WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організація роботи класного керівника з питань орієнтації школярів на педагогічні професії - Реферат

Організація роботи класного керівника з питань орієнтації школярів на педагогічні професії - Реферат

частина респондентів можуть відповісти не на всі питання.
Анкетування і тестування майже завжди охоплюють велику кількість учнів одночасно, тому є можливість мати статистично достовірні дані. Але повністю на отримані таким чином результати покладатися не можна.
Зустрічі з кращими представниками педагогічної професії (8,6%) є органічною частиною виховного процесу майбутніх учителів. Правильно організовані зустрічі допомагають школярамусвідомити умови праці педагогічної професії, оцінити її позитивні та негативні сторони, отримати об'єктивну інформацію про діяльність фахівця, підготуватися до введення в професійну діяльність.
Перед проведенням такої зустрічі необхідно провести підготовчо-організаційну роботу:
- запросити на зустріч лише тих учнів, котрі мріють стати вчителями;
- запрошеному педагогу дати детальну, конкретну, стислу характеристику зацікавлених учнів;
- подбати про створення невимушеної довірливої атмосфери.
Залучення до педагогічної діяльності.
Зрозуміло, що школа не в змозі створити умови для проби сил учнів у педагогічній діяльності. Тому, на наш погляд, цю роботу можна організувати таким чином:
1) залучати учнів до співпраці з педагогами у ролі помічника-лаборанта під час занять;
2) готувати невеличкі доповіді і реферати і виступати з ними на заняттях;
3) організовувати різноманітну роботу з учнями молодших класів тощо.
Наступною за рейтингом популярності серед класних керівників є така форма орієнтаційної роботи на педагогічні професії, як проведення письмових творчих робіт.
Письмові творчі роботи (6,7%) за пропонованою педагогічною тематикою, наприклад: "Мій улюблений учитель", "Чим мені подобається професія вчителя" та ін. дають можливість учням розкрити мотивацію вибору своєї майбутньої професії, висловити власні думки про майбутнє життя.
Вивчення досвіду проведення таких робіт дозволило з'ясувати умови їх ефективності:
а) для написання таких творчих робіт учням необхідно запропонувати план;
б) необхідно враховувати психофізіологічні та вікові особливості школярів і у зв'язку з цим розробляти тематику творів та вимоги до них;
в) про те, що буде проводитися письмова, творча робота учням необхідно повідомити заздалегідь;
г) письмові роботи учні пишуть за власним бажанням.
Аналіз письмових творчих робіт допоможе класному керівнику визначити напрямок інтересів, нахилів і здібностей учнів та відповідно скоригувати свою виховну роботу.
Класна година (5,1%). Серед форм роботи класного керівника класна година займає особливе місце. Нами було відвідано і проаналізовано 197 класних годин. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що лише окремі класні години несуть профорієнтаційне навантаження, зокрема спрямоване на педагогічну орієнтацію школярів.
Наприклад, тільки 33% з числа класних годин включали інформацію про професії взагалі і лише 12% - про педагогічні професії. Використовувалися найбільш поширені методи роботи, про які ми вже говорили раніше, такі як бесіда - 4%, зустрічі - 6%, написання творчих робіт - 2%. Зовсім не використовувалися інші методи, які активізують діяльність школярів при ознайомленні с професіями. Це усні журнали, конкурси, диспути та дискусії, тематичні обговорення, аналіз літературних тощо.
Наукові джерела [4,5,6], власний досвід педагогічної діяльності дозволили визначити коло питань, які можна розглядати на класних годинах:
а) цілеспрямовані бесіди про педагогічну діяльність;
б) робота по вивченню індивідуальних якостей школярів з метою орієнтації на педагогічні професії;
в) організація медичної просвіти, інформування про особливості вчительської професії, вимоги до здоров'я педагога тощо.
Для досягнення результативності орієнтації школярів на педагогічну діяльність потрібен зв'язок між сім'єю і школою. Взаємодія сім'ї і школи (2,9%), це, по-перше, спільне розв'язання завдань виховання, які кожна із сторін виконує своїми засобами і методами, позитивно впливаючи на ефективність виховного впливу. Аналіз планів роботи класних керівників показав, що ними дуже мало уваги приділяється роботі з сім'єю і як правило, вона має формальний шаблонний характер. У більшості випадків класні керівники відвідують учнів удома з метою вирішення питань, які потребують термінового втручання. Це не сприяє розвитку зв'язку сім'ї і школи, не приносить задоволення ні батькам, ні класному керівникові, оскільки такі питання вирішуються переважно "на емоціях".
Зовсім відсутні відвідування годин учнів з метою педагогічної освіти їхніх батьків, визначення єдиного напрямку у формуванні в дитини певних рис характеру, необхідних для оволодіння майбутньою професією. Не є ефективними і виклики батьків до школи.
Аналіз даних, отриманих при анкетуванні педагогів, допоміг визначити, що класні керівники ще недостатньо залучають батьків до участі у виховній, а тим більше профорієнтаційній роботі. Як правило, основне навантаження несе батьківський комітет, виконуючи різноманітні доручення класного керівника. Найбільш сприятливі умови для спільної діяльності сім'ї і школи, як вважають педагоги, виникають на батьківських зборах; але певна частина батьків не завжди відвідує збори. Отже, зрозуміло, спілкування педагога з батьками тільки на зборах не повинно бути єдиною формою такої роботи. Відвідування сім'ї, зміцнення взаємодії з батьками у питаннях вибору учнями професії повинно займати головне місце в діяльності класного керівника. При цьому педагог має керуватися правилами, які допомагають організувати спілкування з батьками.
1. Класний керівник відвідує сім'ю за попередньою домовленістю і за згодою батьків.
2. Класний керівник підтримує та зміцнює авторитет батьків.
3. Вся робота педагога з батьками повинна бути зразком культури і такту.
4. Класний керівник і батьки - дві зацікавлені сторони, які беруть участь у професійному визначенні дитини.
5. Батьки повинні довіряти педагогу, тільки у цьому випадку можливо правильно організувати спільну роботу.
6. Важлива умова успішної діяльності класного керівника - знання можливостей сім'ї, ставлення батьків до намірів дітей щодо вибору майбутньої педагогічної професії.
На довершення треба зазначити, що профорієнтаційна діяльність класного керівника щодо вибору учнями педагогічних професій має бути спрямована на використання особливостей підліткового віку. У ній повиннішироко застосовуватися методи активізації діяльності школярів, які розвивають їх самостійність, ініціативу, творчий пошук.
Профорієнтаційна робота має сформувати в учнів комплекс уявлень, умінь та навичок, котрий буде свідчити про рівень їх готовності до педагогічної діяльності. Показниками цієї готовності є: вміння сприймати себе - самооцінка; знання правил вибору педагогічної професії; знання вимог до стану здоров'я і рівня освіченості; готовність до постійного самовдосконалення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Климов Е.А. Психология профессионала. - М., 1996.- 400 с.
2. Кузьмина Н.В. Педагогическое мастерство учителя, как фактор развития способностей учащихся // Вопросы психологии. - 1984. - №1. - с.20-27.
3. Кузьмина Н.В. Формирование педагогических способностей. - Л., 1961. - 98 с.
4. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К., 1997.
5. Лозовая В.И. и др. Классный час. - Учебное пособие. - Харьков. - 1988. - 82 с.
6. Макаренко А.С. Методика организации воспитательного процесса // Соч.: в 7-ми т. Т.4. - М., 1958.
Loading...

 
 

Цікаве