WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Регіональні особливості впровадження інновацій у навчанні історії в школі - Реферат

Регіональні особливості впровадження інновацій у навчанні історії в школі - Реферат


Реферат на тему:
Регіональні особливості впровадження інновацій у навчанні історії в школі
"Концепцією загальної середньої освіти" (12-річна школа) наголошується на тому, що загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісно нової освіти усіх дітей шкільного віку. Це вимагає пріоритетної уваги до навчального змісту і методик, які формують в учнів світогляд, ціннісні орієнтації, вміння самостійно вчитися, критично мислити, користуватися комп'ютером, здатність до самопізнання і самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності, вміння й навички, необхідні для життєвого та професійного вибору. Особливе місце в реалізації цих завдань посідає впровадження в практику навчання освітніх інновацій.
Автором уже досліджувалися деякі проблеми інноваційної діяльності вчителів історії України, насамперед, аспекти поширеності інновацій у практиці навчання, впливу різних чинників на впровадження інновацій, залежності інноваційної діяльності вчителя від визначення ним мети і завдань навчання історії [1; 2; 3; 4]. Дана стаття має метою на основі аналізу результатів анкетування вчителів України, здійсненого у 2000-2001 рр. за підтримки Міністерства освіти і науки України, виявити регіональні особливості перебігу інноваційних процесів у навчанні історії. Опитуванням було охоплено 2152 особи. Вчителям було запропоновано самостійно визначити, яку мету вони ставлять, навчаючи учнів історії, які типи, методи та засоби навчання використовують і наскільки часто, що заважає впроваджувати нововведення у власну практику, хто є ініціатором нововведень у викладанні історії в їхній школі, а також навести приклади новинок, уведених протягом останнього року.
Аналіз анкетних даних, отриманих у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях, АР Крим, м. Києві і м. Севастополі, показав що перебіг інноваційних процесів у різних регіонах має певні особливості, пов'язані з існуючими у цих регіонах новаторськими традиціями, проблемними тематиками, над якими працюють викладачі педагогічних ВНЗ та інститутів післядипломної підготовки вчителів, поінформованості й досвідченості методистів, налагодженості системи розповсюдження передового педагогічного досвіду тощо. Ці особливості спостерігаються вже на етапі визначення викладачами мети навчальної діяльності. Так, у вчителів історії Дніпропетровської області переважає виховна орієнтація навчання історії: виховувати особистість - 14,29%, виховувати патріота - 25,00%, формувати світогляд - 10,71%, тоді, як інші варіанти цілевизначення складають 17,86%. У Запорізькій і Херсонській областях учителі надають перевагу розвитку в учнів історичного мислення і прищепленню в них інтересу до історії (30,77% та 19,23% у Запорізькій і 25,40% та 12,70% - у Херсонській).
Найбільший відсоток учителів, які визначили метою навчання історії виховання особистості учня, був виявлений в Одеській (15,63%). Дніпропетровській (14,29%), Черкаській (13,04%), Сумській (10,87%), та Рівненській (10,64%) областях, проте, в матеріалах, отриманих з Миколаївської та Чернігівської областей, таке формулювання зовсім не зустрічається. Серед учителів, які наголошують на необхідності спрямування шкільного навчання історії на патріотичне виховання, високий показник виявився у Миколаївській (25,93%), Дніпропетровській (25,00%), Львівській (23,53%), Закарпатській (22,45%), Донецькій (22,22%) і Волинській (20,43%) областях, найнижчий - в АР Крим (4,11%), Запорізькій (7,69%) області та у м. Севастополі.
Наголос на необхідності розвитку творчої особистості школярів роблять учителі Одеської (9,38%), Луганської (8,89%), Волинської (4,30%), м. Севастополя (4,00%), Житомирської (3,68%) областей, а Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Черкаської, Чернігівської областей та м. Києва про творчий розвиток особистості не згадують. Значна кількість учителів Чернігівської (27,00%), Хмельницької (26,58%), Тернопільської (22,55%), Полтавської (20,00%) областей та м. Києва (25,81%) вважають, що головне - дати учням історичні знання, проте цю думку не поділяють учителі Вінницької та Дніпропетровської областей. Частина вчителів Херсонської (4,76%), Житомирської (4,29%), Полтавської (4,17%), Дніпропетровської (3,57%) областей та м. Києва (3,23%) схиляються до того, що на уроках історії учні мають навчитися здобувати знання, чого немає в анкетах учителів Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Сумської, Черкаської, Чернігівської областей та м. Севастополя.
Формування світогляду назвали основним завданням вивчення історії 16% опитуваних з м. Севастополя, 15,38% - Запорізької, 10,71% - Дніпропетровської областей і значно менше - в інших областях. З тих учителів, які вважають головною метою навчання історії формування в учнів історичної свідомості, більшість мешкає в Одеській (9,38%), Миколаївській (9,22%), Хмельницькій (8,86%) областях і у м. Севастополі (8%). За орієнтацію навчання історії на розвиток мислення школярів висловилися найбільше вчителів Волинської (29,03%), Житомирської (28,89%), Херсонської (25,40%), Вінницької (20,51%) областей та м. Києва (19,31%). Максимальна кількість прибічників необхідності прищеплення учням інтересу до історії як головного завдання навчання цього предмета в школі - у Запорізькій (19,23%), Херсонській (12,70%), Чернівецькій (8,16%) областях та в АР Крим (8,22%).
Аналіз анкетних даних показав наявність суттєвих відмінностей у використанні вчителями окремих інновацій. Проблемне навчання постійно і систематично застосовують у навчанні здебільшого вчителі Кіровоградської (81,40%), Черкаської (75,11%), Сумської (71,74%), Житомирської (71,17%), Харківської (70,94%) областей, а найменше - Запорізької області (42,31%), м. Києва (45,48%) та м. Севастополя (52%) (Рис. 1).
До використання елементів програмованого навчання більш схильні вчителі Чернівецької (36,73%), Тернопільської (34,31%), Вінницької (33,33%), Львівської (30,39%) областей, а найменше - Одеської (0%), Луганської (3,92%), Запорізької (3,85%) областей (Рис. 2).
Комп'ютери частіше використовують в Одеській (6,25%), Кіровоградській (3,49%), Донецькій (3,47%) областях, а інші технічні засоби - у Чернівецькій (20,41%), Хмельницькій (18,35%), Миколаївській (18,52%), Житомирській (17,79%), Черкаській (17,33%) областях.
Театралізовані вистави регулярно застосовують учителі у Житомирській (4,29%), Рівненській (4,26%), Дніпропетровській (4,14%), Сумській (4,35%) областях, а найменше - у Волинській, Миколаївській (0%), Чернігівській (1%) областях та у м. Києві (0%). Змагання, турніри, різноманітні конкурси, вікторини активно впроваджують учителі Кіровоградської (31,40%), Луганської (28,89%), Черкаської (26,09%) областей, м. Севастополя (28%) (Рис. 4).
Рольовим іграм унавчанні історії надають перевагу вчителі Кіровоградської (20,93%), Харківської (20,93%) областей, і значно менше - Херсонської (3,17%), Запорізької (3,85%), Черкаської (4,35%), Волинської (6,45%).
Дискусії та диспути знаходяться у методичному арсеналі значної частини вчителів м. Севастополя (36%), Кіровоградської (33,72%), Луганської (33,33%), Житомирської (29,46%), Закарпатської (26,53%) областей. А їх використання вчителями м. Києва (9,68%), АР Крим (13,01%), Запорізької (15,38%), Дніпропетровської (14,29%) областей дещо обмежене (Рис. 5).
Семінари і практичні роботи більше використовують вчителі Одеської (28,15%), Черкаської (26,09%), Кіровоградської (25,58%), Хмельницької (22,15%), Вінницької (20,51%), Харківської (20,75%) і менше - Запорізької (7,69%), Волинської (8,60%), Львівської (8,82%), Луганської (8,89%)
Loading...

 
 

Цікаве