WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості впровадження інновацій у практику навчання вчителями різних кваліфікаційних категорій - Реферат

Особливості впровадження інновацій у практику навчання вчителями різних кваліфікаційних категорій - Реферат


Реферат на тему:
Особливості впровадження інновацій у практику навчання вчителями різних кваліфікаційних категорій
"Національна доктрина розвиту освіти" спрямовує всю освіту України на перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, що має сприяти істотному зростанню інтелектуального, культурного та духовно-морального потенціалу особистості та суспільства. Цей перехід супроводжуватиметься постійним упровадженням інновацій у навчальний процес. Успішність цього значною мірою, залежить від ставлення до інновацій учителів. Тому вивчення суб'єктивних чинників інноваційних процесів є актуальною проблемою. Виявити сукупність залежності інноваційної діяльності вчителів історії від їх кваліфікації та типу навчального закладу, вікових категорій учнів, з якими він працює, та ставлення викладача до своєї професії.
Автором раніше досліджувалися окремі проблеми інноваційної діяльності вчителів історії зокрема, аспекти поширеності інновацій у практиці навчання, впливу різних чинників на впровадження інновацій, залежності інноваційної діяльності вчителя від визначення ним мети і завдань навчання історії [1; 2; 3; 4; 5]. Мета статті - на основі аналізу результатів анкетування учителів (України, здійсненого у 2000-2001 рр. за підтримки Міністерства освіти і науки України) виявити вплив кваліфікаційних категорій учителів та типів навчальних закладів (у яких вони працюють) на перебіг інноваційних процесів у навчанні історії. Опитуваним (2152 особам) було запропоновано самостійно визначити мету навчання учнів історії; типи, методи та засоби навчання, що заважає впроваджувати новітні технології у власну практику, хто є ініціатором нововведень у викладанні історії у школі, навести приклади новинок, уведених протягом останнього року.
У результаті опрацювання анкетних даних з'ясувалась наявність залежності кількості використання інновацій від психологічних особливостей вікових груп учнів, з якими працюють педагоги. Анкетовані умовно були поділені на групи: ті, хто переважно працює у 5-7 класах - 513 осіб, 8-9 класах - 973 особи, 10-11 класах - 666 особи. Учителі, які працюють у 5-7 класах, найчастіше визначають метою навчання історії розвиток особистості (6,63%), виховання патріота (17,74%), виховання творчої людини (2,53%), розвиток історичного мислення (16,37%), прищеплення інтересу до предмета (5,46%). Учителі 8-9 класів у своїй діяльності роблять наголос на формуванні знань (15,11%), навчанні учнів самостійно здобувати знання (2,47%). Педагоги, які працюють із старшокласниками (10-11 клас), зосереджують увагу на формуванні світогляду (4,95%), історичної свідомості (5,41%), підготовку учнів до життя (5,11%), менше - на формуванні знань (10,06%), розвитку мислення (13,81%). Серед інновацій учителі 5-7 класів частіше використовують елементи програмованого навчання (22,03%), групові види роботи (27,10%), екскурсії (9,16%), опорні сигнали (38,21%), ведуть індивідуальну реєстрацію досягнень (27,49%). Учителі 8-9 класів більше застосовують ТЗН (14,90%), театралізовані ігри (3,60%), захист проектів та рефератів (12,95%). У старших класах учителі більше використовують проблемне навчання (72,82%), групові види діяльності (27,18%), різноманітні змагання (18,67%), дискусії (29,13%), семінари (23,12%), дослідження (11,41%), тестову перевірку (42,94%) (Рис. 1).
Визначаючи основні перешкоди у інноваційному процесі, вчителі 5-7 класів частіше називають критичне ставлення до нововведень з боку учнів (5,26%), недостатність досвіду (12,87%) 8-9 - більше скаржаться на відсутність інформації про нововведення (31,35%) та технічних засобі навчання (16,03%). Серед учителів старших класів більше тих, хто вважає головними перешкодами небажання вчителів щось змінювати у викладанні (6,01%), покладання на звичні методи навчання (7,30%), відсутність підтримки з боку адміністрації (6,16%), небажання змін з боку учнів (8,11%), великі витрати часу (16,07%), незадоволеність результатами праці (7,21%).
Учителі, які працюють у 5-7 класах частіше вважають ініціаторами інновацій адміністрацію шкіл (20,18%), методичні об'єднання учителів історії (24,17%) і творчі групи вчителів (9,36%); у 8-9 класах - власну ініціативу (31,24%) та методичні кабінети відділів освіти (10,59%); а 10-11 класів - власну ініціативу (31,53%), учнів (6,91%) та кабінети історії інститутів післядипломної освіти (8,11%).
Рис. 1. Використання інновацій учителями історії, які працюють з різними віковими групами учнів.
До проведеного анкетування разом з учителями загальноосвітніх шкіл (1946 учителів) було залучено викладачів ліцеїв (101 особа) та гімназій (53 особи). Аналіз відповідей на питання анкети демонструють наявність істотних відмінностей у перебігу інноваційного процесу у навчальних закладах нового типу. Викладачі ліцеїв та гімназій, як їхні колеги із загальноосвітніх шкіл, вважають головними завданнями шкільної історичної освіти виховання патріотів (17,16% - вчителі шкіл, 17,82% - ліцеїв, 15,05% - гімназій) та розвиток історичного мислення учнів (відповідно 15,15%, 14,85%, 18,87%), але значно менша їх кількість відносить до мети навчання формування історичних знань (7,92% - вчителі ліцеїв, 3,77% - гімназій, а вчителі загальноосвітніх шкіл - 13,71%). Учителі ліцеїв та гімназій прагнуть більше опікуватись формуванням світогляду (6,93% - ліцеїв, 11,32% - гімназії, і лише 3,39% - шкіл) та історичної свідомості (5,94% - ліцеїв, 7,55% - гімназій, 4,06% - шкіл), проте менше звертають увагу на необхідність прищеплювати інтерес до історії як навчального предмету і вчити учнів самостійно здобувати знання (Рис. 2). До того ж учителі ліцеїв дещо інакше підходять до визначення мети навчання історії, ніж вчителі гімназій. Вони акцентують увагу на необхідності готувати дітей до життя (8,91%:0), але мало орієнтують на розвиток творчих здібностей (0%:1,89%), формування вміння відстоювати власну точку зору (0,99%:3,77%).
Рис. 2. Визначення мети навчання історії вчителями навчальних закладів різного типу.
Учителі навчальних закладів нового типу більше застосовують інновації, ніж їх колеги у загальноосвітніх школах. Останні лідирують лише з використання групових форм навчання (26,21% проти 22,77% у вчителів ліцеїв та 18,85% - гімназій), змагань, турнірів та конкурсів (16,44% проти 10,89% та 13,24%), тестових перевірок навчальних досягнень учнів (40,15%, проти 35,64% та 37,74%). За рештою показників вчителі ліцеїв і гімназій випереджають колег загальноосвітніх шкіл (Рис. 3), причому вчителі ліцеїв більше надають перевагу груповій роботі
Loading...

 
 

Цікаве