WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Виховний простір як інтегрований чинник впливу на соціальне становлення і розвиток учнівської молоді - Реферат

Виховний простір як інтегрований чинник впливу на соціальне становлення і розвиток учнівської молоді - Реферат


Реферат на тему:
Виховний простір як інтегрований чинник впливу на соціальне становлення і розвиток учнівської молоді
Соціальне становлення людини як об'єктивну необхідність уходження її в соціальне середовище пов'язують насамперед із засвоєнням нею досвіду, накопиченого минулими поколіннями людства, і виміряють ступенем її готовності до виконання сукупності соціальних функцій та обов'язків відповідно до існуючих суспільних відносин.
Розв'язання цих складних і багато аспектних завдань значною мірою залежить від загальноосвітньої школи як базового соціального осередку, призначення якого полягає у створенні умов для послідовного, науково обґрунтованого осягнення молоддю основ життєдіяльності - організації життя на засадах історично складених ціннісних орієнтацій національної культури, форм і способів діяльності, спілкування і поведінки.
Сучасні експериментальні дослідження і практика свідчать про те, що досягнення ефективності у підготовці молоді до соціального життя на гуманістичних і демократичних засадах як провідних принципах, обраних суспільством, можливе за умов системного й інтегрованого підходів до її здійснення.
Реальним втіленням системного й інтегрованого підходів у практику освітніх закладів різних типів є їх орієнтація на створення виховних систем і виховного простору як найбільш доцільних форм організації життєдіяльності, об'єднуючих у собі взаємодію впливів сукупності соціальних інститутів на соціальне становлення і розвиток молодої людини на засадах загальнолюдських цінностей, національної і світової культури, моральних та естетичних ідеалів.
Орієнтація системи освіти на ці підходи диктується, таким чином, не тимчасовою на них модою, а їх потенційними можливостями. Завдяки систематизації й інтеграції умов і чинників впливу на людину можна глибше і всебічно осягнути педагогічний процес, спрямований на формування особистості, ефективніше вплинути на нього, позбутися в ньому фрагментарності й випадковості.
У зв'язку з цим, одним із провідних соціально-педагогічних завдань є теоретичне обґрунтування принципових підходів до створення єдиного виховного простору як найбільш ефективної умови досягнення цілей виховання учнівської молоді
Відправним у необхідності створення виховних систем і єдиного виховного простору є сформульоване в теорії виховання положення про те, що людина - це продукт об'єктивних умов життя й виховання, тобто про існування найбільш узагальнених чинників її соціального становлення й розвитку. Виходячи з цього положення, чинники формування людини включають як процеси, що соціально контролюються (виховання, освіта), отже, здійснюються згідно з поставленою метою і визначеною програмою, так і стихійні, непередбачувані, спонтанні впливи на неї. Разом з тим, наявність елементів стихійності впливу на розвиток особистості не означає зменшення значущості соціального середовища як об'єктивної умови існування людини та її формування. Вираженням функціональної значущості об'єктивних умов в оволодінні людиною соціальним досвідом, формуванні в неї відповідних соціальних якостей і способів поведінки є закон про вирішальну роль середовища у становленні й розвитку особистості [5,545].
Уплив середовища на особистість здійснюється через найближчі умови й чинники безпосереднього оточення людини, через мікросередовище, що є складовим елементом загального соціального середовища. У зв'язку з цим соціологи вважають за необхідне вказати на те, що характер впливу загальних умов соціальної дійсності на особистість залежить від ступеня відповідності відносин, існуючих між мікро- і макросередовищами. Залежно від цього мікросередовище буде або стимулом, яке забезпечує адекватність впливу загальних умов на формування й розвиток особистості, або перешкодою для цього процесу. До того ж мікросередовище може посилювати або, навпаки, послаблювати детермінуючий вплив загальних умов, тобто відповідно впливати на дієвість вимог, які висуває суспільство. Причина цього явища полягає у тому, що кожне мікросередовище по-своєму переробляє вплив зовнішніх соціальних умов і тим самим може видозмінювати характер цих вимог до особистості, надавати їм різну спрямованість і навіть перекручувати їх зміст. Елементи соціального середовища, крім того, можуть впливати на людину безпосередньо або опосередковано, цілеспрямовано або стихійно, випадково або закономірно, носити постійний, стійкий або тимчасовий характер. Нарешті, вони мажуть впливати на формування і розвиток особистості позитивно або негативно [2,79].
Отже, мікросередовище є відображенням основних рис загальних умов реальної дійсності, тобто макросередовища, однак між ними можливі протиріччя і навіть конфлікти, які накладають певний відбиток на якісні ознаки особистості.
Крім того, суперечності можуть виникати й між мікросередовищем і людиною, якщо умови найближчого оточення не здатні повною мірою забезпечити її потреби [5, 546-547].
За визначенням сучасної соціології, ефективність впливу соціального середовища на формування і розвиток особистості залежить від певних його особливостей. Так, однією з найважливіших особливостей соціального середовища вважається рівень і характер наданих ним можливостей для прояву потенцій особистості, задоволення її потреб та інтересів. А це, як відомо, досягається економічними, соціально-політичними, культурними умовами життя людини.
На формування особистості впливають такі параметри соціального середовища: рівень єдності й цілісності його складових елементів, що передбачає тенденцію зближення усіх сфер суспільного життя, підвищення рівня їх взаємозалежності й рівномірності розвитку.
Цілеспрямоване формування суспільно необхідних якостей особистості зумовлює відповідну організацію виховного процесу, рівень якого безпосередньо визначається науково-теоретичним осмисленням умов управління ним. Чим вищий рівень наукового управління суспільними процесами, тим нижча стихійність у соціальному розвитку і впливі соціального середовища на особистість.
Ефективність вирішення стратегічних завдань, пов'язаних з цілеспрямованим формуванням і розвитком молоді, знаходиться, таким чином, у безпосередній залежності від науково обґрунтованого підходу до включення у виховний процес потенційних можливостей сукупності умов і чинників соціального середовища як єдиного виховного простору.
У сучасній літературі (М.З.Ільчиков,А.Й.Капська, В.А.Караковський, Л.І.Новікова) виховний простір характеризується як соціально-педагогічне утворення, для якого наявними є системоутворюючі, складові, системопов'язуючі і системовизначаючі елементи.
До системоутворюючих належать заклади освіти різного

 
 

Цікаве

Загрузка...