WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема наступно-перспективних зв’язків у практиці вивчення морфеміки і словотвору в шкільному курсі рідної мови - Реферат

Проблема наступно-перспективних зв’язків у практиці вивчення морфеміки і словотвору в шкільному курсі рідної мови - Реферат

(%) Неправильно
(%) Правильно (%) Неправильно
(%) Правильно (%) Неправильно
(%) Правильно (%) Неправильно
(%)
Писати 52,2 51,8 64,4 35,6 53,7 46,3 65,8 34,2
Слово 57 43 67,1 32,9 61,4 38,6 68 34
Наступне завдання зорієнтовано, по-перше, на перевірку сформованості в учнів третіх і п'ятих класів вміння правильно розбирати слова за будовою; по-друге, на виявлення рівня усвідомленості-неусвідомленості зв'язку морфемного аналізу зі смисловими відношеннями міжпохідним і мотивуючим словами.
Розберіть слова за будовою:
Безрідний, жовтуватий, ялиновий, наказ, програміст, вареник.
Найтиповішими помилками учнів при виконанні цього завдання, є такі:
" суфікс або його частину приєднують до кореня 34,9% третьок-ласників і 27,4% п'ятикласників (жовтуватий, вареник);
" членують суфікси на частини 46,5% учнів третіх класів і 38,7% учнів п'ятих класів (жовтуватий);
" суфікс або його частину відносять до закінчення відповідно 43,3% і 35% школярів.
Мета третього завдання - перевірити вміння учнів 3 і 5 класів зіставляти, здійснювати аналітичні та синтетичні операції, класифікувати в ході словотворчого аналізу.
Знайдіть слова з префіксами і без префіксів, запишіть їх групами:
Пофарбувати, розкидати, повзати, високий, ударити, розумний, поранений, висушений, розплести.
87,4% третьокласників і 72,9% п'ятикласників, що брали участь в експерименті, включили в одну групу слова з префіксом і без нього. Як наслідок в одному ряду зі словами пофарбувати, поранений, розкидати, розплести, висушений опинилося слово розумний. Таким чином, аналіз результатів виконання цього завдання свідчить про те, що в учнів не сформовані спеціальні вміння групувати похідні слова за їх приналежністю до тієї чи іншої словотворчої моделі. Об'єднуючи в одну групу слова різних словотворчих моделей, учні звертають увагу лише на спільність буквених сполучень у словах, на форму слова, незважаючи на його значення.
Четверте завдання дало можливість не лише перевірити вміння учнів визначати слова одного словотворчого гнізда, а й з'ясувати, наскільки усвідомлюється школярами семантика слова, його зв'язки з іншими спільнокореневими словами.
Знайдіть і підкресліть спільнокореневі слова:
Ніж, ніжний, ножик, сніжок, стоніжка, ножиці.
За результатами виконання учнями третіх і п'ятих класів цього завдання констатуємо, що відповідно 58,5% і 65,9% школярів упоралися з ним. Аналіз експериментальних даних свідчить, що 41,5% третьокласників і 34,1% п'ятикласників при визначенні споріднених слів:
" беруть до уваги лише їх зовнішнє оформлення (збіг окремих звуків) і не замислюються над лексичним значенням слів (наприклад: ніж, ніжний, стоніжка);
" не помічають фонетичних змін у словах (чергування голосних у корені слова: ніж, ножик).
Отже, аналіз результатів проведеного констатувального експерименту дає підстави стверджувати, що роль морфем у словотворчих процесах усвідомлено школярами далеко не повно. Про це свідчать неправильні відповіді учнів щодо визначення способів творення слів (наприклад, шляхом додавання до основи слова кореня і закінчення). Це вказує на те, що в дітей склалися помилкові уявлення про словотворчі процеси і способи морфологічного творення слів.
Аналіз учнівських відповідей доводить, що в більшості школярів існує помітний розрив між теоретичними знаннями і практичним вміннями. Наприклад, деякі учні третіх і п'ятих класів, засвоївши основні поняття з теми "Будова слова", допускають помилки при морфемному аналізі слів. Так, вони визначають корінь у слові не шляхом добору та зіставлення споріднених слів, а механічно вичленовуючи частину, схожу за буквеним складом .
Незначна кількість дібраних школярами спільнокореневих слів (у середньому третьокласниками - два, п'ятикласниками - три) свідчить про обмежений словниковий запас їхнього мовлення. Як відомо, вживання похідних слів ґрунтується передусім на розумінні учнями їх лексичних значень. У той же час семантику таких слів не буде повністю усвідомлено, якщо школяр не осмислює словотворчої функції афіксів.
Певна частина учнів третіх і п'ятих класів, визначаючи спільнокореневі слова у ряді запропонованих слів, бере до уваги лише зовнішнє їх оформлення (збіг окремих звуків) і не замислюється над лексичним значенням слів, не помічає фонетичних явищ (чергування звуків) у корені слова. Такі помилки свідчать про невміння співвідносити лексичне значення слів одного кореня, їх морфемний склад і спосіб творення, тобто про неусвідомлення структурно-семантичних зв'язків між спільнокореневими словами.
Отже, аналіз письмових робіт учнів початкової та основної ланки загальноосвітньої школи підтвердив недостатній рівень сформованості в них мовно-словотворчих умінь і володіння лексикою з похідною основою. Однією з причин такого стану, на нашу думку, є неповне втілення в практику опрацювання програмового матеріалу з морфеміки і словотвору принципів наступності та перспективності.
У наступних статтях спробуємо висвітлити шляхи реалізації цих принципів під час опрацювання вищеназваного матеріалу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондаренко Н., Ярмолюк А. Концепція підручника української мови для шкіл з російською мовою навчання // Дивослово. - 2002. - № 4. - С.66-71.
2. Вашуленко М.С. Перспективність і наступність у навчанні української мови в початковій і середній школі // Українська мова і література в школі. - 1991. - № 2. - С.15-20.
3. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах: Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. - К.: Радянська школа, 1991. - 112 с.
4. Глазова О.П. Наступність і перспективність у формуванні текстотворчих умінь в учнів початкових і 5-х класів загальноосвітньої школи: Дис. … на здобуття звання канд. пед. наук зі спец. 13.00.02 - теорія і методика навчання (українська мова). - Київ, 1999. - 165 л.
5. Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України. -2000. - грудень. - № 47 (95). - С.2-31.
6. Державні стандарти базової і повної середньої освіти // Початкова освіта. - 2003. - 14 січня. - № 1-2 (400). - С.2-14.
7. Ковальчук Г. Про вдосконалення структури підручника // Дивослово. - 2000. - № 5. - С.40-43.
8. Кодлюк Я. Підручник для початкової школи: психолого-педагогічні основи побудови // Початкова школа. - 2003. - № 10. - С.39-43.
9. Кодлюк Я. Розвивальна функція підручника для початкової школи // Початкова школа. - 2002. - № 4. -
Loading...

 
 

Цікаве