WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організація роботи класного керівника з питань орієнтації школярів на педагогічні професії - Реферат

Організація роботи класного керівника з питань орієнтації школярів на педагогічні професії - Реферат


Реферат на тему:
Організація роботи класного керівника з питань орієнтації школярів на педагогічні професії
Проблема вибору професії завжди була актуальною і тим більше, залишається такою в сучасних умовах. Яку професію обрати - одне з головних завдань у житті кожної людини. З причини незнання правил вибору професії, ситуації на ринку праці, відсутності практичного досвіду професійної діяльності близько 40% молодих людей обирають професію, яка не відповідає їх інтересам, нахилам та вподобанням. Особливо значущою є проблема набуття учнями адекватних знань про певний рід професійної діяльності, власні можливості оволодіння нею.
Проблема підготовки учнів до свідомого вибору професії стає особливо актуальною тому, що орієнтація на певну професійну діяльність, свідомий вибір свого життєвого шляху є невід'ємною складовою всього навчально-виховному процесу в школі. При цьому на перший план виступає інформаційно-консультативна діяльність та залучення учнів до практичної роботи по виявленню й розвитку індивідуальних схильностей та інтересів особистості.
Отже, професійна орієнтація в умовах соціально-економічних змін набуває нової якості. Вона є не тільки одним з компонентів освіти, але й пріоритетною метою всього навчально-виховного процесу в школі.
Питання профорієнтації знайшли висвітлення у працях В.І.Лозової, Е.А.Климова, Н.В.Кузьміної, С.Г.Карпенчука та ін. Аналіз психолого-педагогічної літератури і власний досвід доводять, що практично майже всі проблеми орієнтації учнів можна вирішити на психопрофілактичному та професійно-консультаційному рівнях ще в стінах школи.
У розв'язанні цього важливого завдання чільне місце займає проблема професійної орієнтації як системи психолого-педагогічних, медичних та соціальних заходів, спрямованих на надання допомоги кожному учневі у свідомому виборі професії.
У пропонованій статті спинимося докладніше на ролі класного керівника у підготовці школярів до педагогічних професій.
Для того, щоб в процесі профорієнтаційної роботи більш-менш точно виявити нахили та здібності учнів, найбільш професійно придатних до оволодіння педагогічними професіями, необхідно ретельно вивчити їхні індивідуальні особливості. Вирішувати це питання в процесі навчально-виховної роботи доводиться, як правило, класному керівникові. Кому, крім нього, в сучасних умовах удосконалювати виховні методи, в тому числі і методи профорієнтації. Профорієнтаційна робота повинна гармонійно вписуватися в систему діяльності класного керівника.
Як показує досвід практичної діяльності, виявленню та формуванню в школярів стійких професійних інтересів, здібностей і можливостей сприяє різноманітна за формами, багата за змістом позакласна виховна робота, яка здійснюється класним керівником в тісній співдружності з учителями-предметниками, батьками учнів, позашкільними установами. При цьому великий вплив на формування інтересів школярів, розвиток їх професійної спрямованості має така виховна діяльність, яка об'єднує трудову й пізнавальну активність особистості, вимагає від учня не тільки зовнішнього спостереження, розумового сприйняття й усвідомлення особливостей певної професії, але й активної проби сил у відповідних видах діяльності.
З метою виявлення ставлення класних керівників до використання різних форм і методів вивчення індивідуальних особливостей особистості учнів було проведено дослідження профорієнтаційної діяльності педагогів. На першому етапі класним керівникам було запропоновано провести ранжування цих форм профінформаційної роботи. В експерименті брали участь 129 педагогів. Учителі мали вибрати 5 найефективніших, на їх погляд, методів вивчення індивідуальних особливостей учнів.
Після проведеного анкетування ми організували співбесіди з класними керівниками з метою виявлення мотивів вибору ними форм і методів роботи.
Аналіз отриманих даних дозволив визначити найбільш популярні методи вивчення особливостей особистості учнів.
Одержані результати наведені у таблиці.
Таблиця №1
Форми профорієнтаційної роботи на педагогічні професії Ранг (місце) за оцінкою класних керівників %
1. Спостереження І 31,4
2. Бесіди ІІ 26,2
3. Анкетування, тестування, опитування ІІІ 11,3
4. Зустрічі з кращими представниками педагогічної професії ІV 8,6
5.Залучення до педагогічної діяльності V 7,8
6. Письмові творчі роботи VI 6,7
7. Участь у підготовці і проведенні класних годин VII 5,1
8. Спільна робота класного керівника та сім'ї VIII 2,9
Аналіз даних анкетування дозволив зробити висновок, що переважна більшість педагогів користуються одними й тими ж методами і, на превеликий жаль, останнє місце серед них займає спільна робота класного керівника з батьками. А, як відомо, головною рушійною силою профорієнтації є саме сім'я.
На наш погляд, класні керівники недостатньо володіють методами дослідження. З метою усунення цього недоліку ми конкретизували вимоги до методів.
Одним з основних методів вивчення особистості учнів з метою виявлення необхідних педагогу якостей є спостереження (31,4%). Спостереження набуває продуктивності та дає результати тільки в тому разі, якщо:
- воно здійснюється у звичних для учнів умовах, або спеціально створених ситуаціях для виявлення певних індивідуальних особливостей, наприклад, учень працює у складі нової мікрогрупи;
- школярі не повинні знати, що за ними спостерігають;
- чітко визначені ціль і об'єкт спостереження, сплановано роботу;
- воно проводиться систематично, результати спостереження фіксуються і всебічно аналізуються.
У процесі спостереження класний керівник може виявити якості, які найбільш відповідають професії вчителя.
Для фіксації даних спостереження за проявами особистості школяра можна використовувати таку форму:
Таблиця №2
Дата спостереження П.І.П. учня
(клас) Місце, ситуація, спостереження Опис поведінки учнів (учня) Прояв якостей, необхідних майбутньому педагогу Висновки
(виводи)
1 2 3 4 5 6
Класні керівники, які активно застосовують метод спостереження у практичній діяльності, відзначають велику ефективність цього методу, який дозволяє вивчити різноманітні прояви індивідуальності, глибину професійних інтересів, нахилів їх вихованців.
Наступною за рангом (26,6%) є бесіда.
Бесіда - це форма "живого" спілкування класного керівника з учнем. Вона, з одного боку, є формою виховання, з іншого - методом вивчення учнів з метою профорієнтації.
Використовуючи цей метод, класні керівники часто не враховують окремі нюанси, а саме:
- необхідно перед проведенням бесіди створити невимушену довірливу атмосферу;
- під час бесіди не можна робити нотатки, оскільки це викликає недовіру учня;
- бесіду бажано проводити у неформальній обстановці.
Такі форми профорієнтаційної роботи, як анкетування, тестування і письмове опитування (11,3%) дозволяють отримувати конкретні відомості про особистість учня, його наміри,мотиви вибору майбутньої професії. За допомогою анкет та тестів з профорієнтаційної діагностики виявляється рівень сформованості у школярів тих чи інших якостей. При проведенні анкетування та тестування дуже важливо:
- дати чітку інструкцію щодо роботи з анкетою;
- пояснити, навіщо проводиться анкетування, (тестування, опитування);
- створити позитивне ставлення учнів до анкетування;
- проводити анонімне анкетування (тестування опитування).
Експериментатор повинен приймати заповнені анкети індивідуально, тому що
Loading...

 
 

Цікаве