WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ідея демократизації відносин “учитель–учень” в офіційно-нормативних документах другої половини ХХ століття - Реферат

Ідея демократизації відносин “учитель–учень” в офіційно-нормативних документах другої половини ХХ століття - Реферат

відсутність фінансування їх реалізація суттєво ускладнювалась.
У 1994 р. прийнято національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття"), яка зафіксувала необхідність забезпечення випереджаючого розвитку освіти, можливості постійного духовного самовдосконалення творчої особистості, глибокої демократизації навчально-виховних закладів. Згідно з національною програмою для демократизації відносин "учитель-учень" важливим завданням було відійти від засад авторитарної педагогіки, що панувала у тоталітарній державі та спричинила нівелювання природних задатків і можливостей дітей, інтересів усіх учасників освітнього процесу, а головне - використовувати науковий потенціал і новітні теоретичні здобутки педагогів-новаторів [1, 5-8].
Принципами реалізації Програми є демократизація освіти, що передбачає утворення системи партнерства учнів і педагогів, гуманізація освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності; гуманітаризація освіти для формування духовності та культури особистості. Саме ці принципи, згідно з програмою, мали бути покладені в основу формування творчої працелюбної особистості, усвідомлення дітьми зв'язку прав і відповідальності, розвитку їх індивідуальних здібностей, талантів і забезпечення умов самореалізації. Цією програмою утверджується також необхідність сприяння діяльності дитячих та юнацьких організацій, об'єднань школярів за інтересами [1,15-17].
Підтвердженням бурхливого розвитку ідеї демократизації відносин "учитель-учень" у 90-і роки став Закон України "Про освіту" (1996 p.), прийнятий ще в 1991 р. і змінений частково у 1993, 1994, 1996, 1997 та 1998 роках. Головними пунктами цього закону з огляду на ідею розвитку демократичних відносин "учитель-учень" були: проголошення соціальною цінністю людини, її життя й здоров'я, честі й гідності, недоторканності й безпеки; головним обов'язком держави стає утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст.3); вільність та рівність усіх людей у своїй гідності та правах (ст. 21); отримання кожною людиною права на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей; обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток особистості (ст. 23 і 24); кожен має право на повагу до його гідності і не може бути підданий катуванню, жорстокому, принизливому поводженню чи покаранню (ст.28); кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29); гарантування прав на свободу думки й слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, свободу світогляду і віросповідання (ст. 34 і 35); переслідування за законом будь-якого насильства над дитиною та її експлуатації (ст. 52); кожен має право на освіту, повна загальна середня освіта є обов'язковою (ст. 53) [7, З-23.].
Подальший розвиток ідея демократизації відносин "учитель-учень" знайшла в Концепції становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості, згідно з якою було відкрито гімназії, ліцеї, колегіуми, спеціалізовані школи (1996р.), головним завданням яких є створення сприятливих умов для розвитку здібної, обдарованої особистості [3, 52].
У документі зазначається, що відповідно до сучасних освітніх концепцій функціонування гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізованих шкіл будується на принципах демократичності, гуманізації, гуманітаризації і загальнолюдського розвиваючого характеру навчання й виховання, співробітництва, співтворчості вчителя та учня, відкритості і динамічності освіти, диференціації та індивідуалізації навчання й виховання, оптимізації навчально-виховного процесу, безперервності та наступності освіти. Філософські, методологічні та психологічні засади діяльності цих освітніх закладів формуються на основі понять: "задатки", "здібності", "обдарованість", "творча обдарованість", "талант" [3, 48-61].
Не менш важливим кроком до розвитку ідеї демократичних відносин "учитель-учень" стала Концепція 12-річної загальної середньої освіти, згідно з якою демократичний характер школи визначається відкритістю її перед суспільством, участю учнів, їхніх батьків, педагогічного колективу і представників громадськості у розробці та реалізації стратегії і змісту її діяльності, відповідальністю навчального закладу за якість освітніх послуг перед споживачем і державою [4,14].
Пізніше, у 2002 р. був прийнятий примірний Статут загальноосвітнього навчального закладу, який, на наш погляд, затвердив ідею демократизації відносин "учитель-учень". Так, серед головних завдань школи цей документ називає "виховання в учнів відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина" [5, 14]. Про демократичну спрямованість даного Статуту говорять його параграфи щодо об'єднання зусиль педагогічного і учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку навчального закладу та вдосконалення навчально-виховного процесу, розширення колегіальних форм управління школою, створення в ній належного педагогічного клімату.
Головна роль у розпорядчих документах освітньої системи відводилась педагогу, який призначався класним керівником. Так, у "Положенні про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти", яке було затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України 06.09.2000 р. за № 434 демократична спрямованість дій учителяперш за все полягала в тому, що він повинен був сприяти взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту, керуючись Конвенцією ООН про права дитини. Положення націлює класного керівника на демократичний зміст його діяльності, зокрема виховання в учнів почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини й громадянина, відповідальності перед законом за свої дії. Документ підкреслює необхідність спрямувати роботу класного керівника на реалізацію права учнів на загальне формування політичних і світоглядних переконань [10].
Важливе значення для демократизації відносин "учитель-учень" мали такі пункти "Положення": "дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства, своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі" [10, 1-2].
Отже, офіційно-нормативні документи про школу досліджуваного періоду націлювали навчально-виховний процес і відносини вчителів та учнів на вирішення проблем і розвиток тенденцій поступу суспільства, врахування особливостей часу, умов розвитку дитини та використання ефективних форм впливу на неї. Посилювалась вимога усунення авторитарного стилю виховання, зміцнення співробітництва вихователів і вихованців, урахування думки колективу й особистості.
Таким чином, аналіз педагогічної літератури та офіційно-нормативних документів, які регламентували шкільну освіту, свідчить про те, що ідея демократизації відносин "учитель-учень" пройшла декілька етапів:
I етап - 50-60-ті роки, які ознаменувалися зародженням ідеї демократизації відносин "учитель-учень";
II етап - 70-80-ті роки, коли відбувається становлення та розвиток ідеї демократизації відносин "учитель-учень";
III етап - 90-ті - 2000-і роки - інтенсифікація розвитку ідеї демократизації відносин "учитель-учень" в умовах реформування освіти незалежної України.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ ст.) - К: Райдуга, 1994. - С. 5-8.
2. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 1996. - №23. - С. 15.
3. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 1996. - №17-18. - С. 52.
4. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 2000. - №21. - С.14.
5. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 1996. - №23. - С. 15.
6. Керівні матеріали про школу. Довідник директора школи. - К: Радянська школа, 1966.- С.111.
7. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К: Преса України, 1996. - С.4-23.
8. Народное образование в СССР. Общеобразовательная школа. Сборник документов. 1917-1973гг. - М: Педагогика, 1974. - С.187-188.
9. Основний закон школи. Передова редакційна // Радянська освіта, 1970.- 23 вересня.
10. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти // Завуч, 2003. - № 7 (157) Березень. - С.1-2.
Робоча книга вихователя // Укл.: О.І.Тимчишин, В.І.Уруський - Тернопіль: Астон, 2001. - С.З.
Loading...

 
 

Цікаве