WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організаційна структура модуля при використанні проблемно-модульної технології навчання - Реферат

Організаційна структура модуля при використанні проблемно-модульної технології навчання - Реферат


Реферат на тему:
Організаційна структура модуля при використанні проблемно-модульної технології навчання
Сучасні вимоги до якості підготовки фахівців модернізованої вищої педагогічної школи, стрімке збільшення навчального матеріалу з одночасними тенденціями зменшення часу на його вивчення вимагає пошуку шляхів інтенсифікації процесу навчання. Одним із можливих шляхів вирішення цієї проблеми є використання проблемно-модульної технології навчання. Слід відзначити, що ця технологія досить широко досліджується й використовується в останній час, зокрема в роботах П.С.Атаманчука, А.В.Касперського, О.І.Іваницького, І.І.Тичини, П.І.Самойленка, О.В.Сергєєва, В.П.Сергієнка, М.І.Шута та інших. Проте, залишається цілий ряд проблем, які не знайшли повного вирішення, зокрема проблема організаційної структури модуля при організації навчання загальної фізики на нефізичних спеціальностях вищих педагогічних навчальних закладів. У пропонованій статті ми подаємо наш погляд на розв'язання цієї проблеми.
В організаційному плані реалізація навчального модуля є сукупністю функціонально взаємопов'язаних і взаємозумовлених блоків. Склад блоків, логічна й часова послідовність визначається етапами процесу навчання, які закономірно настають один за одним, а саме: цілепокладання, коли студенти усвідомлюють мету наступного навчання; одержання вихідного узагальненого уявлення про навчальний матеріал і саму навчальну діяльність; актуалізація тих знань і способів дій, які є опорою для навчальної діяльності; активне сприймання й опрацювання навчального матеріалу; застосування знань, що формуються, та способів дії (рис. 1) [1].
Блокам властиві стійкі взаємозв'язки, які об'єднані єдиною логікою. Їм притаманні також функціональні і змістові відмінності. Адаптивність організації процесу навчання забезпечується тим, що блоки поряд із прямими зв'язками мають і зворотні зв'язки. Ця обставина викликана необхідністю повернення до пройдених раніше фрагментів процесу навчання, щоб повторно опрацювати матеріал. Відбувається це в тому випадку, коли якість навчання не задовольняє встановлені вимоги (критерії, стандарти) [2]. Побудована таким способом організаційна структура має циклічний характер, оскільки в межах навчального модуля зберігається можливість повернення до попередніх блоків, а деякі фрагменти навчальної діяльності виконуються більше одного разу. Розкриємо основний зміст кожного блоку.
Блок 1. Цілепокладання
Даний блок, оскільки він початковий, покликаний підготувати студентів до роботи зі змістом навчального модуля. У процесі такої підготовки відбувається осмислення: а) цілей і основних завдань навчання; б) регламенту навчальної діяльності та її організаційно-методичного забезпечення; в) критеріїв і показників оцінки ефективності, результативності та якості навчальної діяльності.
Розглянемо блок "Цілепокладання" навчального модуля з теми "Закони збереження в механіці".
А. Базовий рівень
1. Розпізнавання в конкретній ситуації, чи є розглядувана система ізольованою (замкненою).
2. Відтворення означень понять імпульс тіла, імпульс сили, механічна робота, потенціальна, кінетична енергії тіла, умови застосування цих понять.
3. Відтворення формулювань законів збереження імпульсу, механічної енергії, їх формул і умов застосування цих законів.
4. Пояснення принципу дії ракети на реактивній тязі, взаємоперетворень потенціальної й кінетичної енергії при загальному кількісному збереженні повної механічної енергії; відтворення запису законів збереження імпульсу й механічної енергії, отримання розрахункової формули для найпростіших випадків взаємодії тіл.
В. Продуктивний рівень
Засвоєння таких груп взаємопов'язаних способів навчальної діяльності:
1. Фізичні величини і способи їх вимірювання. Уявне моделювання енергетичних перетворень при взаємодії тіл у різних ситуаціях; способи визначення імпульсу тіла, імпульсу сили; характеристика понять потенціальна й кінетична енергія; способи визначення потенціальної і кінетичної енергії.
2. Фізичні закони, умови і границі їх застосування. Прогнозування й практичне визначення результатів взаємодії системи тіл за допомогою закону збереження імпульсу й закону збереження механічної енергії (аналіз ситуації з точки зору застосування закону, виділення замкненої системи тіл, вибір системи відліку, запис закону у скалярній формі, одержання розрахункової формули).
3. Способи опису результатів взаємодії тіл: а) за допомогою рівнянь; б) за допомогою векторних діаграм; в) за допомогою графіків.
4. Практичне застосування законів при розрахунку швидкості руху ракети; при русі тіла в гравітаційному полі Землі; при пружних і непружних деформаціях.
5. Експериментальні методи визначення фізичних величин. Моде-лювання й прогнозування експериментальних ситуацій; використання законів збереження імпульсу й механічної енергії для визначення початкової швидкості тіла й максимальної висоти піднімання, результатів пружного й непружного зіткнення тіл.
Основну мету опанування навчальної теми упродовж функціонування навчального модуля відображено в таблиці [1]. При ознайомленні з нею студентів викладач підкреслює, що засвоєння навчального матеріалу на рівні А оцінюється 6 балами. Повне засвоєння груп способів навчальної діяльності на рівні В оцінюється 12 балами. 9 балів ставиться в тому разі, коли студент засвоїв способи діяльності рівня В, але припускається негрубих помилок, недоліків, що не впливають на кінцеві результати діяльності.
Блок 2. Вихідний пізнавальний стан
Призначення блоку - забезпечити входження студента в активну навчально-пізнавальну діяльність. Досягається це за рахунок цілісного сприймання виучуваного матеріалу, що передує активному засвоєнню. У блоці подається "загальний огляд" ("загальний план") усього навчального матеріалу, що дає можливість студентові одержати необхідні уявлення: а) про головні й допоміжні частини навчального змісту; б) про взаємозв'язки головних та допоміжних частин, інакше кажучи, структуру навчального змісту модуля; в) про послідовність викладу навчальних компонентів модуля; г) про основні етапи й послідовність майбутньої навчальної пізнавальної діяльності; д) про глибину вивчення відповідних частин навчального змісту [3] .
Такого роду подання покращують загальну орієнтацію в навчальному матеріалі; дають змогу студентам чітко визначитися з тим, що саме буде вивчатись, у якій послідовності і взаємозв'язку, з яких блоків і які компоненти будуть відтворюватись з більшою деталізацією, а які - з меншою. Наприклад, при вивченні теми "Закони збереження в механіці" ми практикуємо такі елементи блоку 2:
Loading...

 
 

Цікаве