини як найвищої цінності суспільства в траєкторії здоров'я, любові. краси, миру, освіти в межах гуманістичної педагогіки.
4. Принцип ресурсності як використання сукупності об'єктивно існуючих умов і засобів, необхідних для реалізації потенційних можливостей суб'єкта. Особливого значення набуває виявлення та прогнозування зміни індивідуальних ресурсів кожного студента, що забезпечить реалізацію його власних можливостей.
Технологія особистісно-діяльнісного підходу враховує мотивацію особистості на самореалізацію та самотрансценденцію; загальні характеристики особистості (самосвідомість, ціннісні орієнтації, кругозір, індивідуальність) які визначають неповторність, унікальність особистості, її позицію у навколишньому світі; в єдиній педагогічній інтеграції особистості і діяльності даного підходу важливим моментом виступає самоорганізація особистості як повноцінне оволодіння собою, своєю сутністю, як здатність самостійно ставити перед собою мету і діяти відповідно до неї, зберігаючи адекватну критичну позицію відносно себе, уміння випереджувати, передбачати результати дій до їх виконання, самостійно будувати стратегію досягнення педагогічної мети. Організація педагогічного підходу ґрунтується на тому, що весь його процес будується на спільній діяльності викладача ВНЗ, студентів і дітей дошкільного віку. Він виступає основною умовою розвитку і становлення особистостей, включених в суб'єкт-суб'єктні зв'язки. Особистісна і професійна самореалізація педагогів ВНЗ та студентів у межах особистісно-діяльнісного підходу відбувається у безперервному процесі саморозвитку посередництвом навчальної, педагогічної, квазі-педагогічної, наукової і практичній діяльності.
Багаторічна робота автора у дошкільних закладах на посадах вихователя, методиста, завідувача, а потім у ВНЗ на дошкільному факультеті дала можливість гіпотетично позитивно пов'язати рівень самореалізаціїї студентів (через самостійне аналізування літератури через створення власних ідей, проектів, творчого себе-виявлення на практиці) та рівень реалізації своїх можливостей вихованців у доступних видах діяльності через явище самотрансценденції.
Одним з аспектів розвитку самореалізації студентів при підготовці їх до професійної діяльності є розумний підхід викладачів кафедри психології та педагогіки, що виявляється у підході до студента як до суб'єкта педагогічної діяльності діяльності. Цей підхід конкретно відображується у:
1. Ознайомленні студентів з можливостями особистості взагалі та в дитинстві, особливо її "самості".
2. Аналізі сучасних технологій виховання та навчання дітей періоду дитинства. Створенні умов для виникнення інтересу їх вивчати, аналізувати, знаходити своє у різноманітті підходів.
3. Проведенні студентами оригінальних квазіпедагогічних вправ репродуктивного, конструктивногота творчого характеру на семінарських та практичних заняттях.
4. Ознайомленні та випробовуванні на практиці особистісно-спрямованих методів та прийомів організації дитячого пізнання, гри, продуктивних видів діяльності.
5. Своєчасній педагогічній допомозі, що компенсує, збагачує особистість студента, стимулює подолання перешкод у їх самореалізації.
Таке бачення особистісно-діяльнісного підходу у підготовці майбутніх педагогів є однією з альтернатив особистісної парадигми освіти. Наступний етап дослідження буде присвячений вивченню конкретних позицій студентів як авторів своєї діяльності під час теоретичної та квазі-педагогічної роботи.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондаревская Е., Кульневич С. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания: Уч. пос. - М-Ростов н/Д, 1999. - С.16-24
2. Зимня І ( Педагогическая психология. Уч. пос. Р.н.Д.-Феникс.-1997 с.97)
3. Лозова В. Стратегічні питання сучасної дидактики// Розвиток педагогічної і психологічної науки в Україні Ч.1Харків: ОВС, 2002. С.96-97.
4. Корнетов Г. Гуманістичне утворення: традиції і перспективи. М., 1993.
5. Корнетов Г. Сучасна педагогіка в пошуках педагогічної парадигми// Новий педагогічний журнал.1996, № 1)
6. Мудрик А. "Социализация и смутное время".-Знание.-М.-1991.- 80 с.
7. Моляко. В. Психологія творчості - нова парадигма дослідження конструктивної діяльності.// Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 - 2002. - С.490.
8. Ожегов С Словарь русского языка. - М. -1990. - 543 с.
9. Платонов К. Особистісний підхід як принцип психології // Методологічні і теоретичні проблеми психології. - М.,1969. - С. 190-217.
10. Рубинштейн С. Основі общей психологии. В двух томах. - Т.ІІ. - М., 1989. - 323 с.
Loading...

 
 

Цікаве