WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема наступно-перспективних зв’язків у практиці вивчення морфеміки і словотвору в шкільному курсі рідної мови - Реферат

Проблема наступно-перспективних зв’язків у практиці вивчення морфеміки і словотвору в шкільному курсі рідної мови - Реферат


Реферат на тему:
Проблема наступно-перспективних зв'язків у практиці вивчення морфеміки і словотвору в шкільному курсі рідної мови
Загальновідомо, що безперервний процес мовної освіти має ряд етапів: дошкілля, початкова та основна ланка загальноосвітньої школи. Успішне засвоєння учнями рідної мови значною мірою залежить від того, наскільки в ході навчання враховується внутрішній зв'язок між цими етапами [10, 4]. Отже, передумовою повноцінної мовної освіти і мовленнєвого розвитку школярів є реалізація дидактичних принципів наступності і перспективності між освітніми ланками. Ця актуальна проблема привертає увагу сучасних науковців (М.Вашуленко, О.Глазова, А.Ляшкевич, М.Пентилюк, К.Плиско, Л.Сугейко, Л.Федоренко та ін.).
Дотримання принципу наступності, як зазначає М.Вашуленко, передбачає перенесення здобутих знань на суміжні галузі, використання їх у нових умовах і зв'язках, а також постановку перед учнями посильних вимог на кожному етапі навчання [3, 19]. Цієї ж позиції додержується О.Глазова. На її думку, наступність зумовлює підкріплення уже наявних знань новими, розкриття нових зв'язків, через що рівень знань, умінь і навичок учнів постійно зростає [4].
Реалізація принципу наступності передбачає опору на вже відомий школярам матеріал (М.Пентилюк, К.Плиско) й обов'язкове врахування логіки предмета [15, 41]. Такий підхід, як зауважує Л.Федоренко, зумовлює заміну у свідомості школярів неповної системи знань більш повною [19, 1]. На необхідність дотримуватися вищеназваного принципу під час вивчення теоретичного курсу рідної мови в початковій та основній ланці загальноосвітньої школи, а також при виконанні учнями завдань на мовний аналіз і синтез указував М.Львов [11, 150].
Перспективність - ще одна складова, що визначає ефективність навчального процесу [10, 4], інший бік наступності. Цей принцип здійснюється шляхом уведення пропедевтичного ознайомлення учнів з основами наступних розділів і тем [11, 141], намічає перспективні лінії формування мовних знань і мовленнєвих умінь від класу до класу, від початкової ланки до основної [3, 20].
Однією з умов дотримання наступності і перспективності є "стиковка" чинних програм і підручників суміжних класів у їх завданнях і змісті [11, 150]. Їх аналіз дозволяє констатувати цей факт, що, безперечно, є вагомим досягненням сучасної лінгводидактики. Про наявність єдиних вихідних позицій у навчанні рідної мови в початковій та основній ланці свідчать провідні змістові лінії Державних стандартів: комунікативна, лінгвістична, лінгвокраєзнавча (лінгвокультурологічна) та діяльнісна [5; 6]. Ці ж лінії визначають зміст чинних програм і підручників з рідної мови для всіх ступенів загальноосвітньої школи.
Мета статті: дослідити стан реалізації принципів наступності та перспективності між початковою та основною ланкою загальноосвітньої школи в процесі опрацювання морфеміки і словотвору, виявити їх вплив на рівень засвоєння учнями теоретичних знань і сформованості практичних умінь.
Результати проведеного нами опитування вчителів вищеназваних ланок свідчать, що лише незначний їх відсоток, приступаючи до опрацювання нового матеріалу, чітко уявляє:
" яким є вихідний рівень мовної освіти учнів з цієї теми;
" як поняття, що вивчаються на даному етапі, будуть з часом ускладнюватися і на який рівень знань про них учні мають вийти, закінчивши відповідно початкову або основну ланку загальноосвітньої школи.
" типологію вправ та характер дидактичного матеріалу на попередньому чи наступному етапі вивчення цієї теми.
З метою одержання об'єктивної інформації про рівень засвоєних знань і вмінь учнів початкової та основної ланки загальноосвітньої школи з морфеміки і словотвору, про типові помилки і, відповідно, про стан викладання цього розділу в шкільному курсі рідної мови ми провели спеціальні контрольні роботи (констатувальний зріз) у третіх і п'ятих класах. Кожному учневі було запропоновано теоретичні і практичні завдання.
Теоретичні завдання вимагали відповіді на поставлені запитання.
Доповніть визначення:
1. Корінь слова - це ... частина ... .
2. Закінченням називається ... .
3. Основа слова - це частина ... .
4. Префіксом називається частина слова, що стоїть ...
5. Суфікс - це частина слова, що ... .
6. Спорідненими називаються слова, що мають ..., а саме ... .
7. Нові слова утворюються шляхом додавання до ... слова ... .
Результати якісного і кількісного аналізу виконання цього виду завдань подано в таблиці 1.
Таблиця 1.
№ з/п Поняття Дали правильну відповідь Дали неправильну відповідь
3 кл. (%) 5 кл. (%) 3 кл. (%) 5 кл. (%)
1. Корінь 56 61 44 39
2. Закінчення 62 64 38 36
3. Основа 47 59 53 41
4. Префікс 48 52 52 48
5. Суфікс 51 57 49 43
6. Споріднені слова 43 58 57 42
Учнівські відповіді показали, що 57% третьокласників і 62% п'ятикласників правильно доповнили запропоновані визначення понять. Разом з тим, у більшості школярів викликало труднощі завдання на визначення основних способів творення слів.
Так, виділяють способи творення слів за допомогою:
Таблиця 2.
Словотворчі засоби учні 3 класу (%) учні 5 класу (%)
Префікса 33 41
Суфікса 41,3 21,6
Префікса і суфікса 15 38,7
Закінчення 3 11,6
Кореня 7,7 9
Шляхом додавання іншої основи - 28
На підставі аналізу таблиці 2 можна зробити висновок, що роль морфем у словотворчому процесі усвідомлено школярами далеко не повно. Такі помилки, як визначення способів творення слів шляхом додавання до основи слова кореня і закінчення свідчать про те, що в учнів склалися помилкові уявлення про словотворчі процеси.
Учні третіх і п'ятих класів також виконували практичні завдання.
Пропонуючи школярам перше з них, ми намагалися перевірити їх уміння розрізняти словоформи і спільнокореневі слова. Крім того, експеримент дозволив виявити запас морфем і типові порушення дітьми норм творення форми слова і похідних слів.
Запишіть у перший стовпчик форми поданого слова, а в другий - спільнокореневі слова:
Писати, слово
Як свідчать одержані дані (див. таблицю 3), 54,6% третьокласників і 65,8% п'ятикласників правильно записали форми запропонованих слів. Правильно дібрали спільнокореневі слова 57,6% і 66,9% відповідно учнів початкової та основної ланки.
Таблиця 3.
Слово Завдання на добір форм слова Завдання на добір спільнокореневих слів
3 клас 5 клас 3 клас 5 клас
Правильно
Loading...

 
 

Цікаве