WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психолого-педагогічні умови формування екологічної культури студентів педвузів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності - Реферат

Психолого-педагогічні умови формування екологічної культури студентів педвузів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності - Реферат

учасників попередніх походів; 2) наочне вивчення природи під час безпосереднього проходження маршруту, спостереження її особливостей у натурі; 3) аналіз результатів спостережень, співставлення стану природи з описом у літературі, по фотографіях чи розповідях у вигляді звіту згідно із відведеними обов'язками.
Зазначені аспекти важливо брати до уваги під час їх реалізації в умовах туристського походу програми екологічного виховання, так як без врахування цього, вся педагогічна робота педагога зводиться до простого проходження маршруту з перенесенням вантажу.
Принцип досягнення мети в умовах походу реалізується через доступність його змісту. У поході можуть брати участь за умови проходження медичного огляду і допуску студента з належним рівнем фізичного, інтелектуального розвитку та морального виховання, так як мета походу не вимагає досягнення значних показників фізичної підготовки, а, перш за все, виховання і формування якостей особистості самими обставинами довкілля і спланованою організацією еколого-виховної діяльності та ненав'язливого педагогічного впливу.
Принцип доступності відіграє також значну роль у плануванні заходів щодо формування екологічної культури студентів. Його відсутність у поєднанні з принципом послідовності і систематичності може привести до зворотнього педагогічного ефекту. Важливо пам'ятати, що при формуванні екологічної культури у студентів засобами туристського походу моральний аспект повинен домінувати і випереджати фізичний. При порушені цієї умови може відбуватися розвиток негативних рис особистості.
Проведення цікавого за змістом турпоходу є мотивом мобілізації студентів на досягнення кращих успіхів у навчанні, що дає право брати участь у цьому поході. Хоча педагогічна доцільність складного за категорією туристсько-краєзнавчого походу не завжди себе виправдовує. Складний і небезпечний похід вимагає великих затрат фізичних сил студентів, і, як результат, може привести до втомленості та розладу емоційно-вольової сфери особистості. Неминучий результат такого походу- втрата фізичних сил на подолання труднощів походу. Відсутність часу на проведення різноманітних форм під час запланованого відпочинку на спілкування та обміну позитивними емоціями .що зводить нанівець результати планових заходів із формування у студентів культури. У їхній свідомості залишаться тільки негативні емоції від подолання труднощів. адже відсутність сприятливих умов формування позитивних вражень від природи створює утруднення для формування екологічної культури особистості.
Туристському походу як ефективному засобу пізнання довкілля притаманні дидактичні принципи - поєднання наочності знань. Інформації про природу з розвитком екологічного мислення. Одержання нових природоохоронних знань значно розширює спийняття студентами природи. що особливо важливо для поглиблення їхніх понять.
В процесі туристського походу. На думку Таточенко В.І., Шипко А.Л. успішно реалізується принцип цілісності виховного процесу і єдності педагогічного впливу [2,c.8] . Ця діяльність дає можливість одночасно впливати на формування інтелектуального (пізнавального), емоційно- вольового компонентів екологічної культури. здійснювати органічний синтез еколого-виховних і освітніх засад.
Роблячи висновок із вищесказаного, можна стверджувати, що формування екологічної культури студентів засобами туристсько- краєзнавчої діяльності регулюється всіма принципами педагогіки. Значною умовою ефективності застосування принципів педагогіки в туристсько-краєзнавчій роботі є їх базування і підсилення основними напрямками, законами і кращими традиціями туризму. Туристсько-краєзнавча діяльність формує практичні вміння вирішувати побутові, а часом неоднорідні ситуації. Це пояснюється тим, що об'єктом цієї інтегрованої діяльності є природа, населення і господарство, історія, мистецтво і культура краю. Тому ми цілком погоджуємось із Грабовським Ю.А., Таточенком В.І., Шипко А.Л., що крім адміністративно-господарських обов'язків учасникам туристського походу слід доручати і другу посаду - краєзнавчу. Усі краєзнавчі посади названі автори ділять на два блоки: 1) блок посад, спрямованих на вивчення соціальної сфери (середовища) краю; 2) блок посад, спрямованих на вивчення природного середовища.
Ставлячи за основну виховну мету походу формування екологічної культури у студентів, не можна не враховувати розділ додаткових обов'язків між членами туристської групи. На особливу увагу заслуговує блок посад, пов'язаних із вивченням відносин між людиною і природою: постановка конкретних завдань та орієнтація студентів на предмет дослідження змушує їх по-новому подивитись на відповідний аспект природного середовища, відчути свою значущість у колективі, і на основі цих мотивів проводити більш детальне та глибоке вивчення довкілля. Детальне знайомство із своїми функціональними правами і обов'язками дисциплінує учасників походу, виховує повагу до результатів праці своїх товаришів та до навколишнього середовища як об'єкту дослідження.
Завдання кожного члена групи є проведення індивідуальної пізнавальної, краєзнавчої та природоохоронної діяльності. Сукупність названих робіт має на увазі: 1) вивчення району майбутнього маршруту туристського походу; 2) підготовку усного звіту по зібраному матеріалу з наступним звітуваннями перед групою; 3) під час походу - збір краєзнавчого матеріалу у відповідності із обов'язками своєї посади, проведення відповідної пізнавальної таприродоохоронної діяльності.
Запропонований розподіл посад щодо вивчення природи регіону, проведення природоохоронної роботи в умовах туристського походу у поєднанні з проживанням серед природи безумовно справляє значний вплив на підвищення рівня сформованості екологічної культури особистості студента. Набуті практичні природоохоронні знання, вміння і навички переростають у міцні переконання щодо бережливого ставлення людини і суспільства по відношенню до природи - середовища свого проживання. Опора на формальних і неформальних лідерів групи допомагає організовувати і керувати колективом, спрямовувати його виховання в потрібному екологічному напрямку.
Вступний природоохоронний інструктаж перед проходженням маршруту та відповідні поточні інструктажі є важливим і невід'ємним компонентом у процесі формування екологічної культури студентів. Провідним правилом туриста, як і людини, громадянина, повинна бути турбота про належний стан середовища свого перебування, залишення конкретного проживання серед природи в належному порядку і чистоті.
Психолого-педагогічною умовою формування позитивного ставлення до природного довкілля, усвідомлення цінності і збереження природи, як цього вимагає природоохоронне законодавство в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності розглядається на на спільному підведенні підсумків за день маршруту. Проводження обговорення стану природи, що супроводжувала перехід, розбір негативних по відношенню до навколишнього середовища вчинків окремих членів туристської групи, застерігаються інші студенти на майбутнє від повторення виявлених помилок. Умовами для здійснення студентом антиприродного вчинку є нерідко його хибне уявлення про шкоду від своєї діяльності для природи, відсутність знань про можливе покарання в рамках норм природоохоронного законодавства, халатність та інші причини.
Таким чином, екологічний аспект туристсько-краєзнавчої роботи в педагогічному вузі має широкі можливості щодо формування екологічної культури студентів через поєднання теоретичного та практичного навчання, пізнавальної та практичної природоохоронної діяльності, еколого-виховного та оздоровчого процесів.
Апробований курс "Туристсько-краєзнавча робота в школі та ПТУ" в навчально-виховному процесі Херсонського педінституту засвідчив, що створені зазначені психолого-педагогічні умови формування екологічної культури юнаків і дівчат цього вузу сприяли отриманню позитивних результатів, що проявилось в підвищенні рівнів сформованості екологічної культури студентів. Туристсько-краєзнавча робота є безсумнівним ефективним засобом в системі формування екологічної культури майбутніх педагогічних працівників, дає реальну можливість на практиці удосконалити їх підготовку згідно вимог часу та вирішувати в цілому це важливе загальнодержавне завдання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Остапец А.А. Педагогика туристско-краеведческой работы в школ -М.: Педагогика, 1985.
2. Практикум по методике туристско-краеведческой работы в школе и профессионально-техническом училище/Сост. Ю.А.Грабовский, В.И.Таточенко, А.Л.Шипко, С.В. Щербина. -Херсон: ХГПИ, 1989.
Loading...

 
 

Цікаве