WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування риторичної культури особистості як складова розвитку її життєвої компетентності - Реферат

Формування риторичної культури особистості як складова розвитку її життєвої компетентності - Реферат


Реферат на тему:
Формування риторичної культури особистості як складова розвитку її життєвої компетентності
На сучасному етапі розбудови молодої демократичної Української Держави активізується інтерес до фундаментальних гуманітарних наук, спрямованих на формування творчої, гармонійної особистості, яка може ефективно володіти думкою, переконуючим словом, етичним риторичним вчинком в ім'я істини, добра, краси.
Як визначає Національна доктрина розвитку освіти в Україні, перед освітянами стає стратегічна мета - створення умов для самоактуалізації кожної підростаючої особистості, застосування таких педагогічних технологій, що уможливлювали б її життєву компетентність.
У цьому плані актуальною є проблема формування риторичної культури учнів загальноосвітніх шкіл.
Як відомо, Українська національна риторична школа увібрала в себе кращі здобутки риторичних шкіл Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії (Аристотель, Платон, Демосфен, Цицерон, Квінтіліан, Іоанн Златоуст та ін.), традиції слов'янських шкіл періоду Київської Русі (Іларіон, Володимир Мономах, Кирило Туровський та ін.), а також праці відомих теоретиків та практиків XVIII-XIXст. (К.П.Зеленецький, М.В.Ломоносов, О.Ф.Мерзляков, М.М.Сперанський та ін.) Біля джерел національної школи красномовства стояли могутні постаті основоположників ораторської прози Єпіфанія Славинецького, Симеона Полоцького, Стефана Яворського, Гавриїла Бужинського, Феофана Прокоповіча, Петра Могили, Григорія Сковороди та інших видатних особистостей-мислителів, які правдивим словом (світським і гомілетичним) слугували рідному народові.
В умовах духовно-культурного відродження України зростає значущість класичних та кращих сучасних риторичних традицій, зокрема закладених в гуманітарні науки (педагогіку, філософію, психологію, етику, естетику, мовознавство, логіку тощо) із яскраво вираженою рисою красного слова (В.К.Винниченко, М.С.Грушевський, М.П.Драгоманов, М.І.Косто-маров, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський, С.Т.Шацький та ін.)
Як показало дослідження, у працях сучасних учених - Н.О.Безменової, С.П.Іванової, В.В.Одінцова, Є.О.Ножина, Ю.В.Рождественського, В.П.Чихачова, С.О.Мінєєва, О.А.Юніної - відновлюється цінний риторичний досвід класичної й слов'янської риторичної думки, отримала свій подальший розвиток концепція риторики як філософсько-дидактичної науки, спрямованої на формування у людини ефективної та комунікативної діяльності.
Нова галузь педагогічної науки - теорія і технологія виконавсько-мовленнєвої діяльності - успішно розвивається у педагогічних дослідженнях І.О.Зимньої, А.Й.Капської, О.О.Леонтьєва, Ю.Л.Львової та ін. Специфіку дії живого слова у педагогічному спілкуванні вивчали В.А.Кан-Калік, М.С.Пашкова. Дослідження Ю.П.Азарова, Н.І.Болдирєва, Н.В.Кузьміної, А.О.Сластьоніна та ін. вказують на те, що майстерність слова є обов'язковим компонентом у діяльності педагога.
Розробка змісту й методів навчання у педагогічних класах у школах нового типу України (гімназія, ліцей, колеж, школа-гімназія тощо) на принципах гуманізації та демократизації суспільного життя в цілому, гуманізації та гуманітаризації освіти зокрема, формування риторичної культури учнів як складової життєвої компентності особистості зумовили введення курсу риторики як навчального предмета до нових навчальних планів. Завданням викладання цього класичного гуманітарного предмета є підвищення загальної культури мислення, мовлення, спілкування випускників школи.
Експериментальні програми курсу риторики для шкіл нового типу створювалися у координації з представниками Московської, Пермської школи риторики (Є.О.Ножин, С.П.Іванова, О.А.Юніна, С.О.Мінєєва та ін.). Упровадження й практична реалізація експериментальної програми з риторики відбувались у школі-гімназії №59 м. Києва, Українському колежі №272 м. Києва, у Дрогобицькій гімназії №1 та інших навчальних закладах. В результаті з'явилося кілька альтернативних програм риторики, ораторського мистецтва, майстерності спілкування, еристики.
Аналіз експериментальних програм з риторики свідчить, що спеціалісти (С.П.Іванова, С.О.Мінєєва, О.А.Юніна) виділяють 4 етапи навчання школярів риторики з метою досягнення запланованого ними рівня володіння мисленнєво-мовленнєвою та комунікативною діяльністю: I етап - 1-3 класи; II етап - 4-6 класи; III етап - 7-8 класи; IV етап - 9-11 класи.
Послідовність побудови курсу риторики й методика формування риторичних умінь на кожному віковому етапі мають свої завдання. Розглянемо їх.
Перший етап ( 1-3 класи) - перші кроки в оволодінні художнім читанням, виразним читанням, основами спілкування.
Матеріали навчання: навчальні тексти з усіх предметів; твори високої художньо-естетичної якості (проза, поезія, фольклор); статті з дитячих журналів, газет, матеріали радіо- та телепередач; факультативні бесіди спеціалістів, музейних працівників, екскурсоводів.
Основні форми й методи роботи: 1) виразне читання віршів, текстів різного характеру; 2) проникнення в авторський задум і етичну позицію через всебічний аналіз слів-понять відповідно до головної ідеєї тексту; 3) по-шуки заголовків (назв) текстів, їх критичне осмислення, обговорення; 4) стис-лий переказ художнього тексту із збереженням основного авторського смислу, індивідуального авторського стилю; 5) вправи з техніки мовлення, виразного читання художніх текстів, виголошення власних промов; 6) коротке усне повідомлення про прочитаний у газеті, журналі матеріал із короткою оцінкою-рекомендацією; оціночний виступ про книгу, спектакль, екскурсію, передачу тощо; 7) повідомлення-рекомендація із власного життєвого досвіду відповідно до різних ситуацій побутового чи громадського життя (як допомагати мамі, як доглядати за домашніми тваринами, як посадити дерево тощо); 8) стимуляція поетичної творчості дитини, зокрема на рівні творення казки, мінівіршів на задану тему тощо.
Пропонуються такі варіанти творчих завдань для дітей, які виявляють особливу схильність до словесної творчості: 1. Скласти казку на тему "Пори року" на основі вражень від екскурсії до лісу, на річку, море, у поле тощо. 2. Скласти маленький віршик на вільну тему, виразно прочитати його перед класом. 3. Продумати гру або сценарій на вільну тему, наприклад, "День народження мого друга".
Мета першого етапу - до кінця навчання у початковій школі сформувати вміння: 1) уважно читати і розуміти текст (навчальний, художній, публіцистичний), осмислюючи кожне слово, кожне поняття; 2) працювати з лексикографічними джерелами; 3) визначати основний смисл твору (тексту), виступу, задум автора; 4) уважно слухати промовця, ставити коректні запитання в етичній формі; 5) виразно читати текст, уміло передаючи смислові й емоційні відтінки відповідно до задуму автора; 6) дотримуватись орфоепічних норм української мови, уникаючи негативної інтерференції близькоспоріднених мов; 7) складати план переказу тексту, використовувати його під час виступу разом з додатковим ілюстративним матеріалом; 8)використовувати певну роль у власному чи чужому сценарії, грі.
Другий етап (4-7 класи) - школа діалогу і культури спілкування.
Навчальні завдання не зазнають принципових змін порівняно з першим етапом, але акцент робиться на форму діалогу. Вчитель добирає такі художні й публіцистичні твори, матеріали теле- й радіопередач, які стимулюють формування в учнів умінь та навичок ведення конструктивного діалогу, активного спілкування. Власна творчість дітей спрямовується на активне спілкування в процесі діалогу і полілогу.
Основні форми роботи: 1) елементи оглядового, орієнтуючого читання (зміст анотації, передмова, висновки, післямова тощо) з метою виявлення образу автора і його задуму; 2) складання власних анотацій до текстів науково-популярного, художнього жанрів; 3) художня розповідь за самостійно складеним планом з елементами власної оцінки життя й творчості письменника, вченого, громадського діяча тощо; 4) добирання тем для колективного обговорення на засіданнях клубів (цікавих зустрічей, історичного, літературного тощо); 5) конкурс на краще інтерв'ю; 6) стислі цікаві повідомлення за матеріалами преси; 7) короткий бібліографічний огляд новинок літератури з метою пропаганди кращих художніх творів, формування стійкого мотиваційного інтересу до читання; 8) конкурс на краще читання власної поезії, оповідання, байки тощо.
При цьому учням можна запропонувати завдання творчого характеру:
1.
Loading...

 
 

Цікаве