WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Гуманітаризація вищої технічної освіти як соціально-педагогічна проблема - Реферат

Гуманітаризація вищої технічної освіти як соціально-педагогічна проблема - Реферат


Реферат на тему:
Гуманітаризація вищої технічної освіти як соціально-педагогічна проблема
Сучасне суспільство характеризується динамічними змінами в економіці, політиці, культурі, у відносинах між особистістю й суспільством, суспільством і державою. Під впливом цих змін вища освіта як частина соціальної системи перебудовує власну структуру, зміст і напрям розвитку. Одним із найважливіших компонентів змін, що відбуваються, є посилення уваги до особистості, розвиток її свідомості, самосвідомості, культурного і професійного потенціалу.
Науково-технічний прогрес, озброївши людину потужними засобами оволодіння природою, викликавши технологічні й екологічні проблеми, докорінно змінив розуміння і тлумачення поведінки людини, її духовного життя, світу людської культури. Це породжувало вже неодноразово за останні десятиліття низку найгостріших соціальних, економічних та екологічних проблем, тісно пов'язаних із людським фактором.
Ідеї гуманізму й виховання ідеальної людини-гуманіста вже кілька століть привертають увагу представників людинознавчих наук. Проте, у сприйнятті зазначених ідей траплялися періоди їх високого піднесення та повного забуття.
Наприкінці ХХ століття у країнах європейської цивілізації знову виступили на перший план проблеми гуманізації освіти. Це пояснюється насамперед соціокультурними процесами, які відбуваються в усьому світі, Європі, зміною парадигми освіти від технократичної до гуманістичної, а також новими вимогами до професійної підготовки в аспекті формування особистості спеціаліста.
Соціально потрібний фахівець - діалогова особистість, готова до дії, здатна підходити до розв'язання завдань з позицій власного сумління, співпричетності, відповідальності за свою професійну готовність до саморозвитку й самовдосконалення. Саме тому нині розробляється стратегія співробітництва, яка передбачає зближення планів і програм, здійснюються спроби створити загальний для всіх країн Євросоюзу стандарт вищої освіти, регулярно проводяться конференції ректорів університетів, створюється європейська система документації та інформації з використанням мережі Інтернет; значна увага приділяється уніфікації професійно-технічної освіти.
Такі документи, як Рекомендації Генеральної Асамблеї ООН з питань освіти, науки й культури "Про виховання в дусі міжнародного взаєморозуміння й миру і виховання в дусі поваги до прав людини й головних свобод" (Париж, листопад, 1974 рік), рекомендація №R (85) 7 Комітету міністрів держав-членів Ради Європи про викладання й вивчення прав людини у школах (1985 рік), Віденська декларація і програма дій (1993 рік) тощо, підкреслюють глобальну взаємозалежність між народами й націями. Розуміння й повага до їх культурних цінностей і способу життя є одним із провідних принципів освітніх систем Європи.
Аналіз досвіду організації освіти в багатьох закордонних університетах доводить, що гуманітарна підготовка фахівців з вищою освітою посідає, за різними оцінками, від 27 до 48 відсотків обсягу навчального часу. У вищій школі України цей показник скромніший: у технічних ВНЗ він ледве досягає 15 відсотків, хоч накреслюються й певні позитивні тенденції.
Сучасна освіта в Україні так само орієнтована на створення найбільш доцільних умов для реалізації гуманістичних ідей, розуміння виняткової важливості й цінності людини як особистості. У Законі "Про освіту" вказано, що "гуманізм, демократизм, пріоритет загальнолюдських духовних цінностей" є основними принципами освітнього простору України.
Провідним напрямом гуманізації освіти стало розширення спектру соціально-гуманітарних дисциплін (гуманізація через гуманітаризацію): відкриття факультетів для підготовки соціальних педагогів, запровадження додаткових спеціальностей із соціальною спрямованістю. До навчальних планів і програм усе частіше включаються літературознавчі дисципліни, збільшується кількість годин для вивчення іноземних мов, філософії, історії мистецтв, теорії комунікації тощо. Причому особлива роль у підготовці спеціалістів відводиться виробленню в них умінь особистісно-ділового спілкування, категорія якого зводиться до рангу соціокультурної.
На початку 90-х років у дискусіях про реформу освіти дехто поділяв думку, що в умовах ринкових відносин спеціаліст із гуманістично зорієнтованим світоглядом не буде потрібним. Однак час доводить, що саме загальна доступність вищої освіти, скасування вікових обмежень, автономія навчальних закладів, можливість для викладача розробляти власні навчальні програми, плани сприяють вдосконаленню освітньої системи, здатної готувати фахівців високого рівня, які користуються попитом на ринку праці. Такі умови у вищій школі можна розглядати як сприятливий фактор поєднання органічно пов'язаних складових освітнього процесу, що ними є суспільні умови, науково-педагогічні кадри, методична база для цілеспрямованого формування гуманістичного світогляду студентів.
Можна визначити два реальні соціально заявлені завдання:
1. Соціальне конструювання системи освіти, вищої зокрема, яка відповідає гуманістичним нормам та ідеалам.
2. Залучення особистості до гуманітарної культури у рамках навчального процесу і під час здійснення позанавчальних форм студентської активності, що задана професіоналізацією.
Поняття "гуманітарного знання" найтісніше пов'язано з новоєвропейською гуманістичною парадигмою освіти. "Гуманітарним" (на відміну від природничо-наукового) називають комплекс наук, які мають за предмет ті чи інші прояви людської духовності.
Історична традиція трактує термін "гуманістичний" як характеристику системи цінностей, які підносять людину; тобто про гуманізм, гуманне, гуманістичне можна говорити лише тоді, коли йдеться про діяльність, навчання, соціальний інститут, вчинки, які підносять людину, сприяють її благу, щастю, свободі, справедливості. Відповідно термін "гуманітарний" співвідноситься з певними професійними заняттями, спрямованими на вивчення гуманітарних предметів.
Щоб досягти єдності у вихідних базових концептах аналізованої проблеми, ми розглядаємо гуманізм як світогляд, який найкращим способом сприяє формуванню людського в людині, а гуманітаризацію визначаємо через гуманітарні предмети як спосіб формування таких спеціалістів.
Гуманізація й гуманітаризація взаємопов'язані, багатоаспектні і характеризують два різні вектори реформування вищої освіти. Проте орієнтація на гуманізацію ще не є остаточно вивченою в аспекті її величезного потенціалу для формування змісту освіти, визначення її методів і форм.
Традиційно гуманізація здійснювалася за допомогою вивчення історії науки, естетики науково-технічної творчості, професійної етики, гуманістичної традиції в конкретній галузі знання.
Гуманізація вищої технічної освіти передбачає не лише збільшення в навчальному плані блоку гуманітарних дисциплін, але й проникнення гуманістичних ідей у природничі й технічні науки. Не слід протиставляти гуманітарні й технічні науки - треба шукати шляхи покращанняобох в їх єдності і взаємопроникненні.
Надзвичайно перспективною є практика інтегрованих спецкурсів, розширення контексту предметного змісту за рахунок гуманітарних знань. Усе це сприяє поглибленню гуманітарної культури майбутнього фахівця, ознайомленню його з широким спектром історико-культурних ідей, наповненню його діяльності особистісним смислом. Так, наприклад, значна роль у реалізації цих завдань може відводитися філологічним кафедрам вищих навчальних закладів, робота яких має бути спрямована на гуманітаризацію вищої освіти.
Вивчення науково-педагогічної, філософської, соціально-психологічної літератури, врахування досвіду роботи в цьому напрямі інших ВНЗ (Маріупольського технічного університету), узагальнення результатів експериментально-педагогічної праці дозволяють визначити певні педагогічні умови гуманітаризації вищої технічної освіти:
" розширення змістового спектру гуманітарних дисциплін;
" забезпечення гуманних взаємин у навчальній моделі;
" розвиток сфери реальної гуманістичної діяльності студентів;
" психолого-педагогічна підтримка особистості студента: організація навчальної індивідуально-консультативної допомоги;
" посилення гуманістичної спрямованості викладачів технічного ВНЗ;
" застосування активних форм діалогового спілкування у всіх видах навчальної і позанавчальної роботи.
Такий проект "Людина в сучасному світі", який складається з кількох спецкурсів, виконується в Донбаській державній академії будівництва і архітектури. Це інтегрований курс нового типу, що поєднує всі предмети природничо-наукового циклу в єдину картину світу, перетворює роздрібнені мозаїчні знання в цілісний феномен, єдину систему, яка дозволить у подальшому спеціалісту усвідомити своє місце у світі, поняття "іншого", виробити принципи власної життєдіяльності. Даний курс читається викладачами кафедр філософії, валеології, фізичної культури, культурології. релігієзнавства.
Таким чином, у контексті зростаючої глобалізації і технократизації освіти, економіки, систем управління, в умовах конкуренції і ринкових відносин у всіх сферах діяльності існує об'єктивна необхідність готувати у вищих навчальних закладах діалогового спеціаліста, який отримав суспільне визнання, несе соціальну відповідальність за свою професійну діяльність і має навички громадської поведінки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Боридько М.В. ЮНЕСКО: история создания и современная структура // Педагогика. - 2002. - №2.
2. Воробьева Л.И. Гуманитарная психология: предмет и задачи // Вопросы психологии. - №2.
3. Вульфсон Б.Л. Проблемы европейского воспитания // Педагогика. - 2000. - №2.
4. Гудзь П.В. Некоторые направления гуманитаризации образования в условиях перехода к рыночным отношениям // Вісник БДПІ. Вип. 6: Гуманістичне виховання особистості. - Бердянськ, 1993. - С.17-18.
5. Демиденко В.К. Совість. - К., 2002. - 145 с.
6. Материалы межрегиональной конференции "Развитие личности как стратегия гуманитарного образования" / Под ред. Е.Н.Шиянова. - Ставрополь, 2002. - 468 с.
7. Закон України "Про освіту". - К.: Генеза, 1996. - С.17.
8. Скрипникова Л.В. О роли гуманитарного знания в системе гуманитаризации технического образования // Проблемы высшей школы. - К.: Вища школа, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве