WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Регіональні особливості впровадження інновацій у навчанні історії в школі - Реферат

Регіональні особливості впровадження інновацій у навчанні історії в школі - Реферат

областей.
Учнівські дослідження і лабораторно-практичні роботи користуються популярністю серед учителів історії Чернігівської (16%), Кіровоградської (15,2%), Полтавської (15%), Вінницької (12,82%) областей і м. Києва (12,9%). Зовсім мало їх застосовують у Дніпропетровській (3,57%), Миколаївській (3,7%), Закарпатській (6,12%) області, АР Крим (5,48%) і м.Севастополь (4%) (Рис. 6).
Екскурсії та подорожі постійним компонентом власної педагогічної діяльності вважають вчителі м. Севастополя (24%), Черкаської (26,09%), Запорізької (15,38%) областей, а у Рівненській області - лише 3,09%, у Тернопільській - 3,92%. А в анкетах учителів Волинської й Одеської областей взагалі не зазначено про постійне і систематичне використання цих інновацій.
Прибічників систематичного використання у навчанні історії опорних сигналів і структурно-логічних схем більше у Харківській (49,06%), Луганській (48,89%), Житомирській (44,79%), Запорізькій (42,31%), Чернігівській (42%) областях і м. Севастополі (40%), значно менше у м. Києві (25,82%), Тернопільській (25,49%), Рівненській (24,49%), Полтавській (23,33%), Закарпатській (23,47%) областях.
Захист проектів користується популярністю у м. Севастополі (24%), Луганській (20%), Кіровоградській (19,77%) областях; індивідуальна реєстрація навчальних досягнень учнів - у Чернігівській (40,82%), Сумській (39,13%), Чернівецькій (39%), Вінницькій (38,46%), Запорізькій (34,62%) областях; тестування - у м. Києві (64,52%), Одеській (50,19%), Житомирській (49,08%), Харківській (48,3%), Вінницькій (46,15%), Кіровоградській (46,67%) областях.
Щодо визначення основних перешкод на шляху впровадження вчителями інновацій у шкільну практику викладання історії, то в різних областях їх перелік мав різний вигляд. Але вчителями головною перешкодою інноваційного процесу була визначена відсутність інформації про нововведення у багатьох областях. Лише у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Луганській областях та у м. Севастополі цей показник учителі поставили у переліку на 2 або 3 місце. Найбільше страждають через відсутність інформації педагоги Одеської (46,88%), Полтавської (36,67%), Житомирської (35,58%), Рівненської (35,11%), Закарпатської (31,63%) областей та АР Крим (33,56%).
Значний відсоток опитаних зазначають, що не впроваджують інновації у власну практику через досягнення високих результатів за допомогою традиційних методів навчання (Запорізька - 23,08%, Луганська - 20%, Полтавська обл. - 10%, м. Київ - 12,9%). Суттєвими причинами гальмування інноваційного процесу називають також побоювання зруйнування інноваціями існуючої системи викладання (Запорізька - 11,54%, м. Київ - 9,68%, м.Севастополь - 32%), відсутність підтримки з боку адміністрації школи (Миколаївська - 18,62%, Херсонська - 14,29%, АР Крим - 14,38%, м. Київ - 16,13%), небажання учнів щось змінювати у навчанні (Тернопільська - 19,11%, Запорізька - 15,38%, Чернівецька - 14,29%, Закарпатська - 11,22%), критичне ставлення учнів до нововведень (Запорізька - 11,54%, Луганська - 8,89%), відсутність технічних засобів навчання (Вінницька - 38,46%, м.Севастополь - 28%, Дніпропетровська - 225%, Луганська - 24,44%, Полтавська - 21,67%, Черкаська - 21,74%), брак досвіду роботи (Одеська - 12,5%, Вінницька - 10,26%), великі витрати часу (Черкаська - 21,74%, Сумська - 20,65%, Донецька - 19,44%, Волинська - 18,28%, Рівненська - 15,96%), незадоволеність результатами праці (Херсонська - 12,7%, м.Київ - 9,68%, Закарпатська - 9,18%, Одеська - 9,38%, Тернопільська - 9,8%), розбіжність поглядів у педагогічному колективі (Черкаська - 10,2%, Донецька - 7,64%, Дніпропетровська - 7,04%).
Значними виявилися розбіжності у відповідях учителів різних регіонів на запитання: "Хто є ініціатором інновацій у вашій школі?". Такими себе вважають найбільше вчителі у Миколаївській (51,85%), Вінницькій (48,72%), Закарпатській (45,92%), Кіровоградській (45,35%) областях та АР Крим (45,89%), і менше - Одеської (15,63%), Сумської (16,3%), Львівської (17,65%). Найбільший відсоток тих, хто назвав учнів ініціаторами нововведень, зафіксовано в Луганській (13,33%), Дніпропетровській (10,71%), Херсонській (12,7%) областях. Проте взагалі не називають учнів як ініціаторів інновацій учителі Миколаївської області, міст Києва та Севастополя. Директора школи та його заступників віднесли до ініціаторів інновацій найбільше у Запорізькій (26,92%), Дніпропетровській (25%), Донецькій (25%), Луганській (24,44%), Полтавській (23,33%), Хмельницькій (22,15%) областях, і значно менше у Чернівецькій (6,12%), Херсонській (9,52%). У методичних об'єднань учителів як збуджувачів інноваційних процесів у навчанні історії найвищий рейтинг у м. Києві (32,6%), Тернопільській (29,41%), Сумській (28,26%), Чернівецькій (28,57%), а найнижчий - у Дніпропетровській (10,71%), Миколаївській (11,11%) областях і м. Севастополі (8%). Творчі групи вчителів визначені ініціаторами нововведень в Одеській (18,75%), Херсонській (17,46%), Запорізькій (15,38%) областях та м. Севастополі (16%). Батьків учнів у такій якості згадали лише в Одеській (6,25%) області, м. Києві (3,23%), АР Крим (1,37%), а також у Тернопільській (0,98%), Хмельницькій (0,63%), Харківській (0,38%) областях. Кабінети історії інститутів післядипломної освіти вчителів мають найвищий показник у Донецькій (15,97%), Рівненській (10,64%), Одеській (9,38%) областях.
Висновки.
Якщо спробувати згрупувати отримані дані за вище зазначеними показниками за географічними регіонами (Захід, Схід, Південь, Центр, Північ), то можна зробити досить попередні (враховуючи обмеженість проведеного анкетування) узагальнення щодо інноваційних уподобань учителів різних регіонів.
При визначенні мети навчання історії в школі вчителі усіх регіонів майже однаково вказують необхідність патріотичного виховання молодих громадян України. Проте вчителі Центральної та Південної України частіше наголошують на особистісному спрямуванні навчання та розвитку творчості учнів; учителі Західного регіону більше зосереджують увагу на здобутті школярами знань та розвитку на їх основі мислення; учителі Південного регіону підкреслюють значущість формування світогляду та інтересу учнів у навчанніісторії.
У використанні інновацій педагоги східних і центральних областей надають перевагу проблемному навчанню, організації учнівських змагань, застосуванню структурно-логічних схем, а вчителі західного регіону більш рівномірно використовують інновації, хоча є більшими прихильниками програмованого навчання, ніж їхні колеги з інших регіонів.
Невеликі розбіжності у результатах, розкиданість отриманих даних в різних областях у межах одного регіону свідчать про відсутність чітко визначених регіональних тенденцій у інноваційних процесах. Можна лише констатувати, що їх перебіг у різних областях відбувається неоднаково і залежить, в свою чергу, від існуючих у цих областях новаторських традицій, проблемних тематик, за якими працюють викладачі педагогічних вищих навчальних закладів та інститутів післядипломної освіти вчителів, поінформованості й досвідченості методистів, налагодженості системи поширення передового педагогічного досвіду.
ЛІТЕРАТУРА
1. Баханов К.О. Мета навчання історії в школі: погляд сучасних учителів // Історія в школі. - 2002. - № 1. - С.2-8.
2. Баханов К.О. Мета і завдання шкільної історичної освіти в суб'єктивних оцінках учителів // Імідж сучасного педагога. - 2002. - №4-5 (23-24). - С.55-60.
3. Баханов К.О. Інновації в сучасній практиці вчителів історії // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного універ-ситету (Педагогічні науки) - № 1. - Бердянськ: БДПУ, 2003. - С.29-40.
4. Баханов К.О. Проблеми впровадження інновацій у практику навчання історії в школі // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки) - № 4. - Бердянськ: БДПУ, 2003. - С.5-15.
Loading...

 
 

Цікаве