WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Зміст англомовної лінгвокультурологічної компетенції у студентів - Реферат

Зміст англомовної лінгвокультурологічної компетенції у студентів - Реферат


Реферат на тему:
Зміст англомовної лінгвокультурологічної компетенції у студентів
Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується радикальними змінами. У кінці XX століття на основі Конституції України визначено пріоритет розвитку освіти, створено відповідну правову базу, проведено реформу згідно з Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття"). Однак такий стан в системі освіти, а також темп і глибина соціально-економічних та політичних перетворень повною мірою не задовольняють потреб громадян України, суспільства й держави.
Глобалізація, розвиток технологій, перехід від постіндустріального до інформаційного суспільства обумовили подальші зміни в галузі освіти. У зв'язку з цим у "Національній доктрині освіти України" (2002 р.) визначено основні тенденції гуманітаризації й гуманізації в освіті, які спрямовані на істотне зростання інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу особистості та суспільства шляхом інтеграції вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів [5, 3-17].
Такий пріоритет державної політики знайшов своє відображення і в мовній освіті. На сьогодні "провідною тенденцією в галузі навчання іноземних мов (ІМ) є орієнтація на міжнародні (європейські) стандарти" [3, 25]. Відповідно до них студент повинен володіти "знаннями та вміннями, необхідними для здійснення соціального досвіду використання мови" [7, 118]. Але практика свідчить, що в багатьох студентів недостатньо сформовані ці знання та вміння ними оперувати. У зв'язку з цим і виникла потреба пошуку нових підходів та методів навчання студентів 2-го курсу мовних спеціальностей в контексті культури.
Розглянемо коротко різні підходи включення культури до вивчення мови. У 70-80-х роках ці методи здебільшого реалізуються або через введення розрізнених фрагментів мови, або через розробку лекційних курсів з історії та культури країни.
Більшість робіт 90-х років з цієї проблематики (Н.Б. Ішханян, Т.П. Сисоєва, Т.П. Попова) зосереджено головним чином на формуванні лексичних навиків та вмінь на основі лінгвокраїнознавчих матеріалів. У дослідженнях останнього десятиріччя вчені визнають той факт, що настав новий етап розвитку цієї проблематики, що відповідає як потребам навчального процесу, що зростають, так і більш глибокому осмисленню питань взаємозв'язку мови та культури і її відображення в практиці викладання іноземних мов (В.В. Сафонова, В.П. Фурманова, С.Г. Тер-Мінасова).
Проте проблема підготовки майбутніх учителів залишається досить відкритою. Так, у 2002 році було проведено опитування серед 78 випускників факультету іноземної філології Запорізького державного університету. Студентам п'ятого курсу було запропоновано такі питання:
A. Я можу вільно спілкуватися з носіями мови й адекватно реагувати на будь-які ситуації.
B. Я можу спілкуватися з носіями мови, однак не в усіх ситуаціях реагую адекватно.
C. Інколи мені не вистачає словникового запасу, щоб виразити свою думку відповідно до ситуації.
D. Я не можу оцінити рівень свого володіння англійською мовою.
Результати показали недостатній рівень сформованості соціолінг-вістичної й прагматичної компетенцій. Тільки 77 % обрали відповідь А, 13 % студентів не можуть реагувати адекватно ситуації, і 10% студентів вважають, що у них недостатньо знань, навичок і вмінь, щоб виразити свою думку відповідно до ситуації. Дані опитування можна представити в такій діаграмі (див. рис. 1), де А - високий рівень, В - середній рівень, С - низький рівень, D - не змогли дати оцінку рівня володіння іноземною мовою.
Рис. 1. Результати проведеного опитування серед випускників 2002 року
Отримані результати опитування, а також останні дослідження в галузі лінгвістики дозволяють зробити висновок про необхідність включення додаткових підходів співвивчення мови й культури в практику іноземної мови. До одних з таких належить лінгвокультурологічний підхід (М.А. Суворова, Н.Л. Мішатіна, І.Ю. Токарєва), що з'явився наприкінці XXI століття. Цей підхід, на відміну від попередніх, реалізується через формування знань про культуру в рамках теми, яка вивчається, згідно з Програмою, та ряд умінь з оперування цими знаннями [9, 59], тобто через формування лінгвокультурологічної компетенції (ЛК).
Дослідження цього підходу показують досить високі показники його застосування в навчальному процесі. Але швидкий розвиток соціально-економічних і політичних відносин України з Європою, розвиток новітніх телекомунікаційних технологій змушують переглянути зміст ЛК, що визначає мету нашої статті.
Сьогодні особливу увагу до формування ЛК у студентів мовних спеціальностей слід приділяти на другому курсі. Це пов'язано із:
- змінами в програмі з англійської мови для університетів. Згідно з програмою з англійської мови для університетів (Програма 2001) другий курс навчання відповідає рівням В 2.2. в аспекті аудіювання, говоріння (інтеракція) та письма, С 1.1 - говоріння (продукція) та читання, що були визначені в Загальноєвропейських рекомендаціях ради Європи [8, 112]. Відповідно до нових вимог на другому курсі мовних спеціальностей мова частково перестає усвідомлюватися як об'єкт пізнання і стає засобом отримання нової інформації;
- психологічними особливостями студентів. Як показують результати досліджень, найсприятливіший вік для навчання, який приходиться саме на другий курс навчання - це особа 18-19 років [6, 46];
- розвитком телекомунікаційних технологій. Розширення автентичних офіційних ресурсів Інтернет, які відображають сучасні тенденції розвитку англійського суспільства.
Як показують результати випускних екзаменів з англійської мови, рівень підготовки студентів мовних спеціальностей не відповідає вимогам сучасного суспільства. З метою вивчення характеру ставлення студентів до занять з англійської мови, ми провели анкетне опитування серед 300 студентів другого курсу мовних вузів України. Результати анкетування було систематизовано та проаналізовано, що надало нам можливості зробити певні висновки.
Ми ретельно вивчали результати анкетування й
Loading...

 
 

Цікаве